В Україні за місяць почне функціонувати реєстр сумлінних платників податків, який дістав умовну назву «Клуб білого бізнесу». Для цього Міністерство фінансів затвердило наказ, у якому прописано порядок формування та оприлюднення переліку платників, які мають високий рівень дотримання законодавства.
Цей порядок розроблено на виконання норм закону №3813-ІХ, де містяться основні правила функціонування того самого клубу. На думку Мінфіну, створення переліку сумлінних компаній і підприємців стане прикладом та стимулом для всіх платників податків дотримуватися вимог податкового законодавства. Mind вивчив нормативні документи та процедуру входу до цього клубу й розповідає, які неузгодженості там трапляються.
Верховна Рада ухвалила закон №3813-ІХ у червні, він набув чинності в серпні.
Головна ідея цього документа полягає у тому, щоб спростити податкове адміністрування для бізнесу, який не порушує законодавство, справно сплачує податки та збори до державного бюджету.
Зокрема, серед критеріїв сумлінності містяться такі умови (вичерпний список – у тексті закону №3813-ІХ):
Бізнес, який потрапляє до категорії «білого та прозорого», отримує певні привілеї.
Вони зводяться до того, що компанія чи фізособа-підприємець звільняються від деяких видів фактичних перевірок і документальних перевірок (крім перевірок, які ініціював сам платник податків, перевірок із питань ТЦО та тих, що пов'язані з відшкодуванням ПДВ та ін). При цьому терміни камеральних і документальних перевірок із питань бюджетного відшкодування буде скорочено.
Як бонус – сумлінні платники податків контактують із Державною податковою службою (ДПС) через уповноваженого комплаєнс-менеджера. Він надаватиме індивідуальні консультації з усіх питань, пов'язаних із виконанням податкових зобов'язань.
Згідно з наказом Мінфіну, до переліку платників із високим рівнем дотримання податкового законодавства потраплять юридичні особи й фізичні особи-підприємці та резиденти «Дія.Сіty».
ДПС складатиме й затверджуватиме перелік чотири рази на рік не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.
Методика формування переліку буде такою:
1. ДПС аналізує звітність платників податків, у тому числі суми сплачених податків, зборів і платежів;
2. Податкова бере до уваги такі індикатори:
Важливо, що всі ці індикатори мають бути рівними / перевищувати середній показник у тій галузі, яку представляє конкретний платник податків. Щодо резидентів «Дія.Сіty», то податкова порівнюватиме обсяг сплачених ними податків із тими сумами, які сплатили інші учасники спецрежиму «Дія.Сіty».
3. Далі ДПС перевіряє, чи платник податків відповідає решті критеріїв сумлінності, перерахованих вище (і в законі №3813-ІХ). Це відсутність великих податкових боргів та проблем зі звітністю, «чиста» структура власності тощо.
4. На фінальному етапі податкова ухвалює рішення про включення / не включення платника податків до переліку. Крім того, ДПС при кожному оновленні переліку виключає з нього представників бізнесу, які мають невідповідності за тими чи іншими критеріями та показниками.
Не можуть потрапити до переліку платники податків, з моменту взяття на облік яких у ДПС минуло менше року. Навіть якщо вони чітко виконуватимуть усі умови сумлінності.
Податкова через електронний кабінет протягом п’яти робочих днів повідомляє кожного платника податків, якого було включено або виключено з переліку.
Затверджений перелік ДПС оприлюднює на своєму вебсайті протягом 15 робочих днів. Опубліковані дані міститимуть найменування компаній (для юридичних осіб) або ПІБ (для фізосіб-підприємців).
Очевидно, що головними претендентами на включення до «білого» списку стануть компанії та підприємці, які сплачують багато податків. Адже не дарма в наказі Мінфіну обсяг сплачених податків і зборів вказаний серед тих пунктів, які ДПС оцінюватиме у першу чергу.
Якщо платник податків за цим параметром відбір не пройде, решта критеріїв сумлінності вже не матиме особливого значення.
Але й для представників бізнесу, які справно поповнюють держбюджет, можуть бути сюрпризи. Оскільки деякі критерії податківці можуть трактувати на власний розсуд.
Наприклад, немає чіткого формулювання, за який строк у платника податків мають бути відсутні борги щодо ЄСВ. За рік, за 10 років чи взагалі. Це саме стосується й наявності в юрособи засновників, які пов'язані з рф. Незрозуміло, стосується ця вимога засновників, які давно вийшли з бізнесу (продали свою частку) чи ні.
Депутати, які ініціювали закон про «Клуб білого бізнесу», очікували, що до переліку законослухняних увійдуть близько 5000 платників податків. Яким буде реальний результат стане відомо лише у грудні, коли податкова складе й оприлюднить перший список.
Але є цілком справедливі побоювання, що багато компаній і підприємців просто не впишуться в необхідні критерії. І, навіть будучи дійсно сумлінними платниками податків, вони з формальних причин або за примхою ДПС такими вважатися не будуть.