Близько місяця тому мобільних операторів зобов’язали підготуватися до можливих зимових блекаутів. Умова була «простою та зрозумілою»: 10 годин зі зв’язком без світла. Гравці ринку мають до 1 жовтня забезпечити автономним живленням не менше 60% базових станцій (БС), до 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, а до 1 лютого 2025 року – всі 100%. Невдовзі «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell заявили, що забезпечити 100%-ву автономність неможливо. А що можливо? Скільки БС та в які терміни реально покрити? Ці та інші запитання Mind адресував «великій трійці» і телеком-регулятору.
Скільки базових станцій у кожного оператора та скільки з них уже забезпечені автономним живленням? Виконувати розпорядження «про 10 годин» гравці почали не з чистого аркуша. Раніше вони розповідали, що інвестували в автономність ще до повномасштабного вторгнення. Значно прискорилися – з листопада 2022 року. Нагадаємо: тоді РНБО зобов’язала їх залишатися зі зв’язком протягом 72 годин, до «критичного» переліку потрапили приблизно 8000 важливих об’єктів: підприємств, медзакладів, адміністрацій тощо.
«Станом на 1 серпня 2024 року те рішення виконане на 101,88 % від потреби», – розповідає телеком-регулятор. Та уточнює: «За даними, які нам щотижнево надають окремі постачальники послуг («Київстар», «ВФ Україна», «лайфселл», «Укртелеком», «Датагруп» та «Київтелесервіс»), оператори забезпечені генераторами у кількості 6492, АКБ – 403 796 (101,88 % від потреби). Крім того, з місцевими органами самоврядування є домовленості щодо забезпечення 2220 адрес генераторами на кошти третіх осіб, на території яких розташовуються базові станції мобільного зв’язку або комутаційні вузли».
Але кількість базових станцій у кожного гравця та відсоток автономних БС регулятор не знає: «Ці дані мають лише самі оператори». Тільки один із них надав їх Mind. «У lifecell понад 10 000 БС, більше половини зараз забезпечені автономним живленням», – розповіли в пресслужбі оператора.
У «Київстар» кажуть, що станом на липень БС обладнано 126 000 акумуляторних батарей (за одну батарею береться номінал АКБ 12V 100 Ah), які забезпечують роботу зв`язку до 4 годин без зовнішнього живлення. «Також використовуємо понад 2300 генераторів, які можуть забезпечувати цілодобову роботу критично важливих об`єктів мережі – вузлових базових станцій, комутаторів, об`єктів, визначених РНБО. Від початку повномасштабної війни в енергонезалежність мережі інвестовано понад 1 млрд грн», – уточнюють у пресслужбі. Кількість БС не наводять.
У «Vodafone Україна» також не афішують кількість БС. За оцінками телеком-експерта Олега Свистуна, у кожного мобільного оператора зараз близько 10 000 – 13 000 базових станцій. У «Vodafone Україна» вважають, що «питання полягає не в кількості базових станцій, забезпечених альтернативним живленням (100% БС мають АКБ), а в часі, протягом якого вони зможуть працювати без електроенергії – ще й у складних умовах частих тривалих відключень».
Та перераховують, що вже зроблено: з 2022 року на мережі змонтовано більш ніж 51 000 акумуляторних батарей LiFeРO4 типу (12V 100 Ah). Додатково законтрактовано, у процесі доставки або готується до монтажу ще приблизно 54 000 таких акумуляторів.
«Також закуповуємо додаткові стаціонарні й мобільні генератори та забезпечуємо їх необхідним обладнанням і пальним. Використовуємо альтернативні джерела енергії. Побудували та ввели в експлуатацію три сонячні електростанції. Для швидкого розгортання та забезпечення зв’язком в екстрених ситуаціях використовуємо пересувні базові станції», – розповідають у пресслужбі «Vodafone Україна».
У звіті для інвесторів компанія уточнювала: «Станом на кінець 2023 року загальна кількість БС, які в разі блекаутів будуть забезпечені електропостачанням за допомогою генераторних установок, становить 1535 (включно з власними стаціонарного, мобільного типу та різними типами партнерських) і ця кількість постійно збільшується».
Скільки додатково потрібно коштів, генераторів та акумуляторів, працівників, щоб забезпечити автономним живленням а)60%, б)70%, в)80%, г)100% БС? Це та інші запитання Mind надіслав операторам через декілька тижнів після розпорядження «про 10 годин», сподіваючись, що за цей час гравці вже визначилися з власними потребами й можливостями.
Втім, судячи з відповідей операторів, такі підрахунки марні. Навіть якщо гравці знайдуть гроші для купівлі генераторів і пального для кожної з понад 36 000 БС (зараз 18–20%) – найняти мінімум 20 000 людей для їх обслуговування навряд чи можливо.
У «Vodafone Україна» розповідають, що додатково вкладуть приблизно 900 млн грн у підготовку до блекаутів, але закупівля обладнання не розв'яже проблему. «Обслуговування генераторів потребує значного людського ресурсу, якого немає в умовах відсутності бронювання підрядних організацій та обмеженого бронювання співробітників компанії. Для прикладу, у Київській області в нас понад 2500 об’єктів. Якщо уявити, що на кожному з них встановлені генератори, для їх обслуговування потрібно було б додатково найняти 2000 технічних фахівців. Тільки для однієї області. Адже генератори не можуть працювати безконтрольно й без заправки. Для інформації: у компанії зараз працює загалом близько 4000 фахівців різних спеціальностей», – кажуть у пресслужбі «Vodafone Україна».
У «Київстар» зазначають, що почали другу фазу інвестицій в енергозабезпечення. Для підготовки до осінньо-зимових блекаутів додатково закуплять понад 840 промислових генераторів і близько 60 000 літій-фосфатних акумуляторів. Тобто в розпорядженні компанії буде понад 3000 генераторів, на базових станціях – понад 200 000 літій-фосфатних акумуляторів. «Однак виконати вимоги НЦУ є надзвичайно складним завданням, яке залежить від ситуації в енергетиці, графіків відключень електроенергії. Крім того, такі вимоги потребують повної перебудови інфраструктури в частині енергозабезпечення та розміщення обладнання. Для підвищення автономності роботи мережі хоча б до 6 годин на кожну базову станцію потрібно подати відповідні заявки операторам системи розподілу, імплементувати нові технічні вимоги, замінити енергетичні стійки та системи охолодження тощо», – пояснюють у пресслужбі «Київстар».
У lifecell підсумовують: за приблизними підрахунками, потреба в додатковому залученні спеціалістів для всіх операторів налічує десятки тисяч працівників, а сума необхідних на це коштів становить понад 13 млрд грн.
Чи допоможе операторам ініціатива щодо приєднання до об’єктів критичної інфраструктури (ОКІ)? 25 липня Кабмін прийняв постанову №856. Тепер оператори можуть вносити свої локації до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Якщо вдасться – ці «точки» залишаться зі світлом протягом блекаутів. Але є один нюанс: потужність таких об’єктів має бути не менше 100 кВт (БС «з’їдають» в рази менше).
«Йдеться про один із варіантів (на нашу думку, найгарантованіший) забезпечення пріоритетним енергопостачанням найважливіших елементів мереж. І це не лише центри обробки даних постачальників, а й низка об’єктів від яких залежить робота всієї мережі, надання послуг мінімум 100 000 абонентів. У всіх операторів близько 50 таких об’єктів. На жаль, як уже показав досвід, вони не убезпечені від вимкнення та аварійних ситуацій. Тому закликаємо операторів вносити до реєстру важливі елементи та локації, щоб мати гарантію від відключень електроенергії», – каже телеком-регулятор.
«Але більшість локацій, зокрема базові станції, не можуть бути визнані об’єктами критичної інфраструктури. Ця ініціатива Кабміну не допоможе в розв'язанні питання енергетичної стійкості базових станцій», – вважають у «Vodafone Україна».
У lifecell уточнюють: норма про «не менше 100 кВт» є в іншій постанові КМУ від 24 травня 2024 року №600. «Окрім цього, вимоги щодо ОКІ історично прописувалися для об’єктів паливно-енергетичного комплексу. Для мереж мобільних операторів частину вимог виконати неможливо через те, що більшість об’єктів розташована в межах щільної міської забудови. Зараз є необхідність у якісному перегляді вимог щодо ОКІ у сфері електронних комунікацій з урахуванням реальної ситуації», – пропонують в компанії.
Втім оператори вже пробують внести свої об’єкти до реєстру.
Чи вдається? «Роботу ведемо. Втім треба розуміти, що це складний і тривалий процес. По суті, внесення до реєстру наявних обʼєктів аналогічне запуску нового об'єкта. Воно потребує ресурсів – і часових, і фінансових, і людських», – розповідають у «Vodafone Україна».
Та пояснюють, що для внесення до реєстру потрібні:
Тож чи встигають оператори до 1 жовтня забезпечити автономним живленням 60% БС і далі рухатися за графіком? Якщо ні, який відсоток БС та в які терміни вони реально у змозі покрити?
У «Київстар» на ці питання не відповіли.
У lifecell відверто кажуть: «Ні, не встигаємо, оскільки умови, що прописані в розпорядженні НЦУ – вкрай складні, а терміни – нереалістичні за поточних умов. Один із чинників – необхідне обладнання завозимо з-за кордону, бо в Україні немає необхідної кількості акумуляторів і генераторів. Логістика ускладнена в поточних умовах, а постачання і встановлення займають не один місяць.
Ще одна проблема – встановлення АКБ на базові станції в умовах, коли критично не вистачає кваліфікованого персоналу. lifecell працює з підрядними компаніями по всій Україні, спеціалістів цих організацій мобілізують, їх не вистачає навіть на виконання поточних завдань, а для виконання нових вимог НЦУ потрібно буде в кілька разів більше фахівців. І людей потрібно не лише найняти, а й навчити: для виконання завдань операторів необхідна відповідна кваліфікація».
У «Vodafone Україна» розповідають: багато що залежить від зовнішніх чинників, на які оператори не в змозі вплинути. Мінімальний строк доставки обладнання в Україну сьогодні становить 120 днів. Також потрібен час на будівництво майданчиків, конструкцій для монтажу обладнання, кліматичних шаф тощо. Під час попередніх замовлень компанія орієнтувалася на строкии з попереднього розпорядження НЦУ.
«Складно передбачати блискавичну зміну умов роботи постачальників, підрядників і збільшити все в рази в короткі терміни. Обладнання, яке ми вже замовили, має бути в Україні до кінця року – як це передбачалося попереднім розпорядженням. Просто уявіть собі: ви маєте звичайний автомобіль із двигуном внутрішнього згорання. Для того щоб далі мати змогу ним користуватись, висувається вимога переробити його на гібридний – тобто щоб був ще й електромотор для коротких поїздок. Поки ви цим займаєтеся, вам надходить нова вимога – щоб на електродвигуні цей автомобіль проїжджав 1000 км, а термін на виконання цих вимог встановлюють вдвічі менший», – пояснюють у пресслужбі «червоного» оператора.
Що буде, якщо не встигнуть? Штраф від 0,1% до 0,3 % річного доходу (мова про десятки мільйонів гривень). Втім штраф накладається не відразу. Після граничних термінів регулятор почне перевірки. «Сама процедура заходу державного нагляду наразі проходить в кілька етапів і дає можливість оператору в разі виявлення порушень усунути їх у встановлений термін», – розповідають у Нацкомісії.
Та описують алгоритм: спочатку фахівці НКЕК проводять позапланову перевірку, якщо виявляють порушення – виноситься припис про їх усунення. На це виділяється час до 30 календарних днів. Потім проводиться повторна перевірка: у разі повторного виявлення порушень НКЕК видає розпорядження про їх усунення і також виділяє на це певний час. Якщо за третьою перевіркою ситуація не змінилася – регулятор може винести рішення про накладення адміністративно-господарських санкцій.
«Проте основна мета всіх заходів держнагляду – забезпечення виконання вимог законодавства, а не виписування штрафів. Наразі увесь процес від початку першої перевірки – до винесення рішення НКЕК про накладання штрафу займає більш ніж пів року, але активно мотивує операторів до виконання норм», – кажуть у Комісії.
Але цей алгоритм може бути змінено. У lifecell розповідають, що через тиждень після прийняття розпорядження «про 10 годин» до ВР внесено законопроєкт №11431. У документі пропонується:
«Переконані, що прийняття розпорядження НЦУ (яке є неможливим для виконання у визначені строки) поряд з ухваленням цього законопроєкту призведуть до неминучої вимушеної сплати значних штрафів. Це є грубим порушенням принципів державного нагляду, зокрема щодо заборони планування сум стягнення санкцій», – кажуть у lifecell.
Та додають: дія таких «каральних» актів матиме наслідком втрату інвестиційної привабливості галузі й зменшення фінансових можливостей операторів для виконання розпоряджень НЦУ. Оскільки кошти на закупівлю генераторів та акумуляторів необхідно буде резервувати й витрачати не на підтримку мереж, а на сплату штрафів.
Чи є вихід з цієї ситуації? Наприклад, ним могла б стати зміна вимог НЦУ щодо строку виконання, відсотка БС або годин зі зв’язком – на більш реалістичні. Втім, судячи з відповідей регулятора та гравців, конкретних пропозицій ще немає.
«Оператори проводять оцінку власних можливостей і сум необхідних інвестицій в автономність. Держава зі свого боку та, зокрема, НКЕК активно взаємодіють з НКРЕКП та Міненерго в питаннях збільшення потужності для заряду акумуляторів БС, невідключення критичних об’єктів мереж операторів під час віялових відключень та ухвалюють рішення, які допоможуть операторам виконувати норми розпоряджень НЦУ. Наша спільна мета – присутність стабільного зв`язку у громадян», – кажуть у НКЕК.
У «Київстар» розповідають, що спільно з іншими операторами ведуть діалог із регулятором, профільними міністерствами з питань енергозабезпечення та іншими органами держвлади для напрацювання більш збалансованого рішення, яке враховуватиме реальні можливості бізнесу, потреби держави та абонентів. «Одночасно робимо все, що в наших силах, для поліпшення ситуації», – доповнюють у пресслужбі «синього» оператора.
У «Vodafone Україна» також кажуть, що намагаються забезпечити максимальну автономність мережі (наскільки це фізично можливо). «Але, на жаль, безперебійність зв’язку в умовах тривалої відсутності електроживлення фізично не може бути гарантована ніким. Будемо звертатися до відповідних органів із метою приведення вимог НЦУ відповідно до реальних умов, у яких сьогодні працюють оператори. Також сподіваємося на поліпшення ситуації з бронюванням. Наразі вся галузь разом з ІТ має 2% заброньованих співробітників (для порівняння: в енергетиків – майже 30%)», – роз’яснюють у пресслужбі «червоного» оператора.
У lifecell пропонують переглянути терміни виконання та вимоги щодо якості. «Критично нестабільна ситуація в енергетиці та тривалі відключення електроенергії призводять до погіршення якості послуг; під час блекаутів навантаження базових станцій внаслідок значного підвищення споживання трафіку впливає на швидкість і якість інтернету, а інколи й на його доступність. Отже, під час знеструмлень неможливо забезпечити показники якості, про які йдеться в розпорядженні», – кажуть у пресслужбі «жовтого» оператора.
Та нагадують про ще одну необхідну підмогу від енергетиків. «Для виконання вимог важливим є постачання електроенергії протягом часу, що необхідний для повного заряджання обладнання резервного живлення. Для цього потрібні дозволи від обленерго на збільшення потужності електричного струму, який живить базові станції, оскільки зростання кількості акумуляторів створює подвійне навантаження на енергосистему. За приблизними розрахунками, аби забезпечити заряджання акумуляторів, які живитимуть БС протягом 10 годин, знадобиться потужність близько 2,8 ГВт*год на добу».