«У мене війна вдома. Розлучаються батьки. Я не знаю, що буде далі. Я нічого не хочу...», – такі слова якось почула лікарка-педіатр Ярина Помінчук від 14-річної пацієнтки на ім’я Катерина.
У 2022 році в Україні стартувала Всеукраїнська кампанія з підтримки ментального здоров’я «Ти як?», що ставить на меті не лише інформувати суспільство про психологічну кризу, в якій опинилися українці через військову агресію РФ, але й допомагати їм у вирішенні цих проблем.
Одним з напрямків роботи ініціативи є створення системи сервісів і послуг, що зможуть різними способами та дієвими механізмами підтримати українців у складні часи повномасштабної війни. Саме тому за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської на державному рівні у програму медичних гарантій були додані психологічні послуги, які зараз кожен може отримати у свого сімейного лікаря. Цей елемент ініціативи реалізується за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація «Пакт».
Сімейні фахівці, педіатри та інші представники «первинки» проходять спеціальну підготовку за програмою, що розроблена ВООЗ. Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) – глобальна програма для лікарів «первинки», яка розроблена ВООЗ і впроваджується за підтримки Міністерства охорони здоров'я України. Масштабування навчання відбувається в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Навчання було анонсоване 9 січня 2024 року під час прес-конференції Міністра охорони здоров'я України Віктора Ляшка у Ворзелі. Тоді пан Ляшко повідомив лікарям, що вони можуть пройти програму ментальної підтримки, щоб надавати її своїм пацієнтам; а українцям – що вони можуть отримати таку послугу у сімейних лікарів, які пройшли програму ВООЗ mhGAP. Особлива увага під час навчання сімейних лікарів приділялася потребам і роботі з внутрішніми переселенцями.
Лікарка-педіатр Наталія Каліновська, що працює у Тернопільській міській дитячій комунальній лікарні, каже, що знань, отриманих під час навчання у медичному університеті, вже не вистачає для якісної ментальної допомоги і дітям, і дорослим. Нині в області проживає чимало переселенців, котрі є найуразливішою категорією населення щодо психологічної допомоги.
«Спочатку пандемія COVID-19, а згодом – повномасштабне вторгнення, життя в умовах обстрілів і постійних повітряних тривог кардинально змінили вектор роботи. Окрім вирішення суто медичних проблем лікування гострих та хронічних захворювань, батьки потребують консультацій з питань психологічних розладів дитини, правильного харчування, режиму сну та відпочинку. Зараз це найбільш поширені питання серед моїх пацієнтів. І я особливо ціную навчання mhGAP тому, що курс був орієнтований на практичні аспекти надання допомоги. Це дуже корисний досвід, який приніс мені не тільки багато нових професійних навичок, а й змінив підхід у роботі – я стала більш чутливою до потреб відвідувачів», – пояснює нововведення лікарка.
Ольга Семенюк, терапевт КНП КМР «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» каже, що коли за плечима 40 років роботи у спеціальності, а в підпорядкуванні 15 команд з надання первинної медичної допомоги, то життєвий принцип «навчуся сама – передам знання іншим» починає впроваджуватись непомітно.
«Пацієнти здебільшого позитивно реагують, коли дізнаються, що відтепер сімейний лікар може надавати психологічну допомогу. Вони зацікавлені у цьому, ставлять багато питань щодо спектру самих послуг, дотримання конфіденційності та про кваліфікацію лікарів. І я теж радію, адже тепер можу допомогти знайти вихід із тривожної ситуації, вибудувати для людини індивідуальний маршрут. Не менш важливе це навчання і для самих лікарів: як інструмент профілактики професійного вигорання та підвищення стресостійкості», – вважає завідувачка.
Отриманим досвідом Ольга Семенюк залюбки ділиться з колегами – читала лекції щодо ментального здоров’я для працівників медичного коледжу. А також провела два курси з управління стресом для дорослих «Самодопомога+», що складалися з 5-ти щотижневих двогодинних тренінгів.
«На прийоми часто приходять люди, які перебувають у складних життєвих обставинах. Це і внутрішньо переміщені українці, і пацієнти з інвалідністю, і самотні люди, позбавлені піклування, і пацієнти похилого віку. І я бачу, що турботі саме про ментальний стан зараз має надаватись пріоритет. Медична спільнота просто зобов’язана розвиватись у відповідь до викликів часу, аби вберегти здоров’я нації», – вважає Сергій Тарасов, лікар загальної практики та сімейної медицини центру «Карітас-Хмельницький».
«Пацієнти мають різні професійний, матеріальний і соціальний статуси. Відрізняються сімейним станом, життєвим досвідом, прихованими комплексами. Кожен по-своєму реагує на психологічні проблеми та складні ситуації. І кожна така людина потребує окремого та багатогранного підходу. Саме це, як лікар, я намагаюся реалізувати», – розповідає Ольга Сковронська, яка працює завідувачкою амбулаторії та сімейним лікарем в Тернопільському центрі первинної медико-санітарної допомоги.
Згідно з висновками соціологічних опитувань, понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних з психічним здоров’ям. 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.
Рівень споживання антидепресантів у 2022 році сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн грн. Такі дані отримали фахівці, провівши аудит ресурсів існуючої системи надання послуг у сфері психічного здоров’я (дослідження проведено у межах роботи над Всеукраїнською програмою ментального здоров’я).
Попри важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.