З 1 грудня 2024 року набули чинності зміни до податкового законодавства, які парламент затвердив у жовтні. Мова про закон №4015-IX (до цього – законопроєкт №11416-д), норми якого передбачають підвищення базової ставки військового збору, запровадження обов'язкової сплати цього збору для підприємців-спрощенців, подвоєння ставки податку на прибуток для банків тощо.
За оцінками Міністерства фінансів, ці заходи дозволять до кінця 2024 року додатково залучити до державного бюджету 8 млрд грн, а у 2025-му поповнити держскарбницю ще на 140 млрд грн.
Mind уже докладно розбирався в тому, що конкретно зміниться для платників податків загалом і для бізнесу зокрема, оскільки податкові новації торкаються насамперед українських компаній та підприємців.
Нині свою позицію оприлюднила Державна податкова служба, яка роз'яснила нюанси й особливості застосування окремих норм закону №4015-IX. Mind занотував основні моменти.
Закон №4015-IX передбачає підвищення базової ставки військового збору з 1,5% до 5% для платників, якими є:
Об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний чи річний дохід.
ДПС зазначає, що до доходів, які нараховані та виплачені як заробітна плата, за всі податкові періоди аж до 1 грудня 2024 року застосовується стара ставка військового збору в розмірі 1,5%. Під нову ставку в розмірі 5% потраплять лише доходи, які нараховуються з 1 грудня.
Деякі експерти заявляли, що в законі існує колізія і підвищена ставка військового збору застосовуватиметься до зарплат заднім числом. Але податкова запевняє: такої проблеми не існує, тому із зарплати за листопад буде утримано військовий збір за ставкою 1,5% незалежно від фактичної її виплати у грудні.
Водночас до всіх інших доходів – платежів за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані або виплачені податковими агентами після 1 грудня 2024 року, – застосовується ставка військового збору в розмірі 5%. Навіть якщо такий дохід нараховано за минулі податкові періоди, які передували грудню.
Як пояснює ДПС, доходи за виконання робіт (послуг) і за користування майном належать до тих періодів, у якому вони були безпосередньо надані, а не за який вони були нараховані. Тобто якщо власник квартири отримав у грудні орендну плату від мешканців за попередні три місяці, він буде змушений заплатити військовий збір у розмірі 5%, попри те, що у вересні, жовтні та листопаді нові податкові норми ще не діяли.
Окремо податкова нагадує: ставка військового збору залишається незмінною – 1,5% – для деяких категорій платників податків, до яких належать військовослужбовці та співробітники СБУ, Головного управління розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони тощо.
Для банків ставка прибуток зросла вдвічі – з 25% до 50%, причому ретроспективно.
Податкова уточнює, що банки повинні визначити (і перерахувати) податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2024 рік за ставкою 50%. Також підлягають перерахунку за новою ставкою податком на прибуток дивіденди, які сплачені банками протягом 2024 року.
Крім цього, закон №4015-IX забороняє банкам у 2024 році зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих податкових періодів. Скоригувати свій прибуток на отримані раніше збитки банки зможуть лише з 1 січня 2025 року.
Для інших учасників фінринку ставку податку на прибуток збільшено з 18% до 25%, фактично вона почне діяти з 1 січня 2025 року. Зокрема, така ставка застосовуватиметься за умови:
Ще одним нововведенням закону №4015-IX є сплата авансових внесків із податку на прибуток для компаній, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (АЗС).
Сплата авансових внесків провадиться щомісяця не пізніше 20 числа. Якщо врахувати, що закон набрав чинності з 1 грудня, то перший авансовий внесок АЗС мають перерахувати не пізніше 20 грудня.
Авансові внески встановлені в таких розмірах:
З авансовими внесками пов'язані два важливі нюанси.
Перший: якщо сума податку на прибуток, яку має сплатити продавець пального, перевищує сплачені ним авансові внески, то зобов'язання з податку на прибуток буде зменшено на суму авансування.
Другий: якщо сума авансових внесків, сплачених протягом року, перевищує суму нарахованих зобов'язань з податку на прибуток за рік, то переплата не переноситься на майбутнє у рахунок зменшення податкових зобов'язань.
ДПС попереджає, що за несплату авансових внесків передбачено штрафні санкції. Розмір штрафу становить від 5% до 10% суми податкового зобов'язання залежно від того, наскільки платник податків затримав сплату авансу.
Починаючи з 1 січня 2025 року, підприємства, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (пункти обміну валюти), сплачуватимуть аванси з податку на прибуток, які прив'язані до офіційного курсу гривня/євро. Раніше обмінні пункти платили аванси з огляду на розмір мінімальної зарплати.
З січня 2025 року обсяг авансових внесків із податку на прибуток буде таким (щомісяця за кожний пункт обміну іноземної валюти):
Отже, з'явилася не лише прив'язка авансових внесків до курсу гривня/євро, але також виведені в окрему групу обмінні пункти, які розташовані в Києві, для них розмір авансу буде найбільшим.