Зростання цін, поглиблення бюджетного дефіциту та курс вище 41 грн/$. Що ще буде з українською економікою у другому півріччі?
Розбір нового макроогляду від НБУ – інфографіка
Національний банк опублікував черговий щомісячний макроекономічний і монетарний огляд. В оцінках НБУ з'являється дедалі більше песимістичних ноток. Основні негативні тенденції проявляються у прискоренні темпів зростання споживчих цін, погіршенні настроїв та очікувань бізнесу, розширенні дефіциту державного бюджету й девальвації гривні. І хоча НБУ прямим текстом не говорить про те, що макроекономічна ситуація в Україні стає більш гнітючою, це помітно за багатьма індикаторами. Mind вивчив документ, аби зрозуміти, які події в економіці України регулятор передбачає на липень – грудень поточного року на підставі процесів, що відбулися на початку року.
Інфляція. Поки що НБУ не змінював прогноз інфляції на 2024 рік, він становить 8,2%.
Проте є ознаки того, що зростання цін пришвидшуватиметься.
По-перше, Нацбанк говорить про сигнали економічного пожвавлення в більшості країн, які є торговими партнерами України (єврозона, США, Китай, Туреччина, Індія). Часткове перенесення виробничих витрат на споживачів із боку цих країн чинить інфляційний тиск на Україну.
По-друге, внутрішні фактори також підштовхують ціни до зростання. Фундаментально це зростання видатків бізнесу (на оплату праці зокрема), подорожчання імпорту на тлі блокади західних кордонів, девальвація гривні та зростання цін на паливо.
Слід згадати два законопроєкти, які підтримав парламент у першому читанні. Вони передбачають зростання акцизів на паливо та тютюнову продукцію, що неминуче зробить внесок в інфляційні процеси.
Тому, нехай у квітні річна інфляція і сповільнилася до 3,2%, НБУ констатує прискорення темпів інфляції у травні.
Економічна активність. «Індекс ділових очікувань (ІОДА) та інші індикатори у травні свідчили про слабку економічну активність у більшості галузей», – зазначає НБУ.
Зокрема, ІОДА у травні становив 48 пунктів. Рівень нижче 50 пунктів свідчить про переважання негативних настроїв бізнесу.
Такий розворот індексу викликаний скороченням споживання товарів і послуг, відключеннями електроенергії, зростанням безпекових ризиків та нестачею (дефіцитом) кваліфікованих кадрів.
Втім є і позитивні новини. Зокрема, у травні металурги продовжили виводити з ремонтів виробничі потужності, вугільні шахти підтримували високі темпи видобутку, за підсумками весняної посівної кампанії засіяно понад 7 млн га олійних і більш як 5,5 млн га зернових, переробка торішнього врожаю підтримує роботу харчової промисловості, а стабільне функціонування морського коридору та припинення блокади польського кордону пішли на користь зростанню вантажних перевезень.
Однак найближчими місяцями бізнес працюватиме в умовах витрат, що зростатимуть, перебоїв електропостачання та скорочення обсягів реалізації товарів і послуг через падіння споживчого попиту.
Наповнення держбюджету та його дефіцит. За даними НБУ, фінансування бюджетних потреб забезпечується насамперед завдяки раніше накопиченим коштам, а саме надходженням з-за кордону, які в березні – квітні перевищили $10,6 млрд.
Бюджетний комітет парламенту зі свого боку повідомив, що за п'ять місяців 2024 року дефіцит загального фонду державного бюджету становив 401,9 млрд грн, з яких дефіцит у травні – 91,3 млрд грн.
Головна причина розширення дефіциту державної казни – високі витрати.
«Значне збільшення витрат, імовірно, пов'язане з надолуженням за низкою напрямків, у тому числі на потреби військового характеру: на спорудження фортифікаційних споруд в окремих регіонах та ліквідацію наслідків руйнувань інфраструктури», – пояснює Нацбанк.
Водночас податкові надходження зростають випереджаючими темпами. Як підрахувало Міністерство фінансів, за підсумками січня – травня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 1 074,8 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Державна податкова служба виконала план на 111,3% (+44,7 млрд грн), а Державна митна служба – на 109,1% (+19,6 млрд грн).
Нацбанк уточнює, що припливу грошей від податків сприяли пожвавлення економічної активності в попередні місяці, поліпшення фінансових результатів в окремих сферах бізнесу (зокрема, банків, які сплачують податок на прибуток за ставкою 25%), послаблення курсу гривні та ефект від підвищення мінімальної заробітної плати, до розміру якої прив'язані платежі з єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Платіжний баланс та валютний курс. Сальдо рахунку поточних операцій тримається десь на рівні мінус $3 млрд на місяць, а негативне сальдо торгівлі товарами у квітні – нижче $2,5 млрд.
НБУ пояснює, що експорт товарів збільшився, а імпорт лишився на рівні березня. Зростання експорту було пов'язане з рекордними постачаннями кукурудзи й зернових загалом. Імпорт не змінився, оскільки у квітні скоротилися постачання нафтопродуктів. І це попри те, що деяке послаблення блокади польських кордонів сприяло збільшенню імпорту продукції машинобудування, промислових виробів, хімічної продукції та деревини.
У підсумку дефіцит торгівлі товарами дещо зменшився. Крім того, звузився і дефіцит торгівлі послугами через скорочення видатків українців за кордоном.
Паралельно валютний курс рухається за девальваційним трендом. За травень офіційний курс гривні зріс на 2,5% та перевищив 40,5 грн/$. Девальваційні настрої пов'язані зі збільшенням попиту на валюту, зростанням видатків бюджету, з поступовим зниженням надходження валютної виручки від експорту продукції АПК на тлі вичерпання ефекту торішнього врожаю та з лібералізацією валютних обмежень.
У зв'язку з цим НБУ у травні наростив обсяги інтервенцій до $3,1 млрд, що спричинило скорочення міжнародних резервів до $39 млрд.
Але це навряд чи стримає подальшу девальвацію. Тому найближчим часом курс закріпиться вище позначки 41 грн /$.
