Фіскальний тиск і боротьба із «зарплатними ФОП»: як можуть змінити спрощену систему оподаткування в Україні?

Міністерство фінансів України й депутати не відмовилися від планів провести реформу спрощеної системи оподаткування. Концептуально зміна моделі оподаткування доходів фізичних осіб передбачена Національною стратегією доходів до 2030 року, яку затвердив Кабінет Міністрів у грудні 2023 року.

Намір провести оптимізацію спрощеної системи в середньостроковій перспективі закріплено й у тексті Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом (редакція меморандуму від 28 березня 2025 року).

Загалом, якщо відштовхуватися від Нацстратегії доходів, початок реформування спрощенки запланований на 2025 рік, а завершення – у 2027 році. Але у стратегії записано, що цей процес, мовляв, розпочнеться не раніше, ніж відбудеться перезавантаження Державної податкової служби (ДПС). Зокрема відбудеться її очищення від корупції, буде розширений доступ податківців до банківської таємниці та зросте довіра до неї українців.

Крім того, депутати обіцяють, що доки йде війна, ніхто на єдиний податок зазіхати не збирається.

Але, за інформацією Mind, робота з розробки нового механізму спрощеної системи оподаткування вже ведеться. Відправною точкою цієї реформи стане боротьба з так званими зарплатними ФОП, яких використовує середній і великий бізнес для мінімізації податкового навантаження.

Причому зміни до податкового законодавства, які обмежать відносини між юрособами та підприємцями на єдиному податку, можуть бути ухвалені вже до кінця 2025 року.

Скільки в Україні спрощенців та скільки вони платять податків

За даними Мінфіну на 1 січня 2025 року в Україні було зареєстровано 1,63 млн фізосіб-підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування. Це на 53 тис. підприємців більше, ніж роком раніше. Уточнимо, що дані про кількість юросіб на єдиному податку міністерство не наводить.

Як підрахував Opendatabot, загальна кількість активних (таких, що працюють) ФОП у нашій країні на початок 2025 року становила 2,14 млн (цифра враховує ФОП на загальній системі). Відповідно частка «спрощенців» серед усіх підприємців – близько 67%.

За групами єдиного податку розподіл ФОП такий: третя група – 49%, друга група – 38,8%, перша група – 12%. Частка четвертої групи єдиного податку (фермери) знаходиться на рівні статистичної похибки.

Протягом 2024 року підприємці на спрощеній системі заплатили 55,1 млрд грн єдиного податку та 10,6 млрд грн єдиного соцвнеску (ЄСВ).

Для порівняння: загальна сума податку на доходи фізосіб (ПДФО), сплачена до державного бюджету за 2024 рік, становила 532 млрд грн, а сума ЄСВ – 549 млрд грн.

Якщо ж оцінювати загальний внесок підприємців на спрощеній системі у наповнення держскарбниці, то вони забезпечили 2024 року 3,3% податкових надходжень.

Як Україні може стати у пригоді польський досвід оподаткування

Нацстратегія доходів містить загальну дорожню карту, у межах якої відбуватиметься реформування спрощеної системи.

Втім, як сказав у коментарі Mind голова фінансово-податкового парламентського комітету Данило Гетманцев, в основу оновленої концепції єдиного податку, ймовірно, все ж таки ляже механізм оподаткування підприємців, який використовується в Польщі (він називається ryczałt).

Тезисно польська система має такий вигляд:

1) Фіксовані ставки податку для польських підприємців залежать від виду діяльності та становлять 2–17% (тут і далі – дані Міністерства економічного розвитку та технологій Польщі станом на березень 2025 року).

2) Як і в Україні, базою оподаткування є дохід (виручка).

3) Право на застосування фіксованого податку мають підприємці, річний дохід яких не перевищує 2 млн євро в еквіваленті.

4) Максимальні ставки податку 8,5–17% призначені для підприємців, які надають різноманітні послуги. Податок за мінімальною ставкою в діапазоні 2-5,5% сплачують фермери та підприємці, які виробляють товари.

5) Сплата фіксованого податку відбувається щомісяця до 20 числа за попередній місяць. Підприємці, дохід яких за календарний рік не перевищив еквівалент 200 тис. євро, можуть сплачувати податок щокварталу до 20 числа місяця, що йде за попереднім кварталом.

6) ФОП у Польщі зобов'язані вести облік доходів, у тому числі зберігати первинну документацію, що підтверджує реалізацію товарів.

7) Податкову звітність польські підприємці подають щорічно до 15 лютого.

Якими будуть основні параметри нової спрощеної системи

У якому саме форматі польську систему буде імплементовано в Україні – сказати складно, оскільки жодних конкретних поправок до податкового законодавства поки що запропоновано не було.

Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей ще на початку 2024 року, презентуючи Нацстратегію доходів, заявила, що на цей момент існує лише «приблизне уявлення про нові податкові ставки», а їхнє впровадження не буде миттєвим і відбудеться лише після діалогу з бізнесом.

Але, якщо виходити з Нацстратегії доходів, заяв депутатів і представників Мінфіну, концепція нової «спрощенки» може бути такою:

1) Для першої групи єдиного податку буде скорочено дозволений перелік видів діяльності за рахунок виключення високомаржинальних напрямів бізнесу (швидше за все, мова про торгівлю). Замість фіксованого податку (сьогодні це 10% від прожиткового мінімуму) буде запроваджено податок, що стягується залежно від суми одержаного доходу.

2) ФОП другої та третьої групи спрощеної системи будуть об'єднані в нову групу та отримають ту саму «польську» шкалу ставок, попередньо в розмірі від 3% до 17% доходу. Також ці підприємці будуть зобов'язані використовувати РРО для всіх операцій.

3) Ставка єдиного податку для юросіб, які використовують третю групу, протягом трьох років зросте з нинішніх 3% та 5% до 18%. Тож усі компанії зі спрощенки будуть поступово витіснені на загальну систему оподаткування.

4) Фізосіб-фермерів на четвертій групі спрощенки зміни торкнуться меншою мірою. Єдине, що після проведення масової оцінки землі буде розширено базу нарахування єдиного податку. Компанії-сільгоспвиробники, які обрали четверту групу, так само як і юрособи на третій групі, сплачуватимуть податок за ставкою 18%, що буде рівносильно сплаті податку на прибуток.

Крім того, підприємці будуть змушені освоювати бухгалтерію, оскільки їм доведеться вести бухгалтерський і товарний облік.

«Облік буде максимально спрощеним, але обов'язковим для всіх платників податків незалежно від форми власності чи виду діяльності. Такі зміни відповідають цілям стратегії, спрямованої на підвищення якості адміністрування податків», – пояснює Олексій Прокопчук, молодший юрист юридичної компанії Moris.

Чому початок комплексної реформи наразі є малоймовірним

Як було зазначено вище, запуск комплексної реформи спрощеної системи оподаткування залежить від певних передумов.

Насамперед необхідно імплементувати пункт Нацстратегії 4.2.3(b). Без нього процес не зрушить із мертвої точки. Про це, до речі, сказано й  у проміжному звіті Мінфіну щодо виконання Національної стратегії доходів у 2024 році.

Якщо загалом – пункт 4.2.3(b) передбачає розширення повноважень податкових органів щодо доступу до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків. Інакше кажучи, ДПС має отримати доступ до банківської таємниці.

Аргумент на користь цієї ініціативи такий: ДПС зможе посилити аналітичну складову у своїй роботі, запровадити нові сервіси для сумлінних платників податків, у тому числі щодо складання проєктів податкових декларацій.

І хоча голова Мінфіну Сергій Марченко поспішив заявити, що рано чи пізно доступ до банківських рахунків у ДПС буде, Нацбанк виступає різко проти цієї ідеї. Тому процес зі зняття заборони використання банківської інформації з метою оподаткування буде дуже непростим.

У депутатів теж немає єдності щодо майбутнього спрощеної системи оподаткування. Під час дискусій члени податкового комітету парламенту сходяться на думці, що Верховна Рада поточного IX скликання реалізовувати те, що закладено в Нацстратегії доходів, точно не буде.

Данило Гетманцев зі свого боку запевняє, що доки в Україні діє воєнний стан, жодних масштабних змін у єдиному податку не передбачається.

Деякі деталі про зміни, які чекають на спрощену систему, містяться в Меморандумі між Україною та МВФ. Зокрема бізнес більше не зможе «законно ухилятися від сплати податків» (у тексті Меморандуму саме таке формулювання) і приховувати від оподаткування реальні доходи від реалізації товарів та послуг. У тому числі, не пізніше 2027 року будуть переглянуті порогові значення виручки для застосування спрощеної системи та обмежено коло осіб, які зможуть сплачувати єдиний податок.

До яких змін варто готуватися ФОП у 2025 році

І все ж таки малому бізнесу не варто розслаблятися. Частина змін відбудеться вже до кінця 2025 року. Під прицілом насамперед ФОП третьої групи єдиного податку, які здебільшого надають послуги юрособам.

У січні 2025 року парламент спробував ухвалити законопроєкт №5054-1, який спрямований на боротьбу з так званими зарплатними ФОП. Але він не пройшов навіть першого читання.

Такими ФОП вважаються підприємці, з якими юридичні особи укладають цивільно-правові договори замість трудових договорів. Це дозволяє компаніям не наймати співробітників у штат і знизити податкове навантаження: зарплатні податки з'їдають 45% (ПДФО + ЄСВ + військовий збір), тоді як оплата послуг ФОП за договором зумовлює податкові витрати в розмірі 27% (єдиний податок + ЄСВ).

«Для мінімізації схеми «ФОП замість наймання» потрібен новий проєкт закону щодо критеріїв трудових відносин. Уже є домовленість про напрацювання відповідного документа за участю аналітичних центрів, бізнес-асоціацій і депутатів. До цього законопроєкту будуть внесені чіткі ознаки трудових відносин між юрособами та ФОП. Щоб ДПС чи Держслужба праці могли відокремлювати фрилансерів від найнятих працівників. Я думаю, 2025 року відповідні зміни будуть ухвалені», – розповів Олег Гетман, координатор експертних груп «Економічної експертної платформи» (об’єднання асоціація та ГО).

Про які ознаки йдеться? У розпорядженні Mind є дослідження світового досвіду щодо визначення та застосування критеріїв трудових відносин, яке підготовив Інститут соціально-економічної трансформації (ІСЕТ).

Саме ці критерії, на думку експертів, мають знайти своє відображення в законодавстві. Тоді в органів контролю з'явиться більше підстав для перевірок компаній, які користуються зарплатними ФОП, і донарахування їм податкових зобов'язань.

Боротьба з «тінню» чи перший крок до руйнування спрощенки?

Хрестовий похід проти «зарплатних ФОП» вдарить і по тих підприємцях, які надають юрособам реальні послуги, не маскуючи їх під трудові відносини. Вони теж ризикують потрапити під перевірки з боку податкової та під штрафи. Причому очікувана ефективність таких заходів викликає запитання.

«Всупереч поширеним ілюзіям зловживання спрощеною системою значно менш поширені, ніж вважається. Якщо говорити про використання єдиного податку для оплати праці фактично найманих працівників, то можна говорити про понад 40 тис. таких псевдо-ФОП. Відповідно умовні втрати бюджету, наприклад, у 2022 році становили 4–8 млрд грн», – коментує старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський.

При цьому загальна сума зарплат, яка щорічно виплачується «у конвертах», за різними оцінками становить 200–300 млрд грн, а недонадходження до держбюджету – близько 150 млрд грн. Тобто спроба припинити оптимізацію податків через підприємців виведе з «тіні» у кращому разі 3–5% прихованої суми.

«Насправді, недоліки спрощеної системи пов’язані не лише з недобросовісним її використанням, а й з певною проблематикою в адмініструванні. Тому доцільніше було б зосередитися на вдосконаленні роботи податкової служби та механізмів регулювання спрощеного оподаткування. А якщо ми говоримо про посилення контролю, то просто втратимо переваги спрощеного адміністрування для підприємців», – підсумовує Олексій Прокопчук.