Війна до 2025 року та скорочення міжнародного фінансування. Що НБУ чекає від економіки України

Національний банк 1 лютого оприлюднив інфляційний звіт із ключовими макропрогнозами на 2024–2026 роки.

Загалом НБУ зберігає позитивний настрій. На переконання регулятора, економіка України після деякого уповільнення у 2024 році надалі прискорить своє зростання, тоді як темпи інфляції продовжать знижуватись.

Про повноцінне економічне відновлення можна буде говорити лише після завершення активних бойових дій. НБУ очікує, що суттєве зниження безпекових ризиків відбудеться 2025 року. Це сприятиме розблокуванню морських портів, розширенню інвестиційних можливостей і поступовому поверненню в Україну біженців.

Mind вивчив основні «пророцтва» Національного банку.

Як зростатиме економіка України? Інфляційний звіт корелює з тими даними, що оприлюднив НБУ наприкінці січня після засідання з питань монетарної політики. Водночас цей документ містить більш ґрунтовні та довгострокові прогнози.

За оцінками НБУ, ВВП України 2024 року зросте на 3,6%. Це на 2,1 в.п. нижче, ніж зростання економіки за 2023 рік. Порівняно з прогнозом, який озвучував Нацбанк у жовтні, оцінка зростання ВВП на 2024-й не змінилася.

Динаміку ВВП у 2024 році стимулюватимуть високі бюджетні витрати на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги (приблизно $37 млрд). З іншого боку, зниження темпів економічного зростання проти 2023 року буде пов'язане з можливим зменшенням урожаїв і посиленням диспропорцій на ринку праці в умовах війни.

У 2025–2026 роках зростання економіки прискориться до 4–6% на рік завдяки зниженню воєнних ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, впровадженню євроінтеграційних реформ.

Якими будуть темпи інфляції? На тлі аномально низької інфляції у 2023 році, яка ледь перевищила 5%, у 2024 році зростання споживчих цін пришвидшиться до 8,6%. Втім, якщо порівняти з попереднім прогнозом, який НБУ опублікував ще в жовтні 2023 року, оцінка інфляції виявилася на 1,2 в.п. нижче.

НБУ пояснює поліпшення інфляційних трендів у 2024 році очікуваним зростанням товарної пропозиції (продуктів харчування насамперед), контрольованою ситуацією на валютному ринку та сприятливою зовнішньою інфляційною кон'юнктурою (зниження темпів інфляції у США та стабілізація цін на сировинні товари).

Серед факторів, які посилюють інфляційний тиск, НБУ називає зростання витрат бізнесу внаслідок подорожчання енергоносіїв і дефіциту кадрів, а також підвищення акцизів та коливання цін на нафту на світовому ринку.

У 2025–2026 роках зростання споживчих цін уповільниться до 5,8% і 5% відповідно, що вписується в цільовий діапазон інфляції в межах 5–6%.

«Цьому сприятимуть послідовні заходи монетарної політики, налагодження оптимальної логістики та ослаблення зовнішнього інфляційного тиску. Водночас зниження інфляції стримуватимуть усе ще значний тиск із боку витрат бізнесу, зокрема на оплату праці, необхідність наближення адміністративних тарифів до їхнього ринкового рівня, а також подальше пожвавлення споживчого попиту», – уточнює НБУ.

Що буде із зовнішнім фінансуванням і курсом гривні? Нацбанк оцінює потребу у фінансуванні України з-за кордону на рівні $37 млрд у 2024 році, що збігається з даними Міністерства фінансів. Ці гроші потрібні для того, щоб закрити дефіцит держбюджету на рівні 21% ВВП.

«Незважаючи на затримки з надходженням міжнародної допомоги на початку року, очікується, що її ритмічність буде відновлено найближчими місяцями», – вважає Нацбанк.

За підрахунками НБУ, у І кварталі 2024 року Україна отримає приблизно $8 млрд, у II кварталі – $13 млрд, у III – трохи менше $10 млрд , а в IV кварталі – ще близько $7 млрд.

Від зовнішнього фінансування безпосередньо залежатиме ситуація на валютному ринку, оскільки гроші партнерів дають можливість поповнювати валютні резерви. До кінця 2024 року їхній обсяг становитиме $40,4 млрд, що майже дорівнює тому обсягу резервів, з яким НБУ закінчив 2023 рік.

Наступними роками зовнішнє фінансування скорочуватиметься. На 2025 рік очікувана сума з-за кордону – $25,1 млрд, на 2026-й – $12,6 млрд. Відповідно дефіцит держбюджету прогнозується на рівні 13,5% і 7,5% ВВП.

НБУ вважає, що в міру очікуваного зниження безпекових ризиків наступними роками Україна відновлюватиме здатність до самостійного фінансування держбюджету.

При цьому Нацбанк впевнений: зовнішнього фінансування у 2025–2026 роках буде достатньо для того, щоб підтримувати валютні резерви на рівні $37–42 млрд і забезпечувати курсову стійкість.

«Поряд із внутрішніми ринковими запозиченнями (ОВДП. – Mind) міжнародна підтримка також дозволить профінансувати все ще значні фіскальні потреби уряду», – вважає НБУ.

Що буде з економікою після закінчення війни? «Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається продовження повномасштабної війни», – констатує Нацбанк.

Чим довша війна – тим сильніший її негативний вплив на ділові та споживчі настрої, на курсові та інфляційні очікування, вище тиск на державні фінанси та посилення проблем на ринку праці.

Водночас НБУ прогнозує, що 2025 року воєнна напруженість піде на спад.

У такому разі варто очікувати на збільшення обсягів експорту, що забезпечить зростання надходжень валютної виручки, і загалом розраховувати на швидке відновлення економіки, повернення вимушених мігрантів (приблизно 1,2 млн осіб у 2025–2026 роках).

НБУ зі свого боку зможе підвищити ефективність заходів валютного нагляду, підтримувати курсову стійкість і прискорити процес пом'якшення валютних обмежень.

Довгостроковий макропрогноз для України передбачає два сценарії.

• Поміркований: буде проведено точкові реформи, які посилять ринкову конкуренцію і спростять доступ до ринків ЄС, очікується повернення 4 млн мігрантів до 2033 року та середні темпи зростання ВВП на рівні 3,9% у 2024–2033 роках.
• Сприятливий: до вищезгаданих реформ додається посилення антикорупційних органів і перезавантаження судової системи, до 2033 року в Україну повернуться 6,3 млн біженців, а середні темпи зростання ВВП у 2024–2033 роках сягнуть 6,6%.

«Значний стимул економічному відновленню може надати реалізація масштабних проєктів відбудови України. Крім того, упродовж останніх місяців західні партнери  активізували розгляд питань, пов’язаних із передачею Україні заморожених російських активів. Їх стягнення дасть змогу суттєво поліпшити ключові макроекономічні показники», – підсумовує Нацбанк.