Боротьба з «дропами» та вільний доступ Нацполіції до банківської таємниці. Як депутати планують посилити нагляд за платіжними операціями
І чому це створить ще більше перешкод для P2P-переказів
Фінансово-податковий комітет Верховної Ради 16 вересня рекомендував до другого читання законопроєкт №11043. У першому читанні його було прийнято ще в червні. Основні норми цього документа спрямовано на посилення регулювання сфери платіжних послуг.
Депутати пропонують наділити Національний банк правом встановлювати додаткові вимоги до капіталу надавачів платіжних послуг, надати Національній поліції доступ до платіжних операцій (за певних умов) і врегулювати питання, пов'язані з проведенням дистанційних перевірок платіжних операторів.
Профільний комітет пояснює, що всі ці зміни потрібні для того, щоб виявляти зловмисників, які проводять незаконні платіжні операції, у тому числі з використанням карток «дропів» (третіх осіб). Mind розбирався, які саме обмеження закладені в документі та кого вони торкнуться.
Для чого взагалі було розроблено законопроєкт №11043? Пояснювальна записка до законопроєкту містить ключові проблеми, які мають бути розв'язані.
- Україна в рамках домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) взяла на себе зобов'язання посилити регуляторні вимоги до учасників платіжного ринку та підвищити вимоги до їхнього капіталу. Тому депутати пропонують надати Нацбанку можливість встановлювати вимоги до регулятивного капіталу провайдерів платіжних послуг і розробляти методику його розрахунку.
- У ході роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради стало відомо, що деякі учасники платіжного ринку припускалися різноманітних порушень. Вони здійснювали перекази на адресу організаторів азартних ігор, які працюють без ліцензії; підміняли коди платіжних операцій (міскодинг); спотворювали інформацію, яка має супроводжувати платіжну операцію.
Такі дії призводили до того, що дуже часто було неможливо визначити одержувача коштів, а поповнення ігрових рахунків організаторів азартних ігор маскувалося під грошові перекази. Як зазначено в записці, один з учасників ринку платіжних послуг отримував чистий дохід від ризикових операцій у розмірі до 202 млн грн на місяць. Щоб відбити бажання в надавачів платіжних послуг у майбутньому здійснювати подібні маніпуляції, депутати пропонують суттєво підняти штрафи.
- Також автори законопроєкту вказують на те, що в умовах воєнного стану значно ускладнена можливість проведення інспекційних перевірок. Але при цьому Нацбанк має виконувати свої наглядові функції. Отже, необхідно, щоб НБУ міг безперешкодно перевіряти постачальників платіжних послуг та інших учасників фінринку у дистанційному режимі.
Які конкретно норми містить законопроєкт №11043? Основні зміни полягають у наступному:
- дати можливість фінансовим компаніям, ломбардам і кредитним спілкам надавати платіжні послуги на підставі їхньої основної ліцензії без необхідності отримання окремої ліцензії;
- встановити вимоги до регулятивного капіталу небанківських провайдерів платіжних послуг. Конкретні параметри достатності капіталу та порядок його розрахунку визначатиме НБУ. На сьогодні для учасників платіжного ринку є лише одна умова: підтримувати власний капітал на рівні не меншому, ніж розмір статутного капіталу;
- збільшення розміру штрафів для надавачів платіжних послуг (у тому числі банків), які будуть зіставні з їхніми доходами. Розмір такого штрафу досягатиме 5% від суми операцій, проведених із порушеннями. Зараз максимальний штраф становить 170 тис. грн;
- зобов'язати провайдерів платіжних послуг передавати Національній поліції (на її запит) дані про операції, що мають ознаки кримінального правопорушення. Нацполіція матиме доступ до такої інформації: найменування постачальника платіжних послуг, ПІБ одержувача коштів, номер рахунку та номер емісійного платіжного інструменту (банківської картки, наприклад);
- закріпити повноваження Нацбанку на проведення перевірок постачальників платіжних послуг не лише офлайн за їх місцезнаходженням, а й в онлайн-режимі. При цьому об'єкт перевірки зобов'язаний надати дистанційний доступ до документів та іншої інформації, яка може бути потрібна НБУ.
До чого готуватися, якщо законопроєкт №11043 буде ухвалено? Попри те що формально норми законопроєкту спрямовані на учасників ринку платіжних послуг, він безпосередньо вплине на всіх, хто здійснює перекази. У тому числі, а можливо, і в першу чергу, це стосується Р2Р-платежів.
Фактично цей документ є логічним доповненням до тих обмежень, що набирають чинності з 1 жовтня. Нагадаємо: НБУ на пів року встановив ліміт у сумі 150 тис. грн на місяць для фізосіб, які надсилають гроші з картки на картку. Обмеження розповсюджується на суму вихідних переказів за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Законопроєкт №11043 може призвести до того, що практично будь-яка платіжна операція може бути визнана потенційно незаконною. Тому що зростання відповідальності за порушення для учасників платіжного ринку стимулюватиме їхню підозрілість щодо клієнтів. Простіше заблокувати сумнівну операцію, ніж отримати багатомільйонний штраф від НБУ.
На додачу до цього дані про платежі та перекази в будь-який момент можуть опинитися в розпорядженні Нацполіції. У тексті законопроєкту прямим текстом сказано, що обов'язковою умовою для укладання договору про надання платіжних послуг буде письмова згода клієнта на те, що постачальник цих послуг зможе розкрити Нацполіції інформацію, яка містить банківську таємницю.
Інакше кажучи, перешкод для Р2Р-перекладів стає дедалі більше. Причому для одержувача коштів практично кожен платіж може обернутися не лише блокуванням рахунку, а й пильною увагою з боку правоохоронних органів.