Стресових ситуацій у житті українців більше ніж достатньо. Іноді перемкнутися допомагає робота. Та що робити, коли офіс стає місцем, де людина відчуває ще більший стрес через цькування у колективі чи керівництвом? Mind розповідає, що таке мобінг на робочому місті, чим він відрізняється від булінгу та що з цим можна вдіяти.
Попри те що психологічне насильство залишається табу в багатьох компаніях, це не означає, що його не існує. Згідно з опитуванням, проведеному Інститутом булінгу у 2021 році, 48,6 млн американців, або близько 30% співробітників, зазнають знущань на роботі. В Індії цей відсоток становить від 46 до 55%, у Європі – 5–10%.
Мобінг походить від англ. mob, що має кілька значень: «юрба», «натовп», «юрмитися», «оточувати». Це форма психологічного тиску, або ж цькування працівника з метою його звільнення. Мобінг розповсюджений у приватних компаніях і державних структурах.
Дослідження мобінгу стартувало на початку 1980-х років. У 1978 році шведський психіатр Хайнц Лейман ввів поняття «мобінг». Воно означає систематичні агресивні дії колег або керівництва стосовно працівника.
Мобінг негативно впливає не лише на жертву. Цькування створює токсичне робоче середовище для всіх. А ще мобінг досить складно виявити, а коли це вдається, буває вже занадто пізно щось із цим робити.
Мобінг може бути вертикальним, коли колектив цькує керівництво або навпаки, начальник цькує підлеглого (босинг). Горизонтальний мобінг – цькування одного співробітника рівними за рангом колегами. Сендвіч-мобінг – цькування і по вертикалі, і по горизонталі. Мобінг може бути свідомим (мобери знають, що саме вони роблять) і несвідомим (коли цькування має стихійний характер і мобери просто виливають своє роздратування на потенційну жертву).
Мобінг – це свого роду булінг (з англ. bully перекладається як «хуліган», «агресор»). Але булінг – ширше поняття, яке також включає фізичний вплив на жертву та може відбуватися сам на сам. Мобінг – це здебільшого психологічний терор однієї жертви кількома особами.
Бойкот, ігнорування, приниження, безпідставні зауваження, відмова допомогти в робочих питаннях і багато інших неприємних речей. Наприклад, мобери відверто шкодять діловій репутації: не передають важливу інформацію, «гублять» необхідну документацію, пліткують чи ставлять під сумнів професійну компетентність.
Якщо мобери вищі за рангом, мобінг може проявлятися в позбавленні премій, присвоєнні заслуг об'єкта мобінгу, перешкоджання кар’єрному зростанню.
Здорове робоче середовище дає відчуття причетності до спільноти. Робочі місця, де допускається знущання, завдають шкоди самооцінці та психічному здоров’ю. Жертви мобінгу часто страждають від психологічних розладів, втрачають працездатність і фізичне здоров’я.
За словами Ханца Леймана, психічні наслідки для жертв мобінгу цілком подібні до посттравматичного стресового розладу (ПТСР) від війни чи в’язничних таборів. У деяких пацієнтів може розвинутися алкоголізм або інші проблеми, пов'язані зі зловживанням психоактивними речовинами.
Сімейні стосунки у зацькованих людей регулярно страждають. Також жертви мобінгу можуть проявляти агресію до незнайомців на вулиці. Лейман підрахував, що 15% самогубств у Швеції безпосередньо пояснюється мобінгом на робочому місці.
Проблеми з ментальним здоров’ям виникають не лише в об’єктів мобінгу. Коли працівники, які не залучені до цькування, стають свідками мобінгу, вони також можуть жити у тривожності та страху, що це колись станеться з ними.
Наслідки мобінгу для компанії: зниження продуктивності, тривала відсутність працівників на роботі, плинність кадрів і можливі судові витрати, якщо факт мобінгу буде доведено в суді. За даними Американської психологічної асоціації, через мобінг американський бізнес щорічно втрачає $300 млрд.
Є думка, що від мобінгу найчастіше потерпають нові співробітники. Насправді жертвою мобінгу може стати будь-хто. Найчастіше це люди з фізичними чи психічними вадами, представники релігійних, расових чи етнічних меншин.
Жертвами мобінгу також можуть бути талановиті досвідчені працівники, які сумлінно виконують свою роботу. Згідно з дослідженням, мобери є посередніми працівниками, тому часто обирають на роль жертв тих, хто особливо здібний, щоб звести нанівець їхні досягнення.
Причини мобінгу поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні – пов‘язані з життєвим циклом колективу, його культурою й мораллю. Внутрішні – залежать від особливостей психіки, переконань, життєвого досвіду та світогляду окремої людини. Часто саме це і є першопричиною мобінгу.
Першою країною світу, яка заборонила знущання на роботі, стала Швеція. У Хартії ЄС також є статті про соціальні фундаментальні права працівників, у яких йдеться про рівне ставлення та протидію дискримінації на робочому місці.
В Україні закон, який забороняє мобінг, діє з 1 грудня 2022 року. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» незаконними є такі дії:
погрози та залякування; вербальні образи; наклеп; виокремлення працівника з колективу та інші способи виведення з психологічної рівноваги; нерівна оплата праці; висміювання; позбавлення премій і бонусів; нерівномірний розподіл навантаження; зниження кваліфікації; позбавлення перспектив кар’єрного зростання.
Так. Згідно зі статтею 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення кривдників очікує штраф від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–2550 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Якщо аналогічні дії відбуваються повторно протягом року, штраф становить від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–5100 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Також керівника можуть звільнити через мобінг та/або невжиття заходів щодо його припинення.
Органом, який накладає штраф за зверненням працівника, є Державне управління праці. Також постраждалі від мобінгу можуть звернутися до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення.
Якщо вчинення мобінгу підтверджено судовим рішенням, працівник може не просто звільнитися з вихідною допомогою, а й отримати компенсації витрат на лікування та відшкодування завданої моральної шкоди.
Зазначимо, що скарги й звернення до суду мають бути підкріплені фактами: документами, які свідчать про позбавлення премій; відео- чи аудіофайлами, що вказують на мобінг.
Першою лінією захисту від усіх стресових факторів на робочому місці має бути профілактика. У багатьох компаніях за атмосферою в колективі стежить HR. Його завдання – донести до всіх учасників робочого процесу розуміння, що таке мобінг і недопустимість подібних дій у колективі. Часто в компаніях проводять тренінги, які поліпшують комунікацію між співробітниками всіх ланок і запроваджують політику відкритості.
HR-менеджери й керівники мають оперативно реагувати на повідомлення про мобінг і вживати відповідних заходів проти винних. Крім того, виховання культури різноманітності та інклюзії може допомогти приборкати упередження, які часто сприяють інцидентам мобінгу.
Психологи радять не затягувати з цим питанням, адже нездорова атмосфера негативно впливає на всі аспекти життя.