Державна податкова служба (ДПС) 30 вересня проведе перший обмін податковими даними за стандартом CRS із фіскальними органами інших країн. У рамках підготовки до обміну ДПС повідомила, що ще 5 серпня 2024 року відомство отримало лист від Міністерства закордонних справ про остаточне набуття чинності Багатосторонньої угоди СRS, до якої приєдналася Україна. У ході обміну ДПС передасть відомості про рахунки нерезидентів в Україні, а натомість отримає дані про аналогічні рахунки, які мають українці за кордоном. Загалом, податковій стануть доступними відомості про рахунки українських громадян майже у 120 юрисдикціях.
Mind розібрався, якими наслідками це загрожує платникам податків.
Як ДПС готувалася до обміну податковою інформацією? З 1 лютого 2024 року ДПС почала збирати у фінансових агентів (фінансових установ – банків, страхових та інвестиційних компаній) звіти про рахунки з метою автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS. Подання такої звітності тривало до 1 липня, а дані, зазначені у звітах, охоплювали період з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року.
Окремо ДПС оприлюднила рекомендації для фінансових агентів, у яких саме клієнтів потрібно отримувати / запитувати інформацію для заповнення CRS-звіту.
До них належать власники рахунків:
Уточнимо, українську податкову цікавлять дані лише тих клієнтів фінустанов, які не є резидентами України.
Якщо більш конкретно, то ДПС акумулює дані про резидентів тих юрисдикцій, які входять до числа партнерів з обміну податковою інформацією. Це 118 держав, їхній повний список розміщений на офіційному сайті української податкової.
Які дані отримає податкова? Українцям, які мають рахунки за кордоном, не варто розслаблятися. Адже обмін за стандартом CRS – взаємний. Це означає, що податкові органи країн із вищезгаданого списку збирають у фінансових агентів аналогічні відомості, але тільки про рахунки громадян України, і передають їх ДПС.
Відповідно після обміну 30 вересня відбудеться наступне.
1. Відомості про рахунки клієнтів-українців нададуть такі іноземні фінансові установи:
2. ДПС дізнається про депозитні та кастодіальні рахунки в цінних паперах, про частки в інвестиційних фондах, про страхові договори та пенсійні накопичення, які мають українці за кордоном.
3. У підсумку ДПС отримає таку інформацію:
Які наслідки будуть для платників податків-українців? Перший обмін даними за стандартом CRS торкнеться досить вузького кола власників зарубіжних рахунків. Тому що в цей обмін потраплять лише рахунки, обсяг яких в еквіваленті перевищував $1 млн станом на 30 червня 2023 року.
Наступний обмін, запланований на вересень 2025 року, вже торкнеться всіх українців, які мають рахунки та накопичення за межами України, незалежно від суми.
Що робитиме ДПС з інформацією, яку вона отримає в рамках обміну? Теоретично власники рахунків можуть отримати від податкової вимогу сплатити податкові зобов'язання з іноземних доходів.
Це 18% податку на доходи фізосіб (ПДФО) та 1,5% військового збору (поки що парламент не затвердив його підвищення до 5%). Як покарання може бути ще й штраф у розмірі до 50% несплачених податків
Втім сміємо припустити, що всіх українців це не торкнеться. Адже масив даних буде досить значним. І для її обробки податковій знадобиться чимало часу та людських ресурсів. Тому з великою ймовірністю ДПС «висмикуватиме» платників податків, які мають справді великі рахунки за кордоном, а також тих українців, які не декларують іноземні доходи та порушували податкове законодавство раніше.
Але слід розуміти, що завдяки CRS у поле зору податкової може потрапити будь-який українець, який тримає гроші в іноземних банках чи купує акції закордонних компаній.