Монетарні гойдалки: як розвивається протистояння Дональда Трампа з ФРС США

Про активізацію протистояння по лінії президент США – Федеральна резервна система (ФРС) Mind писав у матеріалі два тижні тому. Після цього залишалося тільки дочекатись нових інформаційних приводів, щоб сторони знов зіткнулися в поглядах на економічну політику.

І 11–12 лютого концентровано зібрали три події:

1. Свідчення голови ФРС Джерома Пауелла в Конгресі за півріччя (традиційна дводенна процедура, що включає доповідь перед Комітетом із фінансових послуг Палати представників і Банківським комітетом Сенату, а також відповіді на запитання).
2. Ключова статистика щодо інфляції.
3. Коментарі Дональда Трампа.

Лінія ФРС

Як ми писали, саме цінова статистика виступає підґрунтям для ухвалення монетарних рішень ФРС. Їм буде вкрай важко погодитися на вимоги Трампа знизити ставки, якщо інфляція не наближатиметься до цільових 2% річних. Про це Пауелл нагадав у вівторок, 11 лютого, у перший день свого візиту до Конгресу. У середу ж, напередодні другої частини свідчень голови ФРС, були опубліковані такі дані:

01

Джерело: investing.com

За підсумками січня:

• споживча інфляція (СPI) у річному темпі сягнула 3,0%, замість прогнозованих 2,9%. Приріст місяць до місяця – 0,5%, і став максимальним за півтора року.
• Базова інфляція (Core CPI), яка не містить ціни на пальне та продукти, також перевищила очікування – 0,4% за місяць і 3,3% в річному еквіваленті.

Індекс споживчих цін, річний вираз

Джерело: tradingeconomies

Статистика свідчить, що рішення зберегти ставки на січневому засіданні, зупинивши цикл зниження, було більш ніж виправданим – і Джером Пауелл кілька разів підтвердив це у своїх коментарях. В абсолютному значенні цифри все ще невисокі, однак тенденція стійко висхідна, далі від цілі.

Лінія президента

Дональд Трамп у свою чергу був менш послідовним. З інтервалом у кілька годин він опублікував такі повідомлення в мережі The Truth:

(Процентні ставки повинні бути знижені, щоб йти рука об руку з майбутніми тарифами!!! Дамо рок-н-ролу, Америко!!!)

(Інфляція Байдена зростає!)

Джерело: The Truth

Перший пост передував статистиці, другий – слідував за нею. Тож президент продовжив наголошувати на вині попередньої адміністрації у прискоренні інфляції, вбачаючи поточну невтішну статистику «хвостом» її політики. Водночас заклик до зниження ставок із традиційного економічного бачення не має сприяти приборканню зростання цін, а навпаки – лише додає йому палива. Як тоді пов’язати ці протилежні ідеї?

Судячи з усього Трамп розраховує на складання кількох антиінфляційних пазлів:

• зростання економічної активності у країні (у тому числі так званої реіндустріалізації – повернення виробництва до США), що призведе до насичення внутрішнього ринку товарами і послугами;
• скорочення державного апарату має «викинути» на ринок значну кількість фахівців, конкуренція між ними за робочі місця має стримати зростання зарплат;
• звуження дефіциту бюджету та потреби залучати гроші під це;
• здешевлення державних запозичень.

Однак не варто забувати, що інші дії новообраного президента, навпаки, носять яскраво виражений інфляційний характер:

• тарифні війни, які можуть сприяти подорожчанню імпортних товарів і загальному зростанню цін у країні;
• міграційна політика та депортація нелегальних мігрантів – можлива нестача робочої сили в низці галузей;
• конфронтаційна жорстка риторика, через яку інвестори переоцінюють ризики. Це виражається, окрім іншого, у зростанні ставок за облігаціями (наслідок – здороження позик і більший тиск на бюджет).

Перелічені інфляційні кроки, на відміну від дефляційних, можуть мати переважно короткостроковий вплив, якщо адміністрація Трампа проведе реформи ефективно. За таких умов довгострокова економічна перевага не матиме вигляд примарної. Однак для того, щоб ці перспективи реалізувались, важливо не допустити форс-мажорів на шляху. А вони можливі.

Зони ризику

Mind неодноразово писав про те, що фінансові ринки та економіка загалом є набагато складнішими, ніж найприскіпливіші оцінки макроекономістів (у тому числі ті аргументи pro і contra інфляції, які ми перерахували вище). І попри впевненість багатьох політиків, чиновників чи банкірів, їхній вплив є обмеженим.

Додамо до цього перебування фондового ринку поблизу історичних піків, значну концентрацію гарячих капіталів у криптосфері, глобальні військові ризики – і маємо коктейль із важко прогнозованою горючістю. Якщо до цього додасться ще непевність по лінії ФРС – президент, першим може відреагувати фондовий ринок. Оцінка американських компаній за показником P/E (ціна до прибутку) є зараз однією з найвищих у світі – у середньому компанія коштує 26 річних прибутків:

Джерело: World PE Ratio

Така щедра ціна продиктована передусім очікуваннями продовження зростання фінансових результатів компаній – саме грошові потоки майбутніх періодів обґрунтовують високу поточну оцінку. Спрощено: якщо компанія збільшить прибуток вдвічі, то її оцінка становитиме вже не карколомні 26, а комфортні 13 річних прибутків.

Однак ставка на майбутні результати має і зворотний бік: будь-яке пробуксовування легко конвертується в перегляд «справедливих» оцінок аналітиками. А надто якщо дебати між гілками влади в США призведуть до зростання загальних ризиків у системі – тоді чекати фінансових звітів потреби не буде, гравці продаватимуть заздалегідь. Тут доцільним буде стежити за дохідністю 10-річних державних бондів США – що вона вища, то більш суттєві ризики (а заразом і довгострокові інфляційні очікування).

Не цей індикатор звертав увагу й новообраний міністр фінансів Скотт Бессент. За його словами, Трамп не тиснутиме на зниження ставок напряму, а спробує впливати на них фіскальними методами, зокрема знижуючи податки. І саме цей варіант є найдоречнішим у поточних умовах – коли активність президента й ФРС не стикатимуться напряму. Та чи можливий такий гладкий сценарій з огляду на те, як все почалося?

До наступного засідання ФРС ще більш як місяць, і зараз ринок оцінює ймовірність збереження ставок у 97,5%, їхнього зниження – лише 2,5%. Отож перший раунд протистояння залишається за ФРС.