Короткострокові перспективи світової економіки поліпшуються, проте залишаються і вразливості, йдеться в останньому звіті Chief Economists Outlook від Всесвітнього економічного форуму. Серед загроз – державний борг розвинутих країн і тих, що розвиваються, а також фіскальні виклики. Привід для оптимізму – поліпшення ситуації з інфляцією та сталість міжнародної торгівлі. Mind вивчив документ і занотував найважливіші його акценти.
У вересневому огляді від Всесвітнього економічного форуму провідні світові економісти висловили сподівання на те, що стан справ у світовій економіці лишатиметься незмінним. Так вважає 54% опитаних, ще 37% переконані, що ситуація погіршиться.
«Існують підстави для обережного оптимізму – наприклад, сповільнення інфляційних процесів і сталість світової торгівлі, – вказують укладачі Chief Economists Outlook. – Хоча економіка і стабілізується, вона перебуває у найгіршому стані за багато десятиліть».
Дослідження проводиться тричі на рік, участь у ньому беруть головні економісти численних міжнародних компаній і неурядових організацій. Останній випуск присвячений прогнозам на зростання й інфляційним очікуванням, наслідкам збільшення державного боргу та стимулюванню розвитку.
«Політики постають перед подвійним викликом потреби у пришвидшеному зростанні одночасно з впливом на його структурний характер: наприклад, як зробити зростання менш загрозливим для довкілля або як переконатись, що в суспільстві не буде спільнот, які виявляться «за бортом» прогресу», йдеться в документі.
На думку більшості економістів, загрозу макроекономічній стабільності становить державний борг –йдеться як про борги розвинутих країн (53% опитаних), так і про борги країн, що розвиваються (64%).
Комбінація боргів, що зростають, і високих процентних ставок зробила виплату відсотків непростою справою для багатьох держав. Подорожчання обслуговування боргу призвело до збільшення податкового навантаження всередині країн. І більшість спостерігачів погоджуються з тим, що в найближчому майбутньому уряди опікуватимуться тим, як сплачувати боргові зобов’язання, а не розвитком чи зростанням. Скрутне становище, у якому перебувають ці країни, роблять їх неготовими до потенційних економічних негараздів.
«Складна фіскальна ситуація, у якій перебуває велика кількість країн, означає, що їм буде важко підготуватися до структурних викликів, що на них очікують. Зокрема до енергетичного переходу, демографічної кризи та нових викликів національній безпеці», – вважають укладачі звіту.
Майже 40% опитаних економістів очікують наступного року низки дефолтів серед країн.
Також у документі стверджується, що фіскальний тиск не дає державам підготуватися до політичних потрясінь і майбутніх криз.
«Якщо потреба в обслуговуванні боргу лишатиметься невирішеною, країни не матимуть ресурсів приготуватися до розв'язання нових і нагальних проблем, що перед ними постануть», – йдеться у звіті.
Ба більше, у документі міститься попередження, що будь-яка глобальна криза може запустити ланцюгову реакцію боргових криз, які спричинять безліч фіскальних проблем, що накопичувались роками. «Тривалі фінансові обмеження також перешкоджатимуть інвестиціям у збалансовану та сталу модель розвитку», – йдеться в документі.
Сполученим Штатам Америки, попри тривалий період жорсткої монетарної політики та низку негараздів на ринку праці, економісти прогнозують «м’яку посадку». Майже дев’ять з 10 очікують на помірне або навіть швидке зростання. Прийдешні вибори стануть важливою віхою в житті як Сполучених Штатів, так і всього світу. Вісім з 10 опитаних погоджуються, що результат виборів справить значний вплив на світову економіку.
Прогнози щодо Європи поліпшуються. Економісти помірно оптимістичні щодо перспектив континенту: 53% очікують на помірне чи швидке зростання у 2025 році, як і в 2024 році (29% респондентів).
Найкращі перспективи економісти бачать у декількох регіонів Азії. Південна Азія, на думку семи з 10 економістів, продемонструє найбільше зростання. Центральна Азія, Східна Азія та Тихоокеанський регіон не набагато відстануть.
«Контрастним є прогноз стосовно Китаю, слабкість якого перетворює його на одинака серед азійських економік», – вказують економісти.
В інших регіонах, загаданих у документі, також очікується або стабільна ситуація, або зростання. Незрозумілими лишаються перспективи Близького Сходу та Північної Африки, тоді як Латинська Америка, країни Карибського басейну та країни на південь від Сахари покажуть динамічне зростання.
Глобальна інфляція продовжує низхідну траєкторію руху, проте темпи її руху уповільняться.
Експерти вважають, що США впоралися з інфляцією. Раніше негативні інфляційні очікування були притаманні 21% респондентів, зараз високу інфляцію в США у 2025 році очікують лише 6% опитаних. І взагалі економісти не очікують негативних новин через інфляційні процеси. Наприклад, у Китаї вони очікують дуже низьку інфляцію, і частка песимістично налаштованих респондентів за останній час впала з 33% до 16%.
Монетарна політика, вважають опитані спеціалісти, пом’якшиться в більшості країн і регіонів. У США та Європі дев’ять із 10 респондентів очікують цього наступного року; також більшість погоджується, що в Південній Африці та Центральній Азії будуть впроваджені послаблення грошово-кредитної політики.
Відповідаючи на запитання стосовно передумов нового зростання, провідні економісти погоджуються, що важливими нюансом є балансування економічного розвитку з політичними рішеннями. Дві третини респондентів зійшлися на тому, що політики мають ставити на чільне місце економіку, проте не можна забувати про здоровий глузд, навіть якщо його використання потребуватиме відмови від швидких темпів.
Ключовими перешкодами для економічного зростання є брак політичної волі (91%) та недостатній рівень співпраці (67%). Внутрішньополітичні негаразди розглядаються провідними економістами як проблеми лідерства та політичного діалогу, аніж реальні перешкоди. Нестача глобальної співпраці також розглядається опитаними як наслідок внутрішньополітичних проблем (83%), а ще й результат геополітичних негараздів (91%).
Респондентів також спитали щодо компромісу між економічним зростанням і чотирма іншими ключовими цілями: екологічною сталістю, економічною рівністю, соціальною згуртованістю та національною безпекою.
Лише 12% вважають, що рівність і безпека коригуються з економічним зростанням. 21% бачать зв’язок між економікою та згуртованістю. Найбільше сумнівів у експертів викликала екологічна сталість – по 44% погоджуються та не погоджуються із взаємозалежністю між нею й економічним зростанням.
«Довгостроковий економічний порядок денний буде все більше залежати від наведених питань, особливо в контексті визначення, яким саме має бути зростання», – вказують спеціалісти Всесвітнього економічного форуму.