Перше, але не останнє підвищення податків. Рада готова голосувати за збільшення військового збору та ставок податку на прибуток

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 4 жовтня схвалив до другого читання законопроєкт №11416-д. Це той самий проєкт, який передбачає перегляд ставок деяких податків і зборів, що у свою чергу, на думку чиновників, мало б частково розв'язати проблему наповнення державного бюджету як у 2024 році, так і у 2025-му.

За інформацією, яку оприлюднив перший заступник голови профільного комітету Ярослав Желєзняк, парламент має розглянути цей законопроєкт до 11 жовтня. Але, що найважливіше, більшість норм набуде чинності «заднім числом», з 1 жовтня.

Mind розбирався, як трансформувалися податкові ініціативи до другого читання.

Навіщо взагалі потрібні податкові зміни. На початку червня голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що в державному бюджеті на 2024 рік не вистачає на потреби безпеки та оборони близько 400 млрд грн. Трохи згодом голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа повідомила, що потрібна ще більша сума – близько 500 млрд грн.

Через місяць, у липні, Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт №11416, який передбачає перегляд податкових ставок і збільшення податкового тиску, та законопроєкт №11417 щодо розширення витратної частини державного бюджету на 2024 рік майже на 500 млрд грн.

Другий бюджетний законопроєкт Рада ухвалила 20 вересня, і його уже підписав президент. А ось податковий законопроєкт (його оновлена версія отримала номер 11416-д)  депутати підтримали лише в першому читанні, та й то з другої спроби, а його подальше доопрацювання затяглося.

Якою була початкова версія податкового законопроєкту? Спочатку Кабмін пропонував такі зміни у сфері оподаткування:

• збільшити базову ставку військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5%;
• запровадити ВЗ за ставкою 1% для юридичних осіб, які сплачують податок на прибуток чи єдиний податок (3 та 4 групи спрощеної системи оподаткування);
• запровадити ВЗ для фізосіб-підприємців (ФОП) за ставкою 1% чи 5% залежно від групи єдиного податку;
• запровадити сплату військового збору в розмірі 5% для фізосіб та юросіб, які купують банківські метали;
• запровадити ВЗ для ювелірного бізнесу за ставкою 30%;
• запровадити ВЗ з операцій із придбання легкових авто в розмірі 15% у разі першої реєстрації транспортних засобів в Україні;
• запровадити ВЗ у розмірі 5% доходу під час продажу нерухомого майна фізособами;
• запровадити ВЗ за ставкою 5% вартості послуг операторів мобільного зв'язку;
• встановити щомісячну сплату авансових внесків із податку на прибуток для паливних трейдерів (АЗС) у розмірі 0,5 мінімальної зарплати на 1 куб. ємностей для зберігання палива;
• встановити специфічну ставку акцизного податку розміром 0,1 євро за 1 літр газованих солодких напоїв;
• знизити зі 150 євро до 45 євро неоподатковуваний поріг зі сплати ПДВ з міжнародних посилок, і тільки при умові, якщо таку посилку фізособа надсилає фізособі.

Читайте також: Порятунок держбюджету за рахунок кишень бізнесу. До чого призведе жорстке підвищення податків, яке анонсував Кабмін

До першого читання деякі норми із законопроєкту зникли або були переформатовані. Зокрема, це стосується запровадження військового збору для різних категорій бізнесу, військового збору з операцій з купівлі авто та продажу нерухомості, а також механізму нарахування авансових внесків для АЗС.

Читайте також: Підвищення військового збору до 5% та податку на прибуток банків до 50%. Як депутати забезпечать додаткові потреби армії на 500 мільярдів гривень?

За що Рада голосуватиме у другому читанні? Після того як профільний комітет затвердив законопроєкт №11416-д до другого читання, Данило Гетманців опублікував перелік узгоджених змін. До сесійної зали документ потрапить із такими нормами (далі вказані в тому числі ті поправки, які вже пройшли перше читання):

• Все ж таки відбудеться підвищення військового збору. Воно діятиме до 31 грудня року, в якому буде ухвалено рішення про припинення воєнного стану. А саме:
  • ставка ВЗ з доходів фізичних осіб зросте з 1,5% до 5%;
  • платники єдиного податку 3 групи платитимуть ВЗ за ставкою 1% доходу;
  • платники єдиного податку 1,2 та 4 груп платитимуть ВЗ за ставкою 10% розміру мінімальної ЗП.
• Ставка податку на прибуток банків у 2024 році зросте з 25% до 50%. Для інших учасників фінринку (крім страховиків) заплановано збільшення ставки податку на прибуток із 18% до 25%.
• АЗС сплачуватимуть авансові внески з податку на прибуток за таким принципом: газові заправні станції – від 30 тис. грн на місяць, мультипаливні АЗС – від 60 тис. грн на місяць.
• Звітність за сумами ПДФО та ЄСВ, які нараховують та утримують роботодавці з доходів співробітників, подаватиметься не раз на квартал, а щомісяця (для цілей економічного бронювання). Норма розпочне діяти з 1 січня 2025 року.
• Авансові внески з податку на прибуток для пунктів обміну валют будуть прив'язані до євро. Розмір авансу становитиме 200–700 євро (за курсом НБУ) на місяць залежно від географічного розташування обмінного пункту.
• Дохід, отриманий у 2024–2025 роках у рамках національної програми кешбеку «Зроблено в Україні», не оподатковуватиметься ПДФО.

Серед технічних поправок – запровадження нижнього порогу за мінімальним податковим зобов'язанням (МНО) щодо земельних ділянок (поки діє воєнний стан, МНО не може бути меншим за 700 грн з 1 га) і доручення Кабміну розробити законопроєкт про зарахування військового збору до спецфонду держбюджету.

Чому це не останнє підвищення податків? Важко спрогнозувати, якою буде фінальна редакція законопроєкту №11416-д після голосування. Але цілком очевидно, що депутати наполягатимуть на нормах, які передбачають підвищення військового збору, запровадження його для нових категорій платників (підприємців), встановлення авансових внесків із податку на прибуток для АЗС, а також збільшення в 1,4 раза ставки податку на прибуток для небанківських фінустанов та вдвічі для банків.

По суті, це саме ті норми, які мають дати основний приплив коштів до держбюджету. Автори законопроєкту очікують, що додаткові податкові надходження у 2024 році становитимуть близько 58 млрд грн, у 2025-му – 137 млрд грн.

Інше питання, що, навіть коли держбюджет справді отримає таку надбавку, це все одно не перекриє потребу у грошах.

Нагадаємо, що всі витрати, пов'язані з війною, Україна має покривати за рахунок внутрішніх ресурсів, використовувати міжнародне фінансування на ці цілі заборонено. При цьому у проєкті держбюджету-2025 на безпеку та оборону закладено понад 2,2 трлн грн. І не виключено, що ця сума з часом лише зростатиме.

Читайте також: Кому та скільки заборгувала Україна

Тому, найімовірніше, це не останні податкові зміни. Та й парламентарі цього не приховують. Данило Гетманцев вже заявляв, що потрібно підвищувати не лише ставку військового збору, а й ставку ПДВ (її стандартний рівень зараз – 20%). Хоча голова профільного комітету й запевняє, що наразі питання про перегляд ПДВ не підіймалося.

Депутати мають намір повернутися й до скасування податкової пільги для посилок із-за кордону (вона поки що залишається). І вже йдеться не просто про зниження неоподатковуваної межі зі 150 євро до 45 євро, а про повне скасування пільги як такої.

Тож черговий перегляд податкового законодавства цілком можливий у 2025 році. Ярослав Железняк заявляв, що, коли в держбюджеті будуть великі зміни в доходах і видатках, то, можливо, доведеться знову підвищити податки, зокрема ПДВ.

Причому Железняк послався на Міжнародний валютний фонд, мовляв, саме він може висунути таку вимогу.
Від планів щодо детінізації, яка, за оцінками депутатів, може дати ще «плюс» 100 млрд грн до держбюджету на рік, теж ніхто не відмовляється.

Отже, варто готуватися не лише до зростання податків, а й до посилення адміністрування, що обернеться розширенням повноважень фіскальних органів, збільшенням кількості перевірок і штрафів.