ВВП продовжить зростати, інфляція прискориться, а гривня буде міцною: що очікує НБУ від економіки у 2024 році
Mind Explains

ВВП продовжить зростати, інфляція прискориться, а гривня буде міцною: що очікує НБУ від економіки у 2024 році

І чому Україна все ж таки не залишиться без зовнішнього фінансування

ВВП продовжить зростати, інфляція прискориться, а гривня буде міцною: що очікує НБУ від економіки у 2024 році
Фото: depositphotos.com

Правління Національного банку України 25 січня провело засідання з питань монетарної політики. Нацбанк ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% і презентував оновлені макропрогнози на 2024–2026 роки. Загалом очікування НБУ залишаються незмінними: економічне зростання у 2024 році сповільниться; бюджетний дефіцит залишиться на суттєвому рівні, тому потреба в міжнародному фінансуванні нікуди не подінеться; золотовалютні резерви не зростуть, але й не скоротяться, що дозволить і надалі балансувати валютний ринок.

Mind проаналізував основні прогнозні показники.

Облікова ставка залишилася незмінною

ВВП продовжить зростати, інфляція прискориться, а гривня буде міцною: що очікує НБУ від економіки у 2024 році

Вперше з грудня 2023 року НБУ вирішив не знижувати облікову ставку. Нагадаємо, що цикл перегляду відсоткової ставки Нацбанк розпочав ще в липні 2023 року, коли її рівень становив 25%. До кінця 2023 року ставку було знижено до 15%. Втім на засіданні 25 січня НБУ вирішив облікову ставку не чіпати.

Аргумент на користь її збереження на позначці 15%: такий рівень ставки узгоджується з необхідністю подальшої підтримки курсової стійкості та рівня дохідності гривневих інструментів, а також збереження помірної інфляції 2024 року та її приведення до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у 2025 році.

Протягом 2024 року НБУ припускає коригування облікової ставки. Але якщо ставку й буде знижено, то незначно, на 1–3 в. п.

Темпи зростання економіки сповільняться, а темпи інфляції – прискоряться

НБУ впевнений, що українська економіка й надалі відновлюватиметься. Проте у 2024 році темпи її відновлення виявляться нижчими, ніж у 2023-му. Нацбанк очікує зростання реального ВВП України 2024 року на рівні 3,6% проти 5,7% у 2023 році. Прогноз зростання ВВП на 2025 рік становить 5,8%, на 2026-й – 4,5%.

«Економіка відновлювалася протягом усього минулого (2023) року завдяки високій адаптивності бізнесу та населення до умов війни й м'якої фіскальної політики, що підтримується масштабним міжнародним фінансуванням. У 2024 році реальний ВВП зросте на 3,6%, насамперед завдяки збереженню високих бюджетних видатків на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні», – вважає голова НБУ Андрій Пишний.

У 2025–2026 роках зростання економіки прискориться до 4–6% на рік завдяки зниженню безпекових ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв і на тлі впровадження євроінтеграційних реформ.

Темпи інфляції 2024 року прискоряться до 8,6% проти 5,1% за 2023 рік. У 2025–2026 роках інфляція має повернутися до цільового діапазону 5–6%.

Прискорення зростання цін відбудеться у другій половині 2024 року через вичерпання ефекту впливу торішнього врожаю. Додатково на ціни тиснутиме відновлення споживчого попиту та перенесення витрат бізнесу на вартість товарів і послуг.

Фінансування з-за кордону

Національний банк, як і раніше, оптимістично налаштований щодо перспектив іноземного фінансування України.

«Незважаючи на затримки з надходженням міжнародної допомоги на початку року, очікується, що її ритмічність буде відновлено найближчими місяцями. За базовим сценарієм прогнозу НБУ, Україна у 2024 році отримає близько $37 млрд у вигляді зовнішніх кредитів і грантів», – прогнозує Андрій Пишний.

У 2025–2026 роках потреба в грошах з-за кордону суттєво знизиться, оскільки Україна відновлюватиме здатність до самостійного фінансування власних потреб (податкові надходження, запозичення на внутрішньому ринку тощо).

Курсова стабільність і процентні ставки

Нацбанк обіцяє зберігати активну присутність на валютному ринку та згладжувати надмірні курсові коливання в умовах режиму керованої гнучкості курсу.

Власне кажучи, зараз так і відбувається. Із середини грудня 2023-го і до початку січня 2024 року готівковий курс послабшав приблизно на 5% – до позначки 39,2 грн/$. А до 20 числа січня курс зміцнився до 38 грн /$. Такий рух курсу підтверджує, що НБУ продовжує «виховувати» валютний ринок і гасити надмірний попит, якщо той виникає.

Щодо дохідності гривневих інструментів (депозитів та ОВДП), то вона дещо знизилася слідом за обліковою ставкою.

ВВП продовжить зростати, інфляція прискориться, а гривня буде міцною: що очікує НБУ від економіки у 2024 році

Але не можна сказати, що падіння дохідності було драматичним. Наприклад, максимальні ставки з ОВДП при первинному розміщенні з 19,75% у липні 2023 року знизилися до 18,6% у січні 2024-го. Середньозважені ставки за депозитами фізосіб (індекс UIRD) за цей же період просіли не більш ніж на 1 в. п. – до 14% річних. Причому окремі банки продовжують пропонувати клієнтам вклади з дохідністю до 17–18% річних.

Пишний вважає подальше падіння відсоткових ставок малоймовірним, оскільки зниження облікової ставки поки що призупинено. При цьому поточна дохідність гривневих інструментів все одно покриває інфляцію, навіть з урахуванням очікуваного прискорення темпів зростання споживчих цін.

Чим довше війна – тим гірше для економіки

ВВП продовжить зростати, інфляція прискориться, а гривня буде міцною: що очікує НБУ від економіки у 2024 році

Прогнози НБУ ґрунтуються на очікуваннях завершення (згасання) військового конфлікту до 2025 року. «Довше збереження високих безпекових ризиків негативно впливатиме на ділові та споживчі настрої, курсові та інфляційні очікування. Це також посилюватиме тиск на державні фінанси й поглиблюватиме проблеми на ринку праці», – пояснює Андрій Пишний.

Серед основних факторів, які можуть призвести до уповільнення економічного зростання та підвищення інфляційного тиску у 2024–2025 роках НБУ називає:

  • систематичні збої в ритмічності надходження міжнародної допомоги та/або суттєве зниження її обсягів;
  • виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримки обороноздатності, ліквідації наслідків обстрілів тощо);
  • суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури, які обмежуватимуть експорт;
  • продовження часткового блокування кордонів з окремими країнами ЄС для вантажних перевезень;
  • поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Водночас НБУ вірить у реалізацію більш позитивних сценаріїв, деякі з яких уже реалізувалися. Зокрема, завдяки розширенню альтернативних експортних шляхів у IV кварталі 2023 року вдалося компенсувати втрати від зупинення «зернового коридору». Причому новими маршрутами Україна розпочала експортувати вже не лише зерно, а й іншу продукцію, у тому числі металургійну.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло