Наближається 4G-тендер: 5 лотів мінімум за 2,9 млрд грн
За які смуги частот буде пекельна боротьба з підвищенням ставок
Нещодавно телеком-регулятор опублікував пакет документів для проведення нового 4G-аукціону. Що цікавого є в умовах тендеру? Чому на торги виставлені частоти, які раніше вже викупила «Vodafone Україна»? Коли нарешті відбудеться аукціон, що планувався ще з 2022 року? Відповіді на ці та інші запитання Mind шукав у пакеті документів та уточнював у регулятора.
Навіщо операторам додаткові частоти, якщо вони вже давно запустили 4G? Для поліпшення якості зв’язку. «Нам важливо підвищувати ємність мережі. Для цього потрібні нові частоти. Намір взяти участь у тендерах задекларували всі оператори. Чи є цікавість у нас? Є. І досить висока. Бачимо в цьому можливість ефективніше розбудовувати інфраструктуру», – нещодавно на профільній конференції розповідав президент «Київстар» Олександр Комаров.
Генеральна директорка «Vodafone Україна» Ольга Устинова тоді доповнила: «На кінець 2023 року наші абоненти в середньому споживали 9,5 ГБ на місяць. Трафік продовжує дуже потужно зростати, десь на 20–30% щорічно. Тому важливо інвестувати не тільки в розширення 4G-географії, а й у ємність мережі. Для цього й потрібні нові частоти».
Схожі аргументи наводить і регулятор у пакеті документів до тендеру: «При зростанні трафіку та кількості підключень до мережі Інтернет, якість надання послуг при існуючому забезпеченні радіочастотним спектром буде дедалі знижуватись. Оператори потребують якнайшвидшого отримання додаткового спектра для збільшення ємності мереж. У лютому 2024 року проведено вивчення попиту, за результатами якого три оператори подали заяви на отримання ліцензій у смугах радіочастот 1935–1950/2125–2140 МГц, 2355–2395 МГц, 2575–2610 МГц».
Цікаво, що, за даними регулятора, найбільш обділений гравець – «Київстар». «Враховуючи кількість абонентів у мережах кожного з трьох операторів у 2023 році, показники кількості спектра на 1 абонента такі: 0,16 кГц – «Київстар»; 0,19 кГц – «ВФ Україна»; 0,28 кГц «лайфселл», – йдеться в обґрунтуванні.
Джерело: Обґрунтування до проєкту рішення Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК) «Про надання ліцензій на користування радіочастотним спектром у смугах радіочастот 1935–1950/2125–2140 МГц, 2355–2395 МГц та 2575–2610 МГц для стільникового радіозв’язку із застосуванням процедур аукціону»
Втім оператори вже два роки користуються частотами, що виставлені на тендер. Тож чому після аукціону має підвищитися якість зв’язку? Нагадаємо: на початку повномасштабної війни Національний центр управління мережами телекомунікацій (НЦУ) дозволив «великій трійці» безплатно використовувати вільні смуги на період воєнного стану. Під час масової міграції абонентів важливо було дуже швидко збільшити ємність мереж, особливо на заході країни. Тоді в діапазоні 2100 МГц кожен із трьох гравців отримав по 10 МГц. Окремо 40 МГц у смузі 2300 МГц відійшло «Київстару». «Vodafone Україна» дозволили використовувати 35 МГц для 4G у діапазоні 2600 МГц.
Проте «тимчасове» користування не спонукало всіх операторів вкладати значні кошти в обладнання на цих частотах. За інсайдерською інформацією, тільки один із гравців значно інвестував у розбудову базових станцій у діапазоні 2100 МГц. «Внутрішня оцінка ризиків не дозволяє операторам придбати велику кількість необхідного для роботи в цих смугах радіообладнання та забезпечити використання спектра повноцінно по всій території України через те, що за розпорядженнями НЦУ доступ надано їм тимчасово», – офіційно пояснює регулятор.
А після тендеру – за умовами ліцензій з пакета документів – гравці мають:
- Протягом 24 місяців забезпечити використання смуги радіочастот не менше ніж на 1500 базових станціях (БС). Протягом перших 12 місяців – на щонайменше 500 БС.*
- Протягом 12 місяців забезпечити можливість отримання 4G-послуг у кожному населеному пункті з населенням понад 2000 осіб за умови, що сукупна кількість разом з іншими населеними пунктами складатиме не менше 90% населення України.* Протягом 16 місяців – на міжнародних автомобільних дорогах.* Протягом 24 місяців – на національних трасах.
- Протягом 6 місяців забезпечити відновлення надання послуг стільникового радіозв’язку на територіях, де велися бойові дії або які були тимчасово окуповані рф.
- До 2030 року забезпечити можливість отримання 4G-послуг із дотриманням вимог щодо рівня якості послуг не менше ніж для 95% населення в Україні.*
*Крім територій, що належать до територій активних бойових дій та тимчасово окупованих рф. Перебіг строків починається з наступного місяця після визначення дати для населеного пункту щодо завершення бойових дій / тимчасової окупації.
Тож від проведення тендеру має виграти не тільки держбюджет, а й абоненти.
Які лоти та за скільки підуть на продаж? Регулятор збирається виставити на торги 5 лотів. Загальна стартова ціна – 2,872 млрд грн. Всі лоти, окрім третього, – це покупка права на отримання ліцензії в певних смугах для роботи у 25 регіонах України, за виключенням Криму та Севастополю. Покупець третього лоту – «отримає» 24 регіони: мінус не тільки Крим і Севастополь, а й Київ.
- Лот №1: 1945–1950/2135-2140 МГц за стартовою ціною 458,333 млн грн.
- Лот №2: 1935–1940/2125-2130 МГц – 458,333 млн грн.
- Лот №3: 1940–1945/2130-2135 МГц – 439,999 млн грн.
- Лот №4: 2355–2395 МГц – 984,860 млн грн.
- Лот №5: 2575–2610 МГц – 530,005 млн грн.
Чому на тендер виставили лот №5? Цю смугу давно викупила «Кейбл-ТВ ФІНАНСИ», яка пізніше стала дочірньою компанією «Vodafone Україна». Але в компанії – ліцензія на стару технологію MMDS. «Vodafone Україна» ще з 2021 року хотіла переоформити ліцензію під 4G та заплатити 530 млн грн до бюджету. Але не склалося.
«У новому законі «Про електронні комунікації» немає норми про переоформлення у зв’язку з впровадженням нової радіотехнології. Тобто в регулятора немає законодавчих підстав міняти в ліцензії MMDS на 4G. Тому «Vodafone Україна» здала ці частоти державі для того, щоб вони були продані на тендері під технологію 4G», – пояснює керівниця патронатної служби голови НКЕК Богдана Півень.
Які сюрпризи можуть бути на аукціоні? При «розіграші» перших трьох лотів, на перший погляд, несподіванок не мало б бути. Оператори могли б за стартовою ціною викупити смуги, якими вже користуються. Втім є нюанс. При розподіленні частот весною 2022 року «Vodafone Україна» дісталася «обрізана» смуга – на 24 регіони без Києва (наразі це лот №3). Тож цей оператор може на тендері підвищити ставки за більш «смачну» смугу. «Конкуренція за перші три лоти має бути. До того ж після тендеру оператори зможуть скористуватися опцією на обмін спектром і ліцензіями, що передбачена в новому законі «Про електронні комунікації», – говорить Богдана Півень.
Запекла боротьба може бути за лоти №4 та №5: хтось з операторів залишиться без смуги в цих діапазонах. Цікаво, що, за умовами тендеру, один гравець не може викупити відразу два останні лоти.
Чому регулятор не розділив ці смуги на більшу кількість лотів, щоб кожному оператору дістався свій «клаптик»? «Для повноцінного запуску 4G в діапазонах 2300 МГц та 2600 МГц потрібно достатньо спектру, тобто широка смуга. З технологічного погляду, 40 МГц та 35 МГц у цих діапазонах достатньо тільки для одного лоту. Ділити їх не було жодного сенсу, оскільки частину спектра було б витрачено на захисний інтервал й ефект від отримання достатньої кількості додаткових частот для поліпшення якості було б втрачено», – роз’яснює Богдана Півень.
Та уточнює: на відміну від 2100 МГц спектр у 2300 МГц та 2600 МГц менш привабливий для операторів. Що вищий діапазон, то менший радіус дії та більше базових станцій потрібно. Цей частотний ресурс підходить для забезпечення LTE у великих містах.
Втім усі три оператори попередньо заявили, що хочуть придбати й ці смуги.
Наскільки може злетіти стартова ціна на торгах? З цим питанням гравці ринку відправляють робити ставки до букмекерів.
Оператори отримують технейтральні ліцензії? Так. Але знову ж таки є нюанс. На викуплених частотах оператори зможуть запускати 4G, при потребі – 3G. «Тобто ті радіотехнології, які мають для цих смуг План розподілу і користування радіочастотним спектром. А для можливого старту 5G в цих діапазонах спочатку потрібно, щоб ця радіотехнологія з’явилась у вищезгаданому плані», – пояснює Богдана Півень.
Коли має відбутися тендер? Регулятор планує провести аукціон на початку вересня.