Конфліктні частоти: чи вдасться телеком-регулятору поповнити держбюджет на декілька мільярдів гривень до кінця року

Конфліктні частоти: чи вдасться телеком-регулятору поповнити держбюджет на декілька мільярдів гривень до кінця року

Та чому між «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell знову виникли «невеликі» суперечки

Конфліктні частоти: чи вдасться телеком-регулятору поповнити держбюджет на декілька мільярдів гривень до кінця року
Фото: depositphotos.com

Минулого тижня в телеком-індустрії спалахнув скандал: начебто регулятор збирається продати без тендера та з великою знижкою дефіцитні 4G-частоти. Mind розбирався, що насправді відбувається.

Що сталося? Регулятор надіслав на узгодження держорганів проєкт постанови Кабміну «Про розміри плати за видачу, переоформлення, продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром». У документі – традиційне підвищення плати за все перераховане в назві постанови (цього разу більш ніж на 11%). Але яблуком розбрату стало не воно.

Суперечки точаться навколо оцінки частот в трьох діапазонах: 1920–1980 МГц/2110–2170 МГц, 2300–2400 МГц та 2575–2610 МГц. Ліцензії на ці частоти оператори поки не викупили. І незабаром – а може, й дещо пізніше – їх може бути продано. За скільки та як саме – з приводу саме цих питань й виник конфлікт. Mind попросив всіх його учасників – Нацкомісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell – пояснити свою позицію. 

Хто зараз користується цими частотами? «На початку збройної агресії, коли відбувалась масова міграція абонентів, було сильне перевантаження мереж мобільних операторів. Для стабілізації зв’язку виникла гостра потреба в розширенні пропускної здатності наявних у користуванні операторів каналів, у тому числі й для технологій 4G. Процедуру продажу частот у такі стислі терміни провести було неможливо, тому Національним центром управління мережами телекомунікацій (НЦУ) за узгодженням з НКЕК було надано вільні частоти в користування операторам для термінового збільшення ємності їх мереж», – розповідають у пресслужбі регулятора.

Цю інформацію Mind підтвердили всі гравці ринку.

Як у березні відбувався розподіл цих частот між «великою трійкою»? «За зверненням кожного з операторів до НЦУ», – кажуть у НКЕК. Та пояснюють, що вільні смуги частот у діапазонах 2100 МГц та 2300 МГц були передані у користування мобільним операторам безкоштовно у всіх регіонах України – на час воєнного стану:

  • у 1920–1980 МГц/2110–2170 МГц кожен з трьох гравців отримав по 10 МГц (у «Vodafone Україна» уточнюють: їм дістався неповноцінний спектр – без можливості використання в Києві);
  • у 2300–2400 МГц «Київстару» відійшло 40 МГц.

«Важливо зазначити: оскільки це різні стандарти – кількість спектра в них не порівнюється. З технічної та технологічної точки зору 10 МГц FDD набагато краще, ніж 40 МГц TDD. Тобто за характеристиками спектра технічно вірно порівнювати лише частоти FDD з FDD та TDD з TDD», – пояснює регулятор «розподіл на трьох».

З діапазоном 2575–2610 МГц – окрема історія. Ці частоти не можна розділити між операторами, просто тому що вони знаходяться у власності «Кейбл-ТВ ФІНАНСИ», яка є дочірньою компанією «Vodafone Україна» після купівлі групи компаній Vega. Але в компанії – ліцензія на стару технологію MMDS. Тож в березні, за даними НКЕК, «Vodafone Україна» дозволили використовувати ці частоти для тестування 4G – також на період воєнного стану.  

Тож зараз оператори хочуть отримати/переоформити ліцензії на ці смуги? Не все так просто. До закінчення війни «велика трійка» може користуватися цими частотами без викупу ліцензій. Але яким буде прайс після перемоги Україні – зараз важко прогнозувати. Тож виник перший привід для конфлікту: «Київстар» та «Vodafone Україна» хочуть придбати деякі ліценції (не на всі смуги) найближчим часом. lifecell пропонує провести тендери пізніше. А регулятор – «на шпагаті».

За свідченнями НКЕК, наразі два оператори готові сплатити за частоти («Київстар» – за отримання ліцензії у 2355–2395 МГц, «Vodafone Україна» – за її переоформлення у 2575–2610 МГц) та вносити щомісячну рентну плату за їх використання до держбюджету.

У «Київстар» це підтвердили. «У жовтні цього року регулятор проводив вивчення попиту операторів на вільну смугу частот в діапазоні 2300 МГц. Ми зацікавлені в цих частотах. Плануємо збільшити ємність мережі на територіях та у містах, до яких під час війни мігрувала велика кількість жителів з інших регіонів країни. Для клієнтів використання нової мобільної технології означатиме більш якісну трансляцію потокового відео, більше можливостей для здійснення фінансових операцій в онлайн-режимі, швидкий запуск дистанційних робочих місць тощо», – каже директор з регуляторних питань «Київстар» Олександр Когут.

У «Vodafone Україна» ще з 2021 року хочуть переоформити ліцензію. «28 грудня минулого року регулятор прийняв рішення №517 щодо можливості ТОВ «Кейбл-ТВ ФІНАНСИ» замість діючої застарілої технології MMDS достроково впровадити нову – LTE TDD (4G) у смузі 2575–2610 МГц. Ми очікуємо на імплементацію цього рішення, для чого держава має затвердити нову вартість переоформлення та внести відповідні зміни до Плану використання радіочастотного спектра. Зацікавленість компанії у купівлі на тендері інших частот залежить від імплементації рішення №517», – кажуть в пресслужбі оператора.

Як саме проходитиме продаж та за якою ціною? Ліценції на кожний діапазон продаватимуться окремо.

1920–1980 МГц/2110–2170 МГц. Досі жодний з операторів не заявив про намір купити ліцензії в цьому спектрі. Тож тендер, напевно, відбудеться тільки після війни. За стартовою ціною від 1 833 333 грн за 1 МГц (принаймні зараз такі «розцінки» у згаданому вище проєкті постанови).

2300–2400 МГц. Тут головний камінь спотикання – чи буде тендер. «Відповідь на це питання чітко дає норма частини першої статті 59 закону України «Про електронні комунікації»: «У разі якщо заявлена потреба в спектрі перевищує його фактичну наявність, радіочастотний спектр надається в користування виключно на умовах конкурсу або аукціону відповідно до цього закону», – кажуть в НКЕК.

У перекладі на людську мову та нинішню ситуацію це означає: якщо проєкт постанови буде схвалено, а lifecell не подасть заявку про намір придбати частоти в 2300–2400 МГц – тендера не буде. Де-юре «Київстар» зможе викупити 40 МГц без аукціону за стартовою ціною – 984 860 грн за 1 МГц. Держбюджет отримає біля 900 млн грн. «Це найвища рекомендована вартість 40 МГц у цьому спектрі за оцінкою компанії Analysys Mason», – уточнюють в НКЕК.  

А в lifecell таку заявку наразі подавати не збираються. Аргументи оператора:

  • Кількість частот, яку всі оператори отримали для забезпечення зв’язку в Україні на період воєнного стану, є достатньою.
  • Сьогодні ніхто, окрім великих операторів, не має додаткових ресурсів на довгострокові інвестиції, а нові потенційні інвестори також не інвестуватимуть у спектр під час війни. Під час воєнної агресії та на тлі складного економічного становища питання комерційного розподілу перспективного спектра є несвоєчасним. Зараз в пріоритеті lifecell – інвестиції в ремонт базових станцій (БС), відновлення їх після звільнення окупованих територій, будівництво нових БС у місцях масової внутрішньої міграції абонентів, забезпечення роботи обладнання під час знеструмлення.
  • Вартість трьох перспективних смуг для впровадження 4G і 5G – 2300–2400 МГц, 1920–1980 МГц/2110–2170 та 2500–2690 МГц – у проєкті постанови визначено на базі трьох різних науково-дослідних робіт, проведених у різні роки. Прозорим і послідовним підходом було б замовлення нової роботи для всіх трьох смуг за ініціативи НКЕК та участі всіх зацікавлених суб’єктів ринку. Під час обговорення проєкту lifecell пропонував НКЕК провести таке дослідження. Але цю пропозицію проігноровано. «Натомість дії, які ми бачимо зараз, скоріше свідчать про спробу розподілити цінний спектр без аукціону – за заниженою ціною. У результаті цього «термінового» продажу держбюджет може недоотримати від 760 млн до 2,8 млрд грн і більше (мова про три смуги. – Mind) порівняно з прозорим розподілом після завершення війни», – кажуть в lifecell.

У підсумку оператор пропонує актуалізувати вартість спектрів за результатами незалежного дослідження та провести тендери після завершення воєнного стану.

2575–2610 МГц. З цією смугою, здавалося б, не мало виникнути проблем: «Vodafone Україна» просто треба сплатити за переоформлення ліцензії за вже викуплені частоти. Але конфлікт розгорівся навколо розміру платежу.

У першій редакції проєкту постанови в діапазоні від 2510 до 2690 МГц були оцінені чотири окремі смуги в 1 179 592 грн за 1 МГц. Смуги 2575–2610 МГц в документі не було. На засіданні регулятор врахував пропозиції «Vodafone Україна» та додав в проєкт 2575–2610 МГц з вартістю 605 720 грн за 1 МГц. За цією ціною держбюджет зможе отримати від оператора 530 млн грн.

Й понеслося. В медіа з’явилися статті про преференції та знижки в понад 40% на користь одного гравця.

Mind попросив «обвинувачених» пояснити появу цих 40%. У НКЕК кажуть, що твердження про зниження вартості не відповідає дійсності. Аргументи регулятора:

  • Перший. У чинній постанові КМУ встановлена вартість частот у смугах 2510–2545 МГц; 2565–2570 МГц; 2630–2665 МГц; 2685–2690 МГц для стандарту FDD – 1 059 260 грн. У проєкті постанови запропонована індексація, тобто стало 1 179 592 грн.

А смуга 2575–2610 МГц для стандарту TDD у чинній постанові взагалі відсутня (цей стандарт для LTE раніше в Україні не використовувався) і вноситься до неї вперше. Отже жодного «зменшення вартості» нема, оскільки в постанові пропонується перше визначення вартості даного спектра, а не її зменшення.

  • Другий. Вартість смуг частот 2510–2545 МГц; 2565–2570 МГц; 2630–2665 МГц; 2685–2690 МГц  свого часу дійсно була включена до постанови КМУ №200, орієнтуючись на рекомендації Analysys Mason, отримані в 2016 році. Тоді фокус досліджень стосовно діапазону 2600 МГц був саме на частотах для LTE FDD. У діапазоні LTE TDD було встановлено неможливість користування через невиконання електромагнітної сумісності із засобами спецкористувачів. Частоти смуги 2575–2610 МГц були оцінені Analysys Mason у 2,2 раза нижче, ніж для FDD: близько 466 000 грн.

Однак станом на сьогодні умови використання цієї смуги в Україні змінилися. Саме тому при першій спробі розробки нової постанови НКЕК було використано ту вартість, яка вже була в постанові №200 для частот FDD – 1 059 260 грн. Але це теж не було вірним рішенням, адже частоти TDD є дешевшими за FDD скрізь у світі (з огляду на гірші технічні показники використання цього спектра для побудови мереж LTE). Тож компанія Analysys Mason у вересні 2022 року провела дослідження спеціально для цієї смуги радіочастот для використання стандарту LTE TDD в Україні. Логічно застосувати саме ці результати. Відповідно до нового дослідження, запропонована вартість 1 МГц – 605 720 грн. Це вище, ніж результати 2016 року, та нижче, ніж коштують частоти FDD.

«Vodafone Україна» надала Mind схожі аргументи та додала деталі (публікуємо витяги з тексту, адже все пояснення займає декілька сторінок А4). «Оскільки до моменту обговорення змін до постанови №200 вартість спектра 2575–2610 МГц взагалі не була визначена, ми звернулися до Analysys Mason як незаангажованого фахівця з проханням провести дослідження та неупереджено оцінити можливу вартість спектра 2575–2610 МГц… Регулятор вивчив результати дослідження та вирішив їх врахувати. Тобто регулятор одноосібно ніякої вартості спектра 2575–2610 МГц не визначав, тим більше не знижував. Твердження про нібито заниження – безпідставні, маніпулятивні та не відповідають дійсності», – розповідають у «Vodafone Україна».

Та додають перелік факторів, які обумовили вартість смуги 2575–2610 МГц:

  • у інших країнах світу цей спектр коштує дешевше, оскільки задіяна в ньому радіотехнологія LTE/4G TDD за технічними параметрами суттєво поступається LTE/4G FDD;
  • зважаючи на технологічні обмеження, оператори не зможуть в смузі 2575–2610 МГц розгорнути окрему мережу 4G, яка могла б на рівних конкурувати з наявними мережами 4G;
  • цей спектр є вторинним і технологічним, тобто використовується переважно для покращення якості та ємності вже розгорнутих мереж 4G, а не для побудови окремих національних мереж 4G;
  • частина телефонів в Україні не підтримує сервіси 4G в смузі 2575–2610 МГц за технологією LTE/4G TDD.

Коли саме гроші від продажу/переоформлення ліцензій можуть надійти до держбюджету? У НКЕК кажуть, що поки точно це спрогнозувати неможливо: постанови ще має затвердити Кабмін. Зараз орієнтовно розглядається кінець цього та початок наступного року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло