Макропрогноз МВФ по Україні: бойові дії згасатимуть, а разом із ними і зовнішня фіндопомога. Звідки брати гроші на відновлення країни?

Міжнародний валютний фонд оприлюднив звіт за підсумками першого перегляду програми розширеного фінансування України (EFF) на $15,6 млрд. Документ має технічну назву «IMF Country Report No. 23/248». По суті це оновлений Меморандум між Україною та МВФ, який містить деякі зміни в зобов'язаннях української сторони перед фондом, а також макропрогноз для української економіки.

Місія МВФ розпочала роботу з першого перегляду програми розширеного фінансування EFF 23 травня. Міністерство фінансів повідомило, що від української сторони в цьому процесі брали участь представники Мінфіну, Міністерства юстиції, Національного банку, інших органів і структур, відповідальних за питання у сфері економіки, енергетики, антикорупційної політики.

Через місяць, 19 червня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду повідомив, що за підсумками перегляду Україна взяла на себе низку нових зобов'язань.

«На сьогоднішньому засіданні Кабміну ухвалюємо ключове рішення для макрофінансової стабільності держави. Затверджуємо оновлений лист про наміри та меморандум з МВФ про економічну та фінансову політику. У документах зафіксовано зобов'язання України, які ми вже реалізуємо та реалізовуватимемо в майбутньому. Це, зокрема, покращення бізнес-клімату, посилення верховенства права, боротьба з корупцією», – заявив Шмигаль.

Він додав, що незабаром Україна має отримати другий транш фінансування від МВФ. Розмір цього траншу становив $890 млн, кошти надійшли до держбюджету на початку липня. Загалом МВФ виділив нашій країні з початку 2023 року в рамках програми EFF $3,6 млрд.

Mind розбирався, що змінилося в домовленостях між Україною та МВФ.

Що являє собою оновлений макропрогноз від МВФ? Текст меморандуму традиційно містить докладну оцінку стану української економіки та макроекономічний прогноз до 2033 року включно.

Загалом поточні очікування МВФ особливо не відрізняються від того, що фонд передрікав Україні в березні. Прогноз ВВП на 2023 рік, як і раніше, збережений у діапазоні від мінус 3% до плюс 1%. Відновлення економіки розпочнеться лише у 2024–2025 роках. Оцінку реального ВВП на 2023 рік покращено більш ніж на 7% – до 6500 млрд грн.

МВФ відчутно поліпшив інфляційні очікування: з 20% до 15,5% на кінець 2023 року, що, втім, перегукується з оцінками Національного банку.

Прогнози щодо податкових надходжень практично не змінилися. За 2023 рік держбюджет завдяки податкам отримає трохи менше ніж 2,2 трлн грн. Більшу частину цієї суми забезпечить податок на доходи фізосіб (655 млрд грн), ПДВ (617 млрд грн), акцизи (173 млрд грн) та єдиний соцвнесок (507 млрд грн), який хоч у чистому вигляді податком і не є, але врахований у загальну податкову базу.

Ще МВФ пророкує пожвавлення міжнародної торгівлі. Оцінку товарного експорту у 2023 році порівняно з березнем покращено на 7%, імпорту – майже на 9%. Проте сальдо зовнішньої торгівлі товарами все одно залишиться глибоко негативним і перевищить $27 млрд.

Прогноз основних макропоказників України на 2023 рік

Показники	Редакція меморандуму з МВФ за березень	Редакція меморандуму з МВФ за липень
Реальний ВВП	від -3% до +1%	від -3% до +1%
Номінальний ВВП	6050 млрд грн	6500 млрд грн
Дефіцит держбюджету (з урахуванням грантів)	-20,4% ВВП	-19,1% ВВП
Зовнішнє фінансування	19,8% ВВП	17,1% ВВП
Податкові надходження до держбюджету	2190 млрд грн	2198 млрд грн
Експорт	$33 млрд	$35,3 млрд
Імпорт	$57,5 млрд	$62,5 млрд
Золотовалютні резерви НБУ (на кінець 2023 року)	$29,6 млрд	$30,5 млрд
Інфляція (на кінець 2023 року)	20%	15,5%
Обсяг прямих інвестицій (чистих)	-$400 млн	-$600 млн

Джерело: дані МВФ

Як фонд оцінює стійкість української економіки? Коментуючи свої оцінки та прогнози, МВФ озвучив такі тези:

• незважаючи на поліпшення деяких індикаторів, українська економіка (насамперед виробничий сектор) усе ще залишається під серйозним тиском через воєнні ризики;
• загалом економіка виявилася стійкішою, ніж очікувалося, переважно завдяки відновленню внутрішньої ділової активності та споживання;
• базовий сценарій, як і раніше, передбачає згортання бойових дій до середини 2024 року. При цьому фонд говорить не про повне закінчення війни, а вживає термін «wind down», що означає зниження інтенсивності зіткнень;
• не виключено повторення сценарію атак на енергетичну інфраструктуру України восени та взимку 2023 року. Але цього разу країна вже більш підготовлена до таких викликів, тож серйозних перебоїв в енергопостачанні не буде;
• «зерновий коридор» залишається відкритим, що забезпечить стабільний експорт агропродукції;
• фінансова система загалом стабільна й ліквідна, депозитний портфель у банках продовжує збільшуватися, хоча кредитування буксує (фактично функціонує лише програма «5-7-9»);
• негативний сценарій, як і раніше, не виключений. Він передбачає ескалацію та затягування активної фази бойових дій аж до 2025 року. У такому разі падіння ВВП у 2023 році може сягнути 7%, темпи інфляції прискоряться до 22%, обсяг державного боргу перевищить 105% ВВП, а бюджетний дефіцит зросте аж до 32%.

Що буде з держфінансами у 2024 році? На думку МВФ, 2024 року безпека та оборона залишаться найбільш вагомими статтями державних витрат. Водночас відбудеться деяка переорієнтація бюджетних ресурсів на соціальні потреби, на відновлення та ліквідацію наслідків бойових дій.

Державний бюджет усе ще залежатиме від зовнішнього фінансування, обсяг якого сягне 14,5% ВВП. Проте обсяг внутрішніх запозичень (завдяки військовим облігаціям) буде вп'ятеро меншим і становитиме 3,3% ВВП.

У зв'язку із цим МВФ рекомендує поліпшити координацію між Мінфіном і Національним банком, щоб ефективніше визначати потреби у фінансуванні, керувати державним боргом загалом і мінімізувати ризики емісії гривні.

Хоча МВФ все ж таки не виключає імовірність монетарного фінансування держбюджету. Але до такого кроку НБУ та Мінфін можуть вдатися лише у крайній ситуації. Наприклад, при нестачі зовнішньої допомоги або при гострій потребі в грошах, яку неможливо буде закрити наявними ресурсами.

Як Україна виконує «домашнє завдання» від МВФ? У тексті меморандуму наведено таблицю, яка містить 23 структурні маяки. Це набір узгоджених між сторонами законодавчих змін і стратегічних завдань, які має прийняти/виконати Україна протягом 2023–2024 років.

Нехай і із запізненням, але Верховна Рада затвердила законопроєкт №8401 (ще один структурний маяк), який передбачає скасування 2%-вої пільгової ставки єдиного податку, відновлення податкових перевірок і повернення штрафних санкцій для платників податків.

Також Національний банк нещодавно презентував стратегію пом'якшення валютних обмежень і переходу до гнучкого курсоутворення. Це теж був один із структурних маяків, але МВФ його наразі не позначив «галочкою». Імовірно, це пов'язано з тим, що текст меморандуму був підготовлений до того, як НБУ представив свою стратегію.

Серед структурних маяків, які Україна зобов'язана виконати у другому півріччі, – такі:

• передати акції «Оператора газотранспортної системи» Міністерству енергетики (відповідний законопроєкт прийнято в першому читанні);
• відновити обов'язкове декларування для держслужбовців та чиновників і спростити процес декларування;
• подати в рамках бюджетної декларації на 2024 рік прогноз доходів та видатків держбюджету на 2025–2026 роки, зокрема – джерела фінансування його дефіциту;
• оновити та оприлюднити Стратегію середньострокового управління боргом;
• посилити банківський нагляд, поновити перевірки як банків, так і небанківських фінустанов;
• ухвалити Національну стратегію доходів (не пізніше грудня 2023 року);
• затвердити законодавчі зміни, спрямовані на забезпечення інституційної незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Які ще зобов'язання перед МВФ взяла на себе Україна? Як було зазначено вище, за підсумками перегляду програми EFF додалися нові структурні маяки. Усього їх чотири:

• внесення поправок до Бюджетного кодексу. Це необхідно зробити в рамках підготовки бюджету на 2024 рік, для середньострокового бюджетного планування та для розробки стратегії управління держборгом (термін – кінець вересня 2023 року);
• розробка пропозицій щодо стримування фіскальних ризиків, які несе програма кредитування «5-7-9». Адже в разі масового неповернення кредитів весь тягар «поганих» боргів ляже на державний бюджет (термін – кінець вересня 2023 року);
• підготовка плану дій – ним опікуватимуться Мінфін, Державна податкова та Державна митна служби, який міститиме реформи, необхідні для впровадження та реалізації Національної стратегії доходів (термін – кінець жовтня 2023 року);
• проведення реформи корпоративного управління в «Операторі ГТС», яка передбачає формування наглядової ради (термін – кінець жовтня 2023 року).

Що все це означає для України та її економіки? МВФ прямим текстом вказує, що однією з найважливіших умов сталого повоєнного зростання України має стати всеосяжна програма реформ, яка передбачає зміцнення верховенства права, формування незалежних та сильних антикорупційних інститутів, створення рівних умов для бізнесу. Усі ці заходи матимуть вирішальне значення для залучення довгострокових інвестицій у реконструкцію країни (крім постійної донорської підтримки) для відновлення рівня життя громадян та успішного вступу України до ЄС.

Отже, явно відбуватиметься посилення податкової політики й пошук додаткових джерел поповнення держбюджету. Наприклад, МВФ знову натякнув, що спрощена система оподаткування – це «шкідливе» явище, яке дозволяє ухилятися від сплати податків. Тому не можна виключати того, що рано чи пізно депутати заговорять про демонтаж «спрощенки» або її урізання до мінімуму.

Також Мінфіну та НБУ доведеться серйозно займатися державним боргом, думати про те, як його скорочувати в майбутньому і як розраховуватися з тими кредиторами, які навіть у війну виділяють кошти не безоплатно (а таких близько половини).

Тож прогнози від МВФ з якогось боку тішать і дають надії на зростання вже 2024 року. Але це зростання буде дуже складним, і потрібно розраховувати насамперед на свої сили. Що далі – то підтримка ззовні буде меншою. Це очевидно.