Міністерство фінансів 28 червня повідомило, що виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) завершила четвертий перегляд програми розширеного фінансування України (EFF). «Успішний перегляд відкриває Україні шлях до отримання траншу фінансування EFF обсягом приблизно $2,2 млрд вже найближчим часом», – уточнив Мінфін. З урахуванням цього траншу загальний обсяг залучених коштів у рамках чинної програми з МВФ становитиме орієнтовно $7,6 млрд.
Наступного дня після досягнутої угоди МВФ оприлюднив оновлений текст меморандуму з Україною. Він традиційно містить прогнози для української економіки та перелік зобов'язань (структурних маяків), які взяла на себе Україна перед фондом. Mind розібрався, на яких саме умовах продовжуватиметься співпраця з МВФ.
Які висновки зробив МВФ за підсумками перегляду програми? Як повідомив Мінфін, експерти МВФ зазначили, що в I кварталі 2024 року економіка України була стійкішою, ніж очікувалося, завдяки стабільним показникам зростання, уповільненню темпів інфляції та збереженню резервів НБУ на достатньому рівні. Крім того, впровадження режиму гнучкості обмінного курсу дозволяє посилити стійкість економіки до зовнішніх шоків.
Водночас макроекономічний прогноз до кінця 2024 року погіршився, переважно через масштабні атаки росії на енергетичну інфраструктуру та невизначеність щодо строків завершення війни.
Національний банк підтвердив, що МВФ очікує уповільнення темпів відновлення економіки України у другому півріччі 2024 року.
Враховуючи ці обставини, директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва вважає, що фіскальна політика на другу половину 2024 ріку та процес підготовки бюджету на 2025 рік мають базуватися на зусиллях із мобілізації доходів держбюджету відповідно до Національної стратегії доходів. При цьому Україна має уникати заходів, що розмивають податкову базу, і разом з Бюро економічної безпеки України (БЕБ) посилювати податкове й митне адміністрування.
Як уточнює Мінфін, Георгієва нагадала про потребу врегулювати питання, пов'язане із зовнішнім комерційним боргом. Це підтримає відновлення боргової стійкості України та забезпечить покриття пріоритетних видатків держбюджету. При цьому українська влада має докладати зусиль для того, щоб уникнути емісійного фінансування.
Також МВФ підтвердив стійкість фінансового сектору, зазначив вклад банків у наповнення держбюджету й рекомендував Нацбанку сконцентруватися на посиленні банківського регулювання та нагляду.
Який вигляд має поточний макропрогноз МВФ для України? Якщо порівнювати поточний прогноз МВФ з тим, що був опублікований влітку 2023 року, то частину показників переглянуто у бік погіршення (див. таблицю). Загалом оцінки фонду можна назвати помірно-песимістичними, вони багато в чому збігаються з прогнозом НБУ, який Нацбанк оприлюднив ще навесні 2024 року.
| Показники | Редакція меморандуму з МВФ за липень 2023 року | Редакція меморандуму з МВФ за червень 2024 року | Прогнози НБУ станом на травень 2024 року |
| Реальний ВВП | +3,2% | +2,5–3,5% | +3% |
| Номінальний ВВП | 7711 млрд грн | 7485 млрд грн | 7590 млрд грн |
| Дефіцит держбюджету (з урахуванням грантів) | -17,8% ВВП | -14,2% ВВП | -18,4% ВВП |
| Зовнішнє фінансування | 14,5% ВВП | 12,1% ВВП | |
| Податкові надходження до держбюджету | 2731 млрд грн | 2473 млрд грн | |
| Експорт | $39,2 млрд | $37,2 млрд | $57,1 млрд* |
| Імпорт | $68,2 млрд | $71,7 млрд | $90,3 млрд* |
| Золотовалютні резерви НБУ (на кінець 2024 року) | $33,2 млрд | $32,5 млрд | $43,4 млрд |
| Інфляція (на кінець 2024 року) | 10,0% | 8,0% | 8,2% |
Джерело: дані МВФ та НБУ
*експорт / імпорт товарів і послуг
Чим МВФ аргументує свої прогнози? Основний фактор, що впливає на очікування фонду – це затяжна війна в Україні. МВФ так і вказує, що прогноз зростання ВВП було переглянуто саме через бойові дії, які вкрай негативно впливають на українську економіку.
Втім МВФ у рамках базового сценарію очікує, що війна завершиться до кінця 2024 року.
Істотним викликом для України залишається залучення зовнішнього фінансування. Незважаючи на те, що приплив грошей з-за кордону відновився (з початку 2024 року й до 20 червня надійшло майже $12 млрд), потреби у фінансуванні держбюджету на 2024 рік, як і раніше, великі та вимагатимуть значної «донорської підтримки».
Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру серйозно підірвали ділову активність, дефіцит енергетики погано впливає на домогосподарства і промисловість. МВФ очікує, що негативний ефект від проблем з електроенергією стримуватиме економічне зростання не лише 2024-го, а й 2025 року.
МВФ вказує на деяке поліпшення торговельного балансу України у 2024 році завдяки збільшенню експорту металургійної продукції морськими шляхами, хоча сільгоспекспорт скоротився через зниження цін на зерно. Проте зовнішньоторгове сальдо залишається негативним, так само як і сальдо рахунку поточних операцій через перебої з надходженням грантів і гуманітарної допомоги.
Структурні маяки та їх виконання Україною. За даними МВФ, Україна протягом 2023 року та за неповне перше півріччя 2024 року досягла понад 20 структурних маяків, виконання яких є умовою подальшої співпраці з фондом.
Зокрема, це розробка та затвердження Національної стратегії доходів, перехід до курсової гнучкості й поступове зняття валютних обмежень, відмова від податкових пільг і повернення до «довоєнного» оподаткування, узгодження плану дій щодо реформування Державної податкової служби та Державної митної служби, удосконалення системи електронного декларування тощо.
Протягом другого півріччя Україна має виконати такі структурні маяки (повний список – у тексті меморандуму)
| Структурний маяк | Термін реалізації |
| Провести ревізію податкових пільг та оцінити їх вплив на наповнення держбюджету |
Вересень 2024 року |
| Визначити великі підприємства, які серйозно постраждали від війни, і оцінити їх вплив на бюджетні й квазіфіскальні витрати |
Вересень 2024 року |
| Завершити зовнішній аудит Національного антикорупційного бюро (НАБУ) |
Вересень 2024 року |
| Внести зміни до Митного кодексу з метою зниження корупційних ризиків у митній сфері |
Жовтень 2024 року |
| Прийняти закон про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (таких, як НБУ, НАБУ, НАЗК) |
Грудень 2024 року |
| Перевести системні держбанки у сферу відповідальності Міністерства фінансів, а також унеможливити капіталізацію несистемних держбанків на бюджетні кошти | Терміни не визначено |
«Поганий» сценарій для України. МВФ крім базового прогнозу прораховує і більш песимістичний, негативний сценарій.
Він припускає, що війна триватиме і 2025 року. Це відповідно накладе відбиток на українську економіку. Падіння ВВП у 2024 році у таких умовах може становити 1,7%, а у 2025-му економіка скоротиться ще на 1%.
Затягування війни призведе до перманентного суттєвого дефіциту електроенергії, чинитиме тиск на бізнес-активність, спровокує зростання бюджетних витрат, стримуватиме й без того слабкий експортний потенціал. Також зросте потреба України в зовнішньому фінансуванні, відсутність якого може призвести до шокових явищ, таких, як проблеми із соціальними виплатами та накопичення боргів за іншими державними видатками.
Паралельно з цим виникне загроза для стабільності курсу гривні, що може вимагати введення жорсткіших адміністративних інструментів на валютному ринку, які НБУ застосовував у 2022 році.
У крайньому разі МВФ не виключає подальшого підвищення податків, запровадження нових зборів (як-от спеціальні ставки ПДФО або додатковий податок на предмети розкоші) і допускає «грошове фінансування» держбюджету, тобто емісію.