Кабінет Міністрів на засіданні 29 квітня 2025 року ухвалив черговий законопроєкт, норми якого передбачають зміни до податкового законодавства.
Зокрема, Міністерство фінансів підготувало поправки до Податкового Кодексу (ПКУ), що передбачають оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи.
Нагадаємо, що Mind анонсував підготовку цього законопроекту ще на початку квітня. Про нього в інтерв’ю виданню розповів голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради, народний депутат Данило Гетманцев. За його словами, онлайн-майданчики з продажу товарів та послуг будуть утримувати податкові платежі з доходу своїх користувачів.
Тобто, такі сервіси як Uber, Bolt, Glovo або OLX отримають статус податкових агентів. Вони будуть звітувати Державній податковій службі (ДПС) про операції своїх користувачів (фізосіб) та утримувати податкові платежі з доходів від надання послуг (таксі, доставка, репетиторство, тощо) або від продажу товарів.
Що важливо, під дію нових законодавчих норм потраплять як цифрові платформи, що зареєстровані в Україні, так і закордонні сервіси, які дають змогу заробляти українцям.
Мінфін вважає, що законопроєкт спростить фізособам взаємодію з ДПС щодо декларування та сплати податків на доходи, отримані від продажу товарів або надання послуг через онлайн-сервіси. Також у результаті імплементації його норм Україна приєднається до Багатосторонньої угоди DPI про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи.
Крім того, внесення змін до ПКУ є одним із структурних маяків Меморандуму між Україною та МВФ та першим етапом реформи оподаткування доходів фізосіб та спрощеної системи оподаткування, яка запланована на 2026-2027 роки.
Якщо депутати ухвалять законопроєкт до кінця 2025 року, то цифрові платформи вже з 1 січня 2026 року почнуть передавати дані про користувачів ДПС та стягувати податки з їхніх доходів.
Mind розбирався, до чого готуватись українцям, які надають послуги та продають товари онлайн.
У ПКУ з'явиться новий вид суб'єктів, які будуть підзвітні Державній податковій службі – цифрові платформи.
Платформою буде вважатися будь-яке програмне забезпечення, включаючи веб-сайт або мобільний додаток, який дозволяє продавцям товарів та послуг здійснювати комунікацію з іншими користувачами. У тому числі, операції в рамках платформи можуть включати збір, розрахунок та виплату винагород за продані товари та послуги.
Для того, щоб платформа підпадала під дію норм Податкового Кодексу, вона повинна:
1) бути резидентом України;
2) бути нерезидентом, який відповідає одній з умов:
Таким чином, незалежно від того, в якій країні зареєстровано цифрову платформу, вона звітуватиме перед ДПС, якщо серед її користувачів є українці, які за винагороду:
Оператори всіх цифрових платформ протягом 60 днів після набрання чинності змін до ПКУ повинні будуть подати заяву до ДПС для постановки на облік у податкових органах.
Якщо платформа є нерезидентом і не має уповноваженого оператора (представництва) в Україні, податкова проводить ідентифікацію такої платформи в електронній формі з використанням її доменного імені. Алгоритм такої ідентифікації має розробити та затвердити ДПС.
Після цього платформи до 31 січня року, який слідує за звітним, подаватимуть до податкової служби звіти про продавців та їхні доходи.
У ці звіти потраплятимуть такі відомості (список не вичерпний): ПІБ продавця, дата його народження, адреса проживання та ІПН, обсяг отриманої винагороди за товари та/або послуги, збори, комісії або податки, що утримані з продавця, реквізити банківського рахунку, на який було зараховано винагороду.
Оператори цифрових платформ повинні зберігати відомості та документи, отримані від продавців, щонайменше 5 років. Якщо ж продавець відмовляється надати необхідну для його ідентифікації інформацію, платформа зобов'язана припинити з ним ділові взаємини та призупинити виплату винагород.
Як уже було сказано вище, Україна в результаті ухвалення законопроєкту стане учасником міжнародного договору DPI про обмін податковою інформацією. З повним списком країн-учасниць угоди (їх загалом 29) можна ознайомитись тут.
Так ось: ДПС отримуватиме відомості про користувачів з України та їх доходи не лише від самих цифрових платформ, а й від податкових органів тих держав, які приєдналися до DPI. Натомість ДПС надсилатиме юрисдикціям-партнерам інформацію про їх резидентів.
Доходи користувачів цифрових платформ оподатковуватимуться ПДФО за ставкою 5% (про військовий збір згадки у законопроєкті поки немає). Для застосування такої ставки необхідно виконання кількох умов:
В іншому випадку продавець платитиме з отриманого доходу ПДФО за стандартною ставкою, яка становить 18%. Більше того, якщо користувач не дотримується вимог перерахованих вище пунктів, платформа не утримує з його доходу податок. Тому продавцю доведеться подати щорічну податкову декларацію, відобразити у ній податкові зобов'язання та потім самостійно сплатити податки.
Продавці сплачуватимуть ПДФО за ставкою 18% і у тому випадку, якщо обсяг продажу товарів чи послуг через цифрові платформи перевищує 5 млн грн на рік. Податок сплачуватиметься із суми перевищення, а продавець зобов'язується подати щорічну декларацію та відобразити в ній той дохід, який він отримав понад 5 млн грн.
Податкова отримає спеціальний (розширений) режим доступу до рахунків продавців, які використовуються саме для отримання винагороди за продані на цифрових платформах товари та послуги.
Зокрема, якщо платник податків має намір використовувати рахунок у банку для зарахування винагород за реалізацію товарів або послуг через цифрову платформу, він зобов'язаний дати згоду, що банк може розкривати податківцям дані, які містять банківську таємницю.
До таких даних відноситься деталізація операцій за рахунком, а саме: відомості на певну дату або за певний період часу про зарахування коштів, призначення платежів, ідентифікаційні дані та номери контрагентів.
Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством ДПС може отримати за запитом інформацію лише про те, чи є у платника податків рахунки в банку та номери таких рахунків. Якщо ж потрібен доступ до інформації про рух коштів за рахунками, фінансовий стан клієнта, то податкова може вимагати розкриття деталей банківської таємниці лише за рішенням суду.
Якою саме буде процедура прив'язки банківського рахунку до цифрової платформи та механізм розкриття банківської таємниці в законопроєкті не прописано. Найімовірніше, вона буде уточнена в підзаконних актах.
Наприклад, можна змоделювати такі два варіанти.
Перший – якщо продавець відкриває новий рахунок у банку для отримання оплати через цифрові платформи. І тоді він буде зобов'язаний ще при оформленні рахунку дати згоду на передачу банківської таємниці ДПС.
Другий – коли продавець прив'язує до торгового майданчика вже існуючу картку з рахунком. У такому разі платформа при прив'язці рахунку може вимагати від продавця, щоб він дав окремий дозвіл банку передавати відомості про рух коштів на ньому податковій службі.
Але проблемних варіацій може бути більше. Зокрема, як зобов’язати іноземну цифрову платформу вимагати від українців наявність рахунку з карткою, в умовах обслуговування якого передбачена згода банку надавати ДПС доступ до банківської таємниці?
Також у законопроекті є пункт, згідно з яким продавець, якій взагалі не матиме рахунку для зарахування платежів, буде сплачувати ПДФО за ставкою 18%. Втім, не зовсім зрозуміло, як буде обліковуватись та відстежуватись дохід такого продавця. Швидше за все, платформи будуть передавати дані про продажі в ДПС із зазначенням, що розрахунок за товар чи послугу проводився за межами торгового майданчика. А якщо згодом продавець не подасть річну декларацію про доходи, ДПС самостійно нарахує йому податкові зобов'язання, ще й штраф випише.
Цифрові платформи, які ігноруватимуть вимоги ПКУ щодо постановки на облік у податкових органах та передачі даних про продавців у ДПС, заплатять досить болісні штрафи.
Неподання оператором платформи заяви про взяття його на податковий облік тягне за собою штраф у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати (160 тис. грн у 2025 році).
Якщо платформа не надала в ДПС щорічний звіт про доходи продавців, то вона отримає штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн). Сплата штрафу не звільняє онлайн-платформу від обов'язку прозвітувати перед податковою.
Внесення до звіту неповних або некоректних відомостей про користувачів платформи та їх доходи тягне за собою штраф у розмірі 0,5 мінімальної зарплати (4 тис. грн) за кожного продавця, щодо якого надано помилкові дані.
Якщо ж ДПС виявить, що до звітності навмисне не внесено інформацію про продавця та його угоди, оператору платформи доведеться заплатити штраф у розмірі 5% річного доходу такого продавця, максимум до 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн).
Цей законопроєкт – чергова спроба розширити контроль за доходами громадян. Його норми запроваджують оподаткування для тих українців, які не є підприємцями, але заробляють за рахунок незалежної діяльності, продаючи товари або надаючи послуги.
До речі, на початку квітня ДПС повідомила про те, що вона не штрафує користувачів на таких майданчиках, як OLX або Prom.ua, які продають особисті речі. Але це свідчить про те, що податкова все одно відслідковує замасковані під продажі громадянами операції з ознаками комерційної діяльності, які мають на меті отримання доходу.
Тому після прийняття законопроекту ДПС вже матиме базу даних тих платників податків, які потенційно потраплять під контроль. А цифрові майданчики зі свого боку під загрозою штрафів за небажання ставати на податковий облік та за неподання звітів до податкової, будуть вимушені передавати інформацію про угоди та доходи своїх користувачів.
Для продавців перспективи теж не дуже позитивні. У них буде два варіанти. Або погодитись на автоматичне списання податку за ставкою 5%, оскільки платформи, виконуючи функцію податкового агенту, з кожного продажу товару чи послуги стягнуть відповідну суму. І на додачу ще ДПС отримає доступ до деталізації банківських рахунків користувачів цифрових платформ без рішення суду.
Або ж продавці будуть проводити розрахунки з покупцями за межами торговельних майданчиків, що позбавить необхідності передавати дані про свої рахунки до податкової. Але у цьому випадку не виключено, що доведеться самостійно декларувати доходи від продажу товарів та послуг і сплачувати ПДФО за ставкою 18%. Тут все буде залежати від того, які механізми відслідковування таких операцій через цифрові платформи передбачить держава.
Крім того, поправки до ПКУ розширюють обмін інформацією між ДПС та фіскальними органами інших країн Нагадаємо, що ще з осені 2024 року було запущено обмін про фінансові рахунки українців за стандартом CRS. Тепер до нього додасться стандарт DPI, який стане ще одним інструментом відстеження доходів українців.
За оцінками Мінфіну, під дію нових податкових норм потраплять щонайменше 30 цифрових платформ, близько 300 тис. осіб, які надають послуги таксі, та 15 тис. платників податків, які займаються доставкою. А як підрахував фінансово-податковий комітет парламенту, оподаткування доходів учасників таких платформ може забезпечити поповнення держбюджету на 10 млрд грн щороку.
У тому, що цей законопроект буде ухвалено, сумніватися не доводиться. Адже він є не лише одним із зобов'язань України перед МВФ, а й вписується у рамки Національної стратегії доходів, яку планомірно впроваджує чинна влада.