Конотопська громада планує повоєнне відновлення, налагоджуючи систему управління відходами
До чого тут Інструмент підготовки проєктів від U-LEAD та як це допоможе залученню інвесторів у відбудову регіону
Проблема захоронення відходів не є новою для України. Полігони поступово вичерпують свій ресурс. Частина з них взагалі не відповідають нормам екологічної безпеки. У свою чергу повоєнне відновлення та розвиток неможливі без налагодженої системи управління відходами. Повернення мешканців, будівництво житла, соціальної інфраструктури, залучення інвестицій має відбуватися з чітким розумінням того, що робити з відходами, кількість яких неухильно зростатиме.
На державному рівні Україна наближає законодавство до норм Європейського Союзу. Проте система запрацює лише тоді, коли в неї будуть залучені різні рівні влади. Ключовою в цьому процесі є роль громад, які найкраще знають свої території та взаємодіють із мешканцями напряму.
Конотопська громада на Сумщині однією з перших в Україні вирішила системно підійти до питання відходів. Разом із програмою «U-LEAD з Європою» вона не лише розробила проєкт будівництва сучасного полігону, а й спільно з 15 іншими громадами регіону підготувала узгоджені між собою місцеві плани управління відходами.
Розповідаємо докладніше про цей досвід і про роль Інструменту підготовки проєктів від U-LEAD.
«Інструмент підготовки проєктів» U-LEAD – одна з ініціатив програми «U-LEAD з Європою», що має на меті допомогти громадам у підготовці проєктів відбудови та відновлення. Ця підтримка включає діагностику проблеми, формулювання ідеї проєкту, обговорення проєкту з громадськістю, фінансування розробки проєктної та тендерної документації, підготовку повної аплікаційної форми проєкту (у тому числі для публікації на державній онлайн-платформі з відновлення DREAM) і допомогу в пошуку фінансування.
Більшість пошкоджених унаслідок збройної агресії рф об’єктів є власністю громад. Реформа місцевого самоврядування засвідчила, що саме громади найкраще розуміють потреби мешканців, зацікавлені в якісній відбудові й залученні інвестицій. Під час повномасштабного вторгнення громади продемонстрували готовність брати на себе ініціативу та справлятися з викликами в надскладні часи.
Водночас підготовка інфраструктурних проєктів вимагає чималих ресурсів, передусім людських, і часто специфічних знань, яких не вистачає у громад. Тому у 2022–2024 роках U-LEAD відібрала 20 громад і допомогла їм підготувати 25 проєктів відбудови та відновлення на загальну суму більш ніж 140 млн євро. Проєкти розробляли у сферах освіти, охорони здоров’я, поводження з відходами, водопостачання, водовідведення й транспорту.
U-LEAD – це програма співпраці між українським урядом, Європейським Союзом та його державами-членами: Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією – у створенні багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та відповідає на потреби громадян України.
Зміни в підходах до поводження з відходами на національному рівні
До повномасштабного вторгнення в Україні щорічно в середньому утворювалося 10 млн тонн побутових відходів. Рекордний обсяг був зафіксований 2020 року – 15 млн тонн, з початком гарячої фази російсько-української війни цей обсяг знизився до 7 млн тонн (не було коректного обліку). У 2023 році кількість побутових відходів знову почала збільшуватися та сягнула 9 млн тонн (дані Міністерства розвитку громад та територій, далі – Мінрозвитку).
Більшість відходів в Україні (90%) не переробляють, а захоронюють на 5600 полігонів і сміттєзвалищ. Вони поступово вичерпують свій ресурс або вже не придатні до використання. За даними Мінрозвитку (станом на 2023 рік), в Україні потрібно побудувати 281 новий полігон.
У 2023 році набув чинності новий закон «Про управління відходами», яким розпочата гармонізація українського законодавства з вимогами ЄС у сфері захисту довкілля. Ним передбачені значні зміни в управлінні відходами. Зокрема, запровадження багаторівневого планування: від державного рівня (національний план) до створення регіональних і місцевих планів управління відходами, розбудова інфраструктури та впровадження європейських принципів управління відходами.
Відтепер кожна область поділена на декілька кластерів, у які об’єднуються громади для спільного управління відходами. Кластер повинен мати взаємоузгоджену інфраструктуру, що обслуговується одним регіональним полігоном. Для цього громади зобов’язані розробити місцеві плани управління відходами, поєднати їх у межах одного кластеру й узгодити з відповідними планами на регіональному рівні.
Звісно, законодавчі рамки працюватимуть за умови, якщо всі учасники процесу злагоджено взаємодіятимуть під час її впровадження, особливо громади.
Виклики управління відходами в Конотопській громаді
У Конотопсько-Роменському кластері (Сумська обл.), який створили із 16 територіальних громад, 99% утворених відходів захоронюються на трьох полігонах і 57 звалищах. Загальна площа місць захоронення перевищує 45,5 га. Водночас полігон на території Конотопської громади вичерпав свій ресурс, а експлуатація полігону Роменської громади заборонена Державної екологічною інспекцією України.
У 16 громадах кластеру проживають 300 тис. мешканців. Якщо 2023 року було згенеровано 80 тис. тонн відходів, то у 2024 їхня кількість сягнула 100 тис. тонн. При цьому відходи майже не сортуються (рівень охоплення становить 7,6%).
Варто зазначити, що додаткових проблем завдали бойові дії: через пошкодження зросли обсяги будівельних відходів. Конотопська громада та інші території Сумської області місяць перебували під окупацією. Були зруйновані житлові будинки, соціальна та транспортна інфраструктура. Лише в Конотопі сума прямих збитків, завданих зруйнованим будівлям, з початку повномасштабного вторгнення росії становила $10,8 млн. Тому громада почала шукати рішення.
Коротко про Конотопську міську територіальну громаду
Розташування та склад: Сумська обл. (захід); місто Конотоп і три села
Населення: 68,5 тис. людей
Площа: 10,3 тис. га
Економічний профіль: планові надходження в бюджет у 2025 році – 644,7 млн грн, з них власні надходження – 522,9 млн грн. Основні сектори – виробництво харчових продуктів, металевих виробів, машин та устаткування, хімічної продукції, текстильних виробів, ремонт та обслуговування залізничного транспорту, сільське господарство.
Як Конотопська громада почала співпрацювати з U-LEAD
Громада вирішила розпочати зміни з навчання. Додатковим поштовхом для цього став візит представників міської ради до Швеції, де в управлінні відходами запроваджено комплексний підхід відповідно до європейських принципів: запобігання, повторне використання та переробка, відновлення та видалення відходів.
У результаті фахівці міськради 2022 року долучилися до навчальної програми U-LEAD «Кроки для спеціалістів «Управління відходами» (тривала протягом 2022–2023 років). На основі навчання U-LEAD створила онлайн-курс.
Завдяки навчанню спеціалісти управлінь економіки та житлово-комунального господарства міської ради вперше сформулювали проєктну ідею будівництва полігону. Спочатку у громаді навіть обговорювали концепцію спорудження сміттєспалювального заводу, але вона трансформувалась у створення полігону з можливістю якісного сортування відходів, щоб частину з них використовувати як вторинну сировину.
Цю проєктну ідею і вирішили подавати на конкурс, коли U-LEAD започаткувала нову ініціативу, направлену на відбудову й відновлення – Інструмент підготовки проєктів.
Як розвивалася співпраця з U-LEAD щодо проєктування полігону
Під час доопрацювання проєкту громада створила робочу групу, яка складалася з 13 осіб під керівництвом заступника міського голови. До неї увійшли працівники різних структурних підрозділів: управління економіки, житлово-комунального господарства, фінансів, відділу земельних ресурсів, містобудування й архітектури.
Робоча група визначила дві мети проєкту: забезпечення населення якісними послугами з управління відходами та зменшення негативного впливу на довкілля.
Особливістю проєкту стала необхідність взаємодії з іншими громадами кластеру. Від початку стало зрозумілим, що неможливо обмежитися виключно задумом будівництва полігону. Адже його майбутня робота має бути інтегрована та відображена в місцевих планах управління відходами. Тільки в разі орієнтації інших громад на новий полігон можна налагодити ефективний процес – від роздільного збору до оброблення відходів. Зокрема, це дає розуміння економічної доцільності – на яке гарантоване завантаження відходами може розраховувати полігон, у якому вигляді вони транспортуватимуться (частка роздільно зібраних відходів).
Людмила Гапєєва
«Зараз більшість відходів із громади просто вивозиться «на купу», тож люди часто не бачать сенсу сортувати пластик, папір чи скло», – пояснює, як пов’язані ці процеси Людмила Гапєєва, начальниця управління економіки Конотопської міськради.
Тож під час підготовки проєктної документації для полігону в керівництва міськради та в U-LEAD з’явилась амбітна ідея розширити співпрацю й залучити до співпраці решту 15 громад кластеру через підготовку 16 узгоджених між собою місцевих планів управління доходами. Ці плани необхідно було синхронізувати між собою та з роботою майбутнього полігону й узгодити з регіональним планом на обласному рівні.
У результаті у квітні – жовтні 2024 року всі 16 громад кластеру разом із Сумської обласною військовою адміністрацією за підтримки U-LEAD розробили місцеві плани управління відходами. U-LEAD надала експертні консультації громадам щодо алгоритму розроблення планів: налагодження співпраці в межах кластеру, збір вихідних даних, узгодження з регіональним планом, визначення цільових показників. Більше про досвід роботи над планами можна дізнатися тут.
«Хоча ідея будівництва полігону виникла в Конотопської громади, вона важлива для всього регіону. Полігон передбачений Регіональним планом управління відходами в Сумській області до 2030 року та відповідає Національному плану до 2033 року. Він враховує потоки відходів усіх громад кластеру», – розповів радник з питань муніципальних інвестицій Програми «U-LEAD з Європою» Олег Черниш.
Рушієм процесу стала саме Конотопська команда, на території якої і буде розташований майбутній полігон. Конотоп узяв на себе координацію взаємодії з рештою 15 громад кластеру та керівництвом регіону.
Юрій Павлов
«Взаємодія з іншими громадами – це тривалий і складний процес, який вимагає від усіх і певної політичної волі, і спільного пошуку складних рішень. Основні виклики полягають, на мій погляд, у різних рівнях готовності громад до реформування системи управління відходами. Проте тут ключовою є постійна комунікація. Нашою громадою ще 2021 року розпочато процес укладання меморандумів і протоколів про наміри спільної реалізації проєкту поводження з відходами у громадах Конотопсько-Роменського кластеру. Попереду ще багато роботи, наразі налагоджено діалог між громадами та Сумською обласною адміністрацією», – зазначає заступник міського голови Конотопа Юрій Павлов.
Варто зазначити, що розробка місцевих планів – це також можливість напрацювати комплексні рішення, які допоможуть кожній громаді планувати інвестиції у сфері поводження з відходами. Обґрунтовані інвестиційні рішення є надважливими для довгострокового планування розвитку та відновлення.
Розроблення місцевих планів управління відходами громадами та проєкт із будівництва нового полігону є лише частиною майбутньої ефективної системи управління відходами Конотопсько-Роменського кластеру.
Яким буде проєкт будівництва полігону
Робота над проєктом полігону передбачала тісну взаємодію команди Конотопської громади з U-LEAD з проєктувальною організацією та громадськістю. У процесі роботи початкові рішення довелося трохи змінити. До прикладу, майже відразу стало зрозумілим, що земельну ділянку для полігону необхідно збільшити з 9,8 га до 15 га. На проєктні рішення вплинув і той факт, що обсяг відходів зріс з 80 тис. тонн у 2023 році до 100 тис. тонн у 2024-му. Конотопська міська рада також презентувала громадськості концепцію проєкту.
«Успішна реалізація екологічних ініціатив можлива лише за активної підтримки та розуміння з боку мешканців. Проєкт у сфері управління відходами безпосередньо стосується кожного, тому важливо було врахувати їхню думку. Це дозволило нам перш за все отримати уявлення про громадські настрої, пояснити деталі проєкту та розвіяти сумніви. Обговорення показали, що багатьом не вистачає інформації про роздільний збір і переробку відходів, тому в майбутньому ми передбачили додаткові заходи з екоосвіти, а також широку інформаційну кампанію», – розказує Людмила Гапєєва.
Під час обговорення мешканці запропонували передбачити у проєкті сонячні панелі, укриття, захист сільськогосподарських земель шляхом озеленення території (запобігає вивітрюванню полігону), теплову установку, яка працюватиме на трісці власного виробництва.
Отже, при розробці проєкту полігону, слід було врахувати такі завдання:
- зменшення негативного впливу на довкілля;
- впровадження принципів циркулярної економіки, енергоефективності та енергонезалежності;
- збільшення потужностей оброблення відходів;
- можливість реалізації вторинної сировини;
- можливість отримання ліцензій для роботи з різними видами відходів;
- забезпечення принципів інклюзивності.
Ключові етапи розроблення проєкту будівництва полігону та планів управління відходами в Конотопсько-Роменському кластері
- Діагностика проблеми: створення громадою експертної робочої групи, оцінка потреб громади та кластеру в управлінні побутовими відходами. Навчання групи. Створення попереднього завдання на проєктування.
- Формулювання концептуальних рішень: пошук оптимального варіанту будівництва полігону, рішення щодо збільшення площі земельної ділянки під забудову з 10 га до 15 га, розроблення детального плану території (ДПТ), здійснення стратегічної екологічної оцінки ДПТ.
- Отримання вихідних даних: містобудівні умови й обмеження, технічні умови на електропостачання, проведення консультацій і громадських обговорень розроблених концептуальних рішень. Затвердження завдання на проєктування.
- Розроблення місцевих планів управління відходів 16 громадами кластеру, синхронізація планів з орієнтацією на полігон, погодження їх із регіональним планом Сумської області.
- Розроблення проєктувальною організацією проєктної та тендерної документації. Проведення оцінки впливу на довкілля.
- Підготовка аплікаційної форми проєкту, завантаження проєкту на DREAM (цифрову екосистему для підзвітного управління відновленням).
- Проходження експертизи проєктної документації.
У підсумку проєкт будівництва полігону містить такі елементи:
- Полігон для видалення побутових (змішаних або залишків від сортування) та залишків будівельних відходів.
- Сортувальна лінія.
- Майданчик компостування для біовідходів і садово-паркових відходів.
- Сонячна електростанція на покрівлі адміністративно-побутового комплексу (АПК), енергоощадне освітлення та освітлювальні прилади.
- Автономне опалення від котельні на трісці власного виробництва.
- Виробництво електроенергії для власних потреб за допомогою газопоршневої установки.
- Комплекс заходів із боротьби з пилом і легкими фракціями.
- Збирання та очищення фільтрату до показників скиду в каналізаційну мережу.
- Очисні споруди господарсько-побутових стоків, зливова каналізація.
Завідувач сектору капітального будівництва управління ЖКГ Конотопа Олександр Бойко показує земельну ділянку, на якій планують побудувати новий полігон
Як пояснили в міськраді алгоритм роботи полігону, відходи після зважування на КПП залежно від видів потраплятимуть до відповідної інфраструктури їх оброблення.
План будівництва та візуалізація зовнішнього вигляду нового полігону
Зокрема змішані побутові відходи надходитимуть на сортувальну лінію. Там від них буде відділятися вторинна сировина (пластик, папір, метал, скло), а органічні відходи направлятимуть на компостування.
При цьому роздільно зібрані харчові відходи та рослинність одразу надходитимуть на майданчик компостування, а рештки від виготовлення компосту вивозитимуть на полігон. Сам компост реалізовуватимуть місцевим мешканцям і бізнесу й використовуватимуть для потреб громади. Вироблена з біогазу електроенергія й тепло зі спалювання щепи, а також сонячні панелі на п’ятий рік експлуатації забезпечать енергонезалежність об’єкта.
Бюджет будівництва полігону становить 29,1 млн євро. Тож громада потребує зовнішніх інвестицій.
«Це унікальний приклад для України: повна підготовка планувальної документації з управління відходами для кластеру, яка враховує наявний стан, визначає ключові рішення й цільові показники до 2033 року, синхронізована між усіма громадами кластера та враховує будівництво регіонального полігону. Але реалізація такого проєкту регіонального значення потребує фінансування, адже жодна громада самотужки не зможе його реалізувати, тому наша громада разом з усіма громадами кластеру відкрита до взаємодії на національному й регіональному рівнях, готова до співпраці з міжнародними партнерами», – зазначає Юрій Павлов.
Докладніше про проєкт можна дізнатися на цифровій екосистемі для підзвітного управління відновленням DREAM тут.
Як проєкт допоможе повоєнному відновленню
Підготовка такого масштабного проєкту на практиці демонструє роль місцевої влади в багаторівневій системі урядування. Конотопська громада не лише ініціювала проєкт, а й забезпечила взаємодію з громадянами, іншими громадами кластеру та обласною владою задля того, щоб підготували якісну проєктну документацію. Реалізація проєкту принесе великі зміни в життя громади та регіону загалом.
Зокрема, замість 60 застарілих полігонів, які ще працюють, і звалищ у кластері діятиме один сучасний полігон. Мешканці Конотопської та інших 15 громад кластеру будуть активніше залучені у процес управління відходами, адже реалізація місцевих планів у кожній із громад передбачає облаштування контейнерних майданчиків, пунктів роздільного збору побутових відходів, сміттєперевантажувальних станцій. У свою чергу це сприятиме тому, що громадяни відповідальніше ставитимуться до роздільного збору відходів. Прогнозується, що рівень охоплення роздільним збором зросте з 7,6% до майже 90%.
Усе це супроводжуватиметься інформаційно-роз’яснювальною кампанією й освітніми програмами для мешканців. Як наголосила начальниця управління економіки Людмила Гапєєва, успіх в управлінні відходами великою мірою залежить від культури та навичок людей.
Ба більше, реалізація проєкту стане каталізатором повоєнного відновлення всього регіону. Адже період відновлення передбачає зростання економічної активності, збільшення кількості мешканців, завдяки чому зростуть обсяги відходів. Цим проєктом громада планує не лише забезпечити комфорт мешканців, а й збільшити привабливість для інвесторів.
Мер Конотопа Артем Семеніхін
«Потенційні інвестори завжди звертають увагу, чи має місто сучасну інфраструктуру та чи дбає про екологію. Вони питають: «А які у вас очисні споруди? Чи є в місті сучасний полігон?» Цей проєкт стане відповіддю на ключове запитання донорів: чи можемо ми забезпечити цивілізоване поводження з відходами», – пояснює Артем Семеніхін, мер Конотопа.
Для голови громади цей проєкт – важливе свідчення того, як на місцевому рівні можна просувати євроінтеграцію, втілюючи проєкти, що поліпшуватимуть життя громадян. Конотоп уже приєднався до Угоди мерів, взявши на себе кліматичні зобов’язання та працює над скороченням викидів CO₂. Тож впровадження нових підходів до поводження з відходами відповідає загальній стратегії громади.
Конотоп має перший позитивний результат: місто отримало від міжнародних партнерів нові сміттєвози, контейнери та додаткове обладнання, що допомагає сортувати й збирати відходи.
Зрештою, будівництво полігону поліпшить економічну ситуацію у громаді. За підрахунками, на підприємстві буде створено 122 робочих місця, а орієнтовний дохід становитиме до 100 млн грн на рік.
«Інвестиції в управління відходами є не лише вимушеною потребою, а й стратегічним рішенням для громади в умовах війни та майбутньої відбудови. Після перемоги необхідно буде швидко відновлювати інфраструктуру й гарантувати екологічно безпечне середовище. І з цим проєктом ми будемо готові рухатися швидко та впевнено», – резюмує Юрій Павлов.