Як СОР29 перетворюється на тусовку кліматичних прокрастинаторів
Щоб подолати глобальне потепління, країни та галузі мали змінитися до 2030 року. Ніхто не встигає
За п’ять років світ постане перед першою часовою позначкою звітності з кліматичних змін: до 2030 року мають бути досягнуті кілька цілей, які допоможуть уникнути найбільш руйнівних наслідків глобального потепління.
Ці цілі були встановлені та погоджені урядами, фінансистами з Волл-стріт, технологічними гігантами та провідними компаніями, відповідальними за забруднення довкілля. Вони мали спрямувати світ до зниження рівня викидів парникових газів в атмосферу. Показова ситуація з СО2: торік викиди вуглецю встановили новий рекорд. Це означає, що досягнення нульових обсягів викидів буде можливим у найкращому разі 2050 року, і процес буде складнішим, повільнішим і дорожчим.
І такою ситуація була ще до обрання президентом США Дональда Трампа. Він навряд чи прискорить зниження викидів відносно поточного темпу, і це триватиме до 2029 року щонайменше. І на загал, під час передвиборчої кампанії Трамп анонсував згортання численних державних екологічних програм і вихід із багатьох ініціатив. Якщо справи йтимуть так, наслідки вплинуть не лише на США.
Аналітики Bloomberg Green оцінили, які титанічні зусилля знадобляться, щоб досягти поставлених на кінець поточного десятиліття цілей. Поодинокі історії успіху та прогресу досі лишаються винятками з правил.
Ця бездіяльність уже призвела до екстремальних погодних явищ, що наражають на ризик мільйони людей і загрожують світовому економічному розвитку. Одне нещодавнє дослідження показало: підвищення світової температури на один градус за шкалою Цельсія здатне погіршити світовий ВВП на 12%.
Тож які ключові цілі були поставлені та якого прогресу вдалося досягти промисловим гігантам у їх виконанні до 2030 року? Mind вивчив звіт аналітиків і пропонує першу частину адаптованого перекладу.
Втричі більше відновлюваних джерел енергії
Понад 130 країн домовилися під час зустрічі СОР 28 у Дубаї втричі збільшити генерацію енергії з відновлюваних джерел до 2030 року. Міжнародна енергетична агенція (МЕА) порахувала, що між 2010 та 2023 роками виробництво електроенергії від сонця зросло в 40 разів, вітрова генерація показала шестикратне зростання. Проте на СОР29 в Баку, що триває цього тижня, було визнано, що цього недостатньо для досягнення поставленої мети.
2023 року до світової системи додалося 0,5 теравата з відновлюваних джерел, оцінили в МЕА. Отже, лишилося додати 7,3 ТВ – і мету 2030 року досягнуто. Проте для цього треба побудувати приблизно 80% від поточної світової енергосистеми, яка загалом генерує 9 ТВ. Щоб досягти цих показників, протягом усього поточного десятиліття треба вкладати до $1 трлн на рік. Для прикладу, в успішний 2023 рік було інвестовано $623 млрд.
Збільшення частки та кількості чистої енергії дозволить задовольняти потреби в електриці Китаю, Індії та країн, що розвиваються. «Електроенергія все частіше використовується всюди – у машинах, вдома, на виробництві. Ми вступаємо у справжню еру електрики», – йдеться в огляді МЕА.
Примушення технологічних компаній до нульових викидів
Обіцянки найбільших світових компаній (серед яких Alphabet і Meta Platforms) зменшити до нуля викиди до 2030 року наштовхнулися на розвиток технології штучного інтелекту. І поки Білл Гейтс та інші вірять, що ця технологія здатна створити кращі рішення для кліматичної боротьби, її потреба в енерговитратних дата-центрах заважає досягненню короткотермінових цілей.
Викиди корпорації Google на дві третини більше за показники 2020 року, Meta звітує про 64% зростання. Дата-центри компанії-власниці Facebook у 2023 році спожили на третину більше за минулий рік – майже 15 млн мегават*год, що втричі більше за споживання 2019 року. Вуглецевий слід Microsoft із 2020 року збільшився на 40%.
Amazon навпаки відзвітувала про зменшення викидів протягом двох останніх років, проте потрапила під підозру щодо маніпуляцій зі звітністю про відновлювальну енергію. Apple повідомляє, що її зусилля з використання «чистої» енергії у процесі виробництва допомогли знизити викиди більш ніж удвічі з 2015 року.
Технологічні гіганти намагаються пришвидшити генерацію чистішої енергії, зокрема відновлення та розвиток ядерної енергетики. Так, Microsoft нещодавно уклала угоду з корпорацією Constellation Energy щодо перезапуску ядерної станції Three Mile Island у Пенсильванії.
У дешевших виробничих хабах і центрах обробки даних в Азії, де все ще переважають мережі на основі генерації з викопного палива, останнім часом почали укладатись угоди щодо відновлюваної енергетики. Так, на колишньому полі для гольфу в японському місті Інзаї встановлені сонячні панелі, які генерують енергію для дата-центру Google. У п’яти годинах машиною від цього міста є величезне поле панелей, що з лютого поточного року забезпечують дедалі більші потреби центру Microsoft.
«Ми справді шукаємо, що матиме найбільший економічний сенс і призведе до максимального зменшення вуглецю, – наполягає Аманда Петерсон Коріо, очільниця всіх дата-центрів Google. – Це може бути енергія від сонця або вітру, здатна зберігатися короткий чи тривалий час. Також це може бути водневе рішення або навіть геотермальне».
Зупинення вирубки лісів
Лідери понад 130 країн, на території яких знаходиться понад 90% лісів планети, 2021 року домовилися до кінця десятиліття відмовитися від вирубки лісів, почати відновлення лісового фонду і тим самим зупинити дегідратацію земель.
У 2023 році було втрачено близько 6,4 млн га площі лісового фонду, що на 45% гірше за розрахунковий показник на шляху до досягнення вказаної вище мети.
Ліси відіграють наріжну роль у протидії кліматичним змінам, щорічно поглинаючи мільярди тонн вуглецю. А ще вони надзвичайно вразливі: ліси вирубуються заради висадки культур на кшталт сої чи пальм для виробництва олії, задля видобутку корисних копалин, вони потрібні заради власне деревини та стають жертвами частіших і потужніших пожеж.
2014 року в Нью-Йорку на Кліматичному саміті були встановлені показники зі зменшення вирубки лісів: щоб відповідати ним, просто зараз доведеться зробити багато чого. Зокрема впоратися з низкою причин, серед яких – бідність і комерційні інтереси; не кажучи вже про ненаситну жагу світу до всього – від артефактів з археологічних розкопок до золота та міді.
Більшість із 28 млн мешканців району бразильської Амазонки – небагаті фермери, які традиційно випалюють ділянки лісу, щоб розширювати поля. Їм бракує коштів на придбання добрив, тож замість ефективного використання земель вони швидше випалять нову ділянку на заміну тій, що виснажилась.
Намагання президента Луїса Ігнасіо да Сільви змінити ситуацію – включно з віддаленим патрулюванням та контролем і збільшенням штрафів за самовільне випалювання – даються взнаки. Бразилія досягла 50-відсоткового прогресу в досягненні цілей і цього року ще дещо поліпшить стан справ, повідомила міністерка довкілля Марина Сільва.
Опрацьовуються декілька ініціатив щодо нових фінансових інструментів – від вуглецевих компенсацій до спеціальних фондів, покликаних дати змогу бразильцям заробляти, лишаючи на місті дерева.
Власним шляхом іде Європейський Союз, який ініціював жорсткі вимоги щодо ставлення до лісів із боку країн, що експортують до ЄС каву, какао, сою і яловичину. Проте реальна імплементація загальмувала через численні заперечення торговельних партнерів блоку.
Збільшення продажів електромобілів
Продажі електромобілів – від звичайних седанів до автобусів і вантажівок – мають значно зрости, щоб знизити викиди від дорожнього транспорту. Аби дотриматися цілі досягнення нульових викидів галузі, електрокари мають становити 70% продажів усіх автівок 2030 року.
Проникнення безвикидних транспортних засобів – один із небагатьох напрямків, у яких є позитивна динаміка. Частка електромобілів на дорогах планети до 2030 року здатна зменшити потребу в паливі на 6 млн барелів щодня, згідно з дослідженнями МЕА.
Цьогоріч буде продано близько 16,6 млн електрокарів, і понад 30 млн – у 2027 році. Це сприятиме значним змінам у сегменті пасажирського транспорту, частка якого у викидах – понад половина від загальної кількості.
Згідно з базовим сценарієм, за якого уряди не впроваджують додаткової підтримки галузі, частка електрокарів у продажах нових автівок у 2030 році сягатиме 45%. Досягнення поставлених за цим напрямком цілей (70%) вимагає помірної додаткової підтримки.
Декарбонізація муніципального транспорту та двоколісної техніки відбувається навіть активніше, а маленький нішевий ринок триколісного транспорту взагалі практично відповідає вимогам.
Після кількох років поліпшення ситуації почали з’являтися небезпечні сигнали – і йдеться не лише про ставлення з боку Дональда Трампа, який бачить цей сегмент «маленьким шматочком» авторинку. Продажі на кількох ключових ринках впали – і компанії на кшталт Mercedes-Benz Group почали давати задню. З минулого року група з 14 класичних автовиробників, на яких припадало 40% продажів електрокарів у 2023 році, знизили прогнози їх продажів до 3,3 млн у 2030 році.
Навіть Tesla змушена переглянути стратегію. Попередня версія стратегічного бачення містила прогноз у 20 млн транспортних засобів, проданих до 2030 року. Зараз цифру замінило загальне формулювання: «Стільки автівок, скільки буде можливо».
«Електрифікація транспорту не буде лінійною, клієнти та виробники рухаються на різних швидкостях», – прокоментував Джим Рован, генеральний директор групи Volvo Car, відмову компанії від мети продавати лише електричні авто до кінця поточного десятиліття.
Друга частина матеріалу опублікована тут.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
