Як СОР29 перетворюється на тусовку кліматичних прокрастинаторів. Ч.2

Напередодні старту традиційної Кліматичної конференції ООН – COP29 – аналітики Bloomberg Green оцінили, що треба зробити, щоб досягти глобальних цілей зі збереження клімату. Горизонт 2030 року раптом виявився ближчим, ніж здавався, а попередні результати – гіршими, аніж мріялось. 

Mind вивчив матеріал за підсумками цієї роботи аналітиків і пропонує другу частину адаптованого перекладу (першу можна прочитати тут).

Тож які ключові цілі були поставлені та якого прогресу вдалося досягти промисловим гігантам у їх виконанні до 2030 року? 

Захистити землю та океани

Майже 200 країн взяли на себе зобов’язання захистити 30% суші й океанів до 2030 року, підписавши у 2022 році Куньмінсько-Монреальську глобальну рамкову угоду про біорізноманіття. Це має залишити вуглець усередині землі та обмежить ризик вимирання видів, яким це загрожує.

Багатство та різноманіття форм життя на планеті зменшуються з найбільшою швидкістю в історії. Лише 17,6% поверхні землі та 8,4% океанів перебувають під захистом.

Перша зустріч, що мала стати свідченням прогресу у виконання глобальної рамкової угоди, виявилася невдалою, оскільки країни не змогли дійти згоди щодо шляхів залучення більшої кількості коштів для захисту природи. Єдине, чого досягли країни-учасниці – домовилися щодо процедури визначення океанічних територій, які потребують захисту. Це може наблизити прогрес у питанні досягнення мети.

Деякі країни демонструють кращі результати. Так, у Німеччині 39% внутрішніх вод і 45% морських біоорганізмів уже перебувають під захистом. США, які не є підписантом угоди, захищають 13% та 19% відповідно. Китай охороняє менше 5% біоорганізмів в океані.

Чотири країни спромоглися збільшити охоронний ареал на 5% чи навіть більше, це: Коморські острови, Оман, Франція та Австралія. На думку спостерігачів, проблема – у необов’язковості вимог угоди. Адже урядам почасти важко зрозуміти, навіщо робити заповідними великі території на суші та в океані, якщо вони генерують прибутки, а їхній незахист не призводить до штрафів або санкцій.

Зменшити вплив моди на клімат

Модні бренди й виробники тканин ладні зменшити викиди та споживання енергії і води. Недержавний альянс Textile Exchange, серед членів якого як вирощувачі бавовни, так і компанії Chanel, Nike і Lululemon, намагається на 45% скоротити викиди парникових газів від діяльності галузі до кінця поточного десятиліття.

Найбільшою проблемою є розквіт швидкої моди. «Ми споживаємо занадто багато одягу, – свідчить Клер Бергкамп, генеральна директорка Textile Exchange. – Це одноразове мислення сильно заважає досягти кліматичних цілей».

Величезний попит на дешевий трендовий одяг збільшив світове виробництво тканин до 124 млн тонн у 2023 році, а споживання на душу населення з 1975 року подвоїлося. Не надто допоміжним виявився й перехід на використання синтетичних тканин і волокон із перероблених матеріалів, оскільки якість переробки одягу є не настільки високою.

Споживання води є ще однією проблемою. Виробництво однієї бавовняної футболки може потребувати до 2700 літрів води – стільки ж треба одній людині для життя протягом 900 днів.

Холдинг LVMH Moet Hennessy Louis Vuitton, який володіє люксовими брендами на кшталт Givenchy та Christian Dior, вважає поліпшення управління водою «наступним кордоном». Група, яка управляє шкіряними заводами, крокодиловими фермами та виноградниками, які потребують багато води, пообіцяла зменшити її споживання на 30% до 2030 року.

Близько 130 компаній по всьому світу, зокрема FMCG-бренди Marks and Spencer і Primark, долучилися до аналогічної ініціативи у Великій Британії. Проте споживання води цими компаніями у 2022 році зросло на 86%.

Зменшити державні викиди

Задля обмеження зростання глобальної температури на 1,5 °C і повернення на доіндустріальний рівень – порогове значення, що вважається критично важливим для уникнення серйозної шкоди для людей та екосистем – світ має до 2030 року зменшити викиди на 42%, вважають у Програмі ООН із довкілля.

У 2023 році викиди зросли на 1,3%, тож станом на зараз для досягнення мети в 1,5 °C треба щорічно знижувати їхній рівень на 7,5% – і так до 2035 року.

Досягнень країн розвинутого світу недостатньо для зміни глобальної траєкторії, оскільки країни, що розвиваються, наразі мають дуже великий вуглецевий слід. Амбітний міжнародний план спирається на те, чи можна відокремити спалення викопного палива від економічного зростання.

10 провідних країн світу, зокрема США, Японія та Німеччина, зменшили викиди на 4,2% у 2023 році – тепер їхній вуглецевий слід є найнижчим з 1970 року, порахували у Fitch Ratings. А от 10 країн, що розвиваються, разом збільшили викиди на 4,7%.

Споживання енергії стрімко зростає у країнах, що розвиваються, і більшість із них має енергетичні системи, орієнтовані на «брудні» вугілля та газ. Індія, і без того друга у світі країна за споживанням вугілля, до 2026 року збільшуватиме потребу в електриці швидше за всі інші країни світу.

Витрати на відновлювану енергетику задля декарбонізації енергетичних систем по світу лишаються доволі невеликими, окрім окремих країн-лідерів. Інвестиції Китаю у першій половині 2024 року становили $130 млрд. Вся Південно-східна Азія вклала $2,9 млрд, а Латинська Америка – $15,6 млрд. Країни, що розвиваються, мають надзавдання на саміт СОР29 у Баку: домогтися збільшення іноземного інвестування від розвинутих країн до понад $1 трлн на рік.

Країни, що вже пройшли пік забруднення, мають також долучитися до глобальної роботи та зробити більше, щоб допомогти планеті обмежити потепління 1,5 °C. Так, США мають до 2030 року додатково зменшити викиди на 17%, щоб цілком відповідати вимогам. Проте, хоча викиди зменшилися за часів першої каденції Дональда Трампа, нараз немає особливої надії на активізацію кліматичної політики.

Створити чистіше авіаційне пальне

Авіація, на відміну від інших галузей, покладає великі надії на один інструмент досягнення нульового рівня викидів до середини століття – так зване стале авіаційне пальне. Кілька провідних авіаперевізників, серед яких American Airlines Group та Qatar Airlines, сподіваються, що до 2030 року споживання такого пального сягне 10% від загального споживання. Для цього потрібно понад 24 млн тонн нового пального.

Перед авіалініями стоїть, здавалося б, неможливе завдання. Світовий авіаційний ринок відповідальний за 2% всіх викидів, має зменшити їхню кількість – тоді як попит на авіаперевезення зростає швидкими темпами: населення планети зростає. стає заможнішим і бажає подорожувати швидше.

Міжнародна асоціація авіатранспорту прогнозує зменшення викидів завдяки пальному на дві третини до 2050 року, проте прогнози постачань є не занадто оптимістичними. Так, Air New Zealand цього року відмовилася від своїх зобов’язань через проблеми з доступністю та наявністю більш чистого пального.

Робляться спроби змінити ситуацію. Альтернативні методі виробництва пального з часом стануть конкурентоспроможними, проте зараз галузь орієнтується на використану олію, яка живить переробку. Але незабаром відпрацьованих відходів буде недостатньо для функціонування переробних заводів.

Збільшити фінансування «зеленого» порядку денного

Волл-стріт пообіцяла різко збільшити фінансування зеленого переходу, вартість якого до 2050 року може скласти $215 трлн. 10 найбільших кредиторів поставили собі за мету спрямувати понад $9 трлн на проєкти з «чистої» енергетики та досягнення інших сталих цілей.

«Зелене» фінансування популярне, і згадані інституції спромоглися вже зібрати $4 трлн.

Багато фінансових компаній після пандемії COVID-19 вирішили спрямувати трильйони доларів на досягнення кліматичних цілей і цілей сталого розвитку. Суми, які пообіцяли інвестувати компанії, на перший погляд, здаються неймовірними, однак прогрес є, і він значний. Morgan Stanley вже перетнула показник у 80% вкладень, загальний обсяг яких має скласти $1 трлн. Goldman Sachs Group, Royal Bank of Canada, Deutsche Bank та BNP Paribas виконали вже майже дві третини обіцянок.

«Коли банки наближаються до виконання цілей або навіть їх перевершують, вони беруть на себе нові, більші зобов’язання, – коментує Андерсон Лі, дослідник в Інституті світових ресурсів. – Насправді це свідчить про те, що їхні первинні цілі були занадто скромними».

Банківська група Barclays уже досягла цілі спрямувати $129 млрд на «зелені» проєкти, підвищивши ставку до $1 трлн.

Проте захисники клімату наголошують, що більш важливим показником кліматичної активності банків є співвідношення між профінансованими «зеленими» проєктами та підтриманими проєктами з викопним паливом. Середній показник кредитування «зелених» проєктів щодо проєктів із викопним паливом значно менший за «4 до 1», як це має бути, щоб до 2030 року зупинити зростання температури. Поточне співвідношення – «0,73 до 1».