ДПС отримає дані про рахунки українців у 118 юрисдикціях. Кого це торкнеться та чим загрожує?

З липня в Україні починає діяти механізм автоматичного обміну даними для цілей оподаткування (CRS).

Державна податкова служба повідомила, що до 1 липня 2024 року включно фінансові агенти (банки, страхові, інвестиційні компанії тощо) мають надати ДПС перший звіт для майбутнього обміну з податковими органами інших країн. Цей звіт охоплюватиме період з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року та міститиме дані про рахунки клієнтів.

Уточнимо, що під час цього обміну ДПС надішле країнам-партнерам дані про рахунки їх резидентів, а натомість отримає відомості про рахунки українців.

Mind розібрався, що робити платникам податків, які звикли «ховати» свої доходи й активи за океаном.

Що таке обмін податковими даними? Як уже писав Mind, стандарт обміну даними про платників податків розробила Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до нього приєдналося понад 110 держав.

Цей механізм був потрібний для того, щоб податкові відомства різних країн могли в автоматичному режимі отримувати дані про своїх податкових резидентів в інших юрисдикціях. Переважно йдеться про фінансові рахунки платників податків та їх інші активи, як-от: цінні папери, накопичення у пенсійних фондах, страхових компаніях тощо.

Такий стандарт обміну даними отримав назву CRS.

Україна остаточно приєдналася до стандарту CRS у 2023 році, коли набув чинності закон №2970-IX, який є базовим законодавчим актом для запуску обміну податковою інформацією.

Навіщо потрібен такий обмін? Наприклад, українець має рахунки у швейцарських банках. ДПС про ці рахунки не знає, оскільки для того, щоб отримати інформацію від податкової служби Швейцарії, ДПС мусить по кожному окремому платнику податків надсилати окремий запит. Це тривалий і непростий процес.

CRS розв'язує цю проблему. Тепер українська податкова регулярно (щорічно) обмінюватиметься звітами з іншими державами, які приєдналися до цієї системи.

Відповідно ДПС «бачитиме», у яких країнах та в яких банках українці тримають свої гроші, які цінні папери купують і де накопичують пенсійні заощадження.

Хто передаватиме дані до ДПС? Mind докладно розбирав, які саме фінансові установи (фінансові агенти) збирають відомості про рахунки своїх клієнтів і передають їх до ДПС.

Усього існує чотири групи таких фінансових агентів. 

Якщо коротко, то акумулювати дані про рахунки мають усі учасники ринку цінних паперів та інвестицій (брокери, компанії з управління активами), банки, платіжні системи, фонди фінансування будівництва, недержавні пенсійні фонди, а також компанії зі страхування життя.

З якими країнами відбуватиметься обмін? ДПС у середині червня оприлюднила список юрисдикцій, з якими Україна обмінюватиметься інформацією про фінансові рахунки в рамках CRS. До цього списку увійшло 118 держав.

Серед юрисдикцій, зокрема: Албанія, Австралія, Австрія, Канада, Китай, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Італія, Польща, Японія, Ліхтенштейн, Люксембург, Мексика, ОАЕ, Уругвай.

Повний перелік юрисдикцій наведений на офіційному сайті ДПС.

Як відбуватиметься обмін? Після того як податкова отримає від фінансових агентів звіти за липень – грудень 2023 року, вона здійснить перший обмін даними. Цей обмін заплановано на 30 вересня 2024 року.

Спочатку передаватимуть дані лише про ті рахунки, сума яких (вартість активів) перевищує $1 млн.

У наступні звіти вже увійдуть і ті рахунки, залишок на яких менше $1 млн. Перший обмін даними про такі рахунки відбудеться восени 2025 року.

Якими будуть наслідки для платників податків? По-перше, відомості про гроші й активи, які перебувають у будь-якій зі 118 юрисдикцій зі згаданого списку віднині будуть доступні ДПС.

По-друге, податкова зможе виявляти приховані за межами України доходи, якщо власник рахунку не подав декларацію або не вказав у ній відповідні відомості.

По-третє, наявність таких прихованих доходів спричинить донарахування податкових зобов'язань. Відповідно до норм Податкового кодексу, іноземні доходи оподатковуються ПДФО за ставкою 18%.

По-четверте, у ДПС накопичуватимуться відомості про те, де громадяни України взагалі мають активи, у яких офшорах і не тільки. Навіщо це потрібно? Для того щоб у майбутньому впроваджувати непрямі методи контролю, які дозволяють розраховувати податкові зобов'язання, зважаючи на витрати й накопичень платників податків.

З одного боку, перший обмін у рамках CRS, який відбудеться у вересні, – це своєрідна пробна куля. До того ж наразі цей механізм зачіпає лише найбільш заможних українців, іноземний капітал яких перевищує 40 млн грн (у валютному еквіваленті).

А ось у 2025 році CRS торкнеться практично всіх, хто має рахунки за межами України. На щастя, є ще час підготуватися – особливо тим, хто не звик звітувати перед податковими органами й не хотів «світити» свої доходи.