З початку 2025 року Національний банк виписав учасникам фінансового ринку 32 штрафи на суму 216 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
У масштабах фінсектору, активи якого сумарно перевищують 2,34 трлн грн, це незначна сума. Але значно важливіше те, що такі штрафи стали перманентним явищем.
У діях НБУ немає нічого екстраординарного, оскільки вони чітко вписуються в загальну тенденцію посилення контролю фінансових операцій фізосіб. Це і ліміти на р2р-перекази, і питання про походження коштів на рахунках (не тільки з боку банків, а й податкової зокрема), і блокування підозрілих трансакцій.
Тому кожен штраф потенційно призводить до того, що банки та фінкомпанії будуть переглядати (погіршувати) умови обслуговування клієнтів – проводитимуть розширену ідентифікацію (KYC), ретельніше перевірятимуть операції та розриватимуть ділові відносини з тими клієнтами, які можуть бути пов'язані з легалізацією «брудних» грошей.
Mind про те, як на штрафи реагують фінансисти та чи очікувати їхнім клієнтам посилення контролю за трансакціями.
«Національний банк справді посилив свою реакцію на порушення у сфері фінансового моніторингу. Це виявляється у зростанні кількості штрафів, які накладаються не лише на банки, а й на небанківські фінансові установи», – коментує Руслан Гриценко, виконавчий директор Незалежної асоціації банків (НАБУ).
За інформацією, яку НБУ надав на запит Mind, із січня до травня 2025 року за порушення у сфері фінмоніторингу було виписано:
Найбільші штрафи (на суму понад 10 млн грн) отримали:
Порушення правил фінансового моніторингу – досить розпливчасте поняття. У цю категорію потрапляють як недостатній контроль операцій клієнтів для фільтрування трансакцій, які можуть бути пов'язані з відмиванням доходів, так і ненадання Нацбанку документів і звітів, які необхідні йому для здійснення нагляду у сфері фінмоніторингу.
Найчастіші причини штрафів:
Наприклад, ОТП Банк отримав штраф за неналежну перевірку (ідентифікацію) клієнтів і невиконання вимоги відносити до високого рівня ризику клієнтів, які є громадянами держави-агресора.
МІБ був оштрафований за недостатньо глибокий аналіз валютних операцій клієнтів, несвоєчасне й неповне надання інформації та документів, які запитував НБУ.
NovaPay отримала штраф через те, що, на думку Нацбанку, вона не змогла організувати необхідні процедури первинного фінмоніторингу, а саме: перевірку та ідентифікацію клієнтів, своєчасне виявлення операцій, що підлягають контролю, і належне управління ризиками загалом.
Не можна сказати, що посилення фінансового моніторингу відбулося нещодавно. Цей процес триває вже близько півтора року.
«Збільшення ролі фінмоніторингу пов'язане з євроінтеграційними зобов'язаннями України – імплементацією норм FATF, вимог четвертої та п'ятої Директив ЄС щодо протидії відмиванню коштів (AML), а також зі зростанням ризиків фінансування тероризму й уникнення оподаткування, особливо на тлі повномасштабної війни», – пояснює Руслан Гриценко.
Зокрема, НБУ ще 2024 року почав повертати довоєнні правила нагляду за фінансовим ринком. Насамперед це стосувалося банків, їхньої стійкості та капіталізації та в тому числі передбачало підвищені вимоги до перевірки операцій клієнтів.
Але й нагляд за небанківським сектором із 2024 року став пильнішим у зв'язку з набранням чинності новим законом «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Тому фінансові компанії, які обслуговують платіжні операції, повинні нарівні з банками дотримуватися вимог фінансового моніторингу та вживати заходів, спрямованих на виявлення й запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Крім того, у вересні 2023 року НБУ затвердив постанову №110, яка вносила зміни до правил здійснення фінмоніторингу. Цей документ зобов'язав банки відносити до категорії підозрілих трансакції клієнтів, які перевищують максимальну суму, заявлену під час укладання договору на обслуговування, та загалом відстежувати нетипову активність за рахунками.
А у вересні 2024 року Нацбанкдодатковорекомендувавбанкам і небанківським установам удосконалити процедури моніторингу клієнтів, які є політично значущими особами та членами їхніх сімей, щоб ефективніше протидіяти відмиванню незаконних доходів.
У жовтні 2024 року НБУ ввів ліміти на р2р-операції, а в грудні 2024 року Нацбанк та учасники банківського ринку підписали меморандум, у рамках якого банки зобов'язалися посилити контроль за переказами, які здійснюють фізособи. Це теж можна вважати черговим етапом посилення фінмоніторингу щодо руху коштів між рахунками та виявлення джерел походження цих коштів.
У фінустанов, щодо яких НБУ вживає заходів впливу, є два виходи – сплатити штраф або оскаржити його.
Деякі учасники ринку обирають другий шлях. Наприклад, фінкомпанія «Фалькон» і платіжна система Wayforpay, які ще 2024 року отримали штрафи в розмірі 595 тис. грн та15,4 млн грн відповідно, звернулися до суду. Так само вчинив і «МІБ», який, нагадаємо, був оштрафований на 20,5 млн грн.
Але НБУ зазвичай виходить із таких судових баталій переможцем. Наприклад, позов компанії «Тандем-Фінанс» про визнання неправомірним штрафу на суму 204 тис. грн суд залишив без розгляду. Страхова компанія «Мегаполіс», яка в суді намагалася скасувати штраф на суму 799 тис. грн, теж не досягла успіху.
«Судитися з регулятором – довго та витратно, а позитивний результат не гарантовано. Тому багато фінустанов вирішують не вступати в конфлікт з НБУ, а добровільно сплачують штрафи», – розповів Mind на умовах анонімності керівник департаменту фінмоніторингу одного з банків.
Втім, крім визнання штрафних санкцій, банк або фінкомпанія мусять усунути порушення, які зафіксував НБУ. А ось це вже безпосередньо стосується клієнтів, оскільки здебільшого перегляд підходів до фінмоніторингу тягне за собою погіршення умов обслуговування.
Наприклад, як повідомили Mind представники компанії NovaPay, яка отримала у 2025 році найбільший штраф, вона не оскаржуватиме його та сплатить майже 91 млн грн у повному обсязі. Але для того, щоб у майбутньому не було нових проблем з Нацбанком, NovaPay погодилася вдосконалити систему фінансового моніторингу й уже запровадила зміни щодо відстеження кількості та регулярності накладених платежів (післяплат), які отримують її клієнти.
По-перше, банки та фінкомпанії ще з більшою прискіпливістю перевірятимуть клієнтів, які користуються їхніми послугами, у тому числі джерела їх доходів, призначення та характер операцій, особливо якщо такі операції викликають підозру й не мають чіткого обґрунтування.
«А якщо в результаті аналізу активності клієнта у фінустанов виникнуть сумніви, вони тимчасово обмежуватимуть доступ до рахунку для проведення ретельної перевірки», – розповідає Ольга Черевко, керуючий партнер юридичної компанії GLS.
По-друге, слід очікувати на організацію взаємного обміну інформацією між фінансовими структурами, податковою та правоохоронними органами. По суті, провісником цього стало розсилання листів від імені Державної податкової служби (ДПС) фізособам, які отримують на свої картки та рахунки грошові перекази, з вимогою обґрунтувати походження цих коштів.
По-третє, до процесу фінмоніторингу вже долучилися не лише банки, фінкомпанії та платіжні системи, а й поштові оператори, які з 1 березня 2025 року в чеках на перекази за посилки вказують ПІБ, ідентифікаційний код (ІПН) одержувача та номер його банківського рахунку. А після того як Верховна Рада ухвалить законопроект про оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи, до контролю грошових потоків фізосіб приєднаються й маркетплейси.
Отже, банки та інші провайдери фінансових послуг вводитимуть нові процедури та правила, які дадуть можливість державним органам виявляти незареєстровану підприємницьку діяльність і приховані доходи фізосіб. Інакше учасники фінринку так і отримуватимуть від НБУ багатомільйонні штрафи. А такий розвиток подій їх точно не влаштує.