На ринку праці щодня стає цікавіше, адже загострюється протистояння між працівниками та їхніми роботодавцями. Якщо перші вже по більшості призвичаїлись до віддаленої роботи, асинхронної комунікації та навіть розбудували домашні офіси, другі – незадоволені відсутністю людей в офісах та необхідністю сплачувати оренду за приміщення, в яких ніхто не працює.
Пропонуємо чергову добірку новин про тренди New Work Order – роботи нового часу, становлення якої ми маємо змогу спостерігати в режимі реального часу.
В інформаційному просторі постійно згадуються назви великих та відомих компаній, що скасовують віддалену роботу, відмовляються від гнучких форматів зайнятості та примушують своїх працівників проводити в офісах по три-п’ять днів на робочий тиждень. Серед останніх – банківський холдинг JPMorgan Chase, що поповнить перелік компаній, в якому вже Amazon, Dell, Walmart та AT&T.
Такі новини засмучують прихильників віддаленої роботи, гнучкого підходу, асинхронної комунікації та розподілених команд. Вони побоюються, що поточний рік стане останнім для епохи роботи з дому (або більш широко, work from anywhere – роботи звідусіль), яка почалась із перших днів пандемії COVID-19.
Променем надії є багатотисячні опитування стосовно умов праці, що їх із 2020 року проводять економісти зі Стенфордського університету, бізнес-школи Бута при Університеті Чикаго та бізнес-школи Незалежного технологічного університету (Мексика).
Одне з питань, яке дослідники ставлять протягом останніх двох років, звучить таким чином: «Скільки днів на тиждень ви працюєте вдома і скільки днів на тиждень роботодавці планують дозволяти працювати віддалено?» За два роки дослідження саме цього питання обидві відповіді зійшлись на рівні двох днів на тиждень.
Попри «дещо низхідний тренд», вважають вчені, цей компроміс має всі перспективи для тривалого розвитку. «За відсутності надзвичайної, масштабної події (іншої пандемії?) рівень проникнення роботи з дому на початку 2026 року буд приблизно таким самим, як поточний», – вважають вони.
Банківська група днями оголосила про те, що всі співробітники мають від березня поточного року повернутись до п’ятиденного робочого тижня в офісі. Проте це не лише викликало обурення працівників, але й навело їх на думку щодо протидії.
У внутрішній мережі компанії, де працює близько 300 000 осіб, навіть довелося вимкнути коментарі під повідомленням – щоб не отримати хвилю гейту. Більшість скаржилась на те, що рішення вплине на їхній фінансовий стан: через потребу діставатись до офісу, витрачати кошти на сиділок для дітей та батьків. Хтось не готовий поступитись своїм балансом життя та роботи.
А дехто пішов далі, розповсюдивши по компанії Google Form із пропозицією створити профспілку, яка представлятиме інтереси членів у перемовинах із працедавцями. За інформацією численних джерел, кількість охочих виявилась по-справжньому великою. Якщо ініціатива реалізується, це буде важливим кроком для працівників фінансових компаній, в галузі яких профспілковий рух майже не має ваги та представленості.
Очільник найбільшої індійської інжинірингової та будівельної компанії викликав хвилю обурення, закликавши працівників відмовитись від вихідних на користь додаткової роботи. Підприємець С.Н. Субрахманян заявив, що мріє про те, щоб його підлеглі в компанії Larsen & Toubro працювали сім днів на тиждень, перш ніж спірно пожартувати: «Як довго можна витріщатись на свою дружину?».
Його коментар прозвучав саме в розпал дебатів стосовно трудової культури в Індії. Раніше співзасновник індійського техногіганту Infosys закликав до запровадження 70-годинного робочого тижня, додавши, що «не дуже задоволений» цілими двома вихідними протягом тижня. З іншого боку, державні регулятори експериментують у протилежному напрямку.
Якщо спробувати виділити чинник, що найбільше вплинув на віддалену роботу у порівнянні з піком кілька років тому, ним стане ринок праці. Так, у 2021 та 2022 роках у всіх на вустах були терміни «Велике звільнення» та «Тихе звільнення». Влада була в руках виконавців.
Велике звільнення (Great Resignation) – масові розірвання трудових контрактів з ініціативи працівників, яких не влаштовувала відмова від підвищення зарплатні за умов зростання вартості життя, відсутність перспектив кар’єрного розвитку, негнучкість політик віддаленої роботи та ін.
Тихе звільнення (Quiet quitting) – підхід до роботи, коли працівник відмовляється виконувати будь-які задачі, що не входять до його переліку функціональних обов’язків, та не погоджується на понаднормову роботу.
«Працівники тоді мали великі заощадження. Це давало їм віру в свої сили. Вони думали: «навіть якщо мене звільніть, нічого страшного», – коментує Гаррі Хользер, колишній провідний економіст Міністерства праці США.
Станом на сьогодні безробіття в США перебуває на доволі низькому рівні (4,2%), проте цей рівень вищий за той, що був кількома роками раніше. І кількість нових робочих місць падає.
«Тож надзвичайні переговорні позиції, що їх мали працівники в діалозі з роботодавцем, вже геть не такі сильні», – каже Хользер.
Нещодавнє дослідження KPMG показало, що 80% генеральних директорів вже передбачають повноцінне повернення працівників до офісів протягом наступних трьох років.
У Федеральному бюро статистики праці США наголошують, що кількість людей, які працюють вдома, все ще перевищує допандемічний рівень. Проте «кількість годин, в які тим насправді дозволено працювати з дому, зменшується».
Але це призводить до внутрішніх конфліктів, наголошують консультанти: робітникам не подобаються вимоги повернутись до офісів. На думку Мелісси Джезіор, генеральної директорки Eagle Hill Consulting, у геть недалекому майбутньому це призведе до нестачі робочої сили.
«Вони здатні підтримати імідж привабливого роботодавця, коли маятник влади повернеться до працівників», – зазначає Мелісса.
Хоча варто визнати, що наразі влада перебуває в руках працедавців, і працівники цього цілком свідомі. Саме тому рівень звільнень значно менший за показники 2022 року. Працедавці навіть іноді навмисно застосовують цю владу.
«Можливо, треба дещо зменшити штат. Або оновити команду. Тож можна використати таку політику», – каже консультантка. А це дає змогу досягти ефекту: працівники звільняються самостійно.
Протягом вже п’яти років ринку офісної нерухомості непереливки. Лише останнім часом з’явились деякі ознаки відновлення. Щоправда, їх демонструють локації часткової зайнятості, коворкінги. Так, світовий гігант комерційної нерухомості, компанія CBRE, оголосила про придбання компанії-оператора коворкінгів Industrious за суму близьку до $800 млн.
Чи означає це, що спільні простори знову в тренді? І так, і ні. Адже за останній час їхня бізнес-модель еволюціонувала. За передпандемічних часів великі компанії почасти укладали тривалі, до 10+ років, орендні угоди. Це мало сенс, якщо протягом цього періоду працівники гарантовано були приречені їздити до своїх сумненьких кабінок зі своїх сумненьких приміських районів. І не має сенсу, якщо ви сидите в будь-якому місті світу, роздаючи завдання десятку віддалених колег.
«Звичайно ж, у наш час ніхто не знає, що буде за 10 років, а це робить довгострокову оренду доволі безглуздою», – наполягає Джеймі Ходарі, генеральний директор вже придбаної Industrious.
Щоб бути чесними до кінця, наголосимо, що компанії продовжують укладати довгострокові угоди – але зараз йдеться про крутезні центральні офіси. А для супутніх офісів, у яких лінійні менеджери мають два-три дні на тиждень проводити зі своїми командами, одно- або дворічний контракт – те, що треба. А Industrious пропонує саме це.