Продаж уживаних речей загрожує податками та штрафами. Як ДПС шукає «прихованих» підприємців?
Кого і за що можуть викликати фіскали для пояснень
Державна податкова служба (ДПС) почала цікавитись українцями, які отримують на свої картки та рахунки грошові перекази. Фіскали опрацювали дані про операції понад 3000 фізосіб, які отримали 97,5 тис. переказів на суму майже 163 млн грн.
За підсумками цього аналізу податкова направила близько 3000 запитів, щоб з'ясувати джерела походження цих коштів.
ДПС запевняє, що наразі платникам податків нічого не загрожує, а вона лише хоче отримати від них пояснення, звідки взялися ці гроші. Водночас податкова нагадує, що господарська діяльність можлива тільки за державної реєстрації та оподаткування одержаних доходів. Тому на фізосіб, які приховують дохід від продажу товарів, чекають адмінпротоколи за порушення законодавства.
Така позиція податкової не викликає особливого подиву, оскільки її дії повністю відповідають планам щодо посилення податкового адміністрування. Нагадаємо: Кабінет Міністрів наприкінці квітня затвердив і зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, який передбачає сплату податків із продажу будь-яких товарів на онлайн-маркетплейсах.
Крім того, не тільки в цьому, а й в іншому законопроєкті, розробленому для приєднання України до платіжного стандарту SEPA, закладено норми про розкриття банківської таємниці податковим органам.
Mind розбирався, чим загрожує платникам податків підвищена увага з боку ДПС.
Кому саме ДПС розсилає запити
У середині травня в соціальних мережах почали з'являтися публікації про те, що податкова розсилає листи платникам податків.
Таке повідомлення опублікував навіть голова податково-фінансового комітету Верховної Ради, народний депутат Данило Гетманцев. У ньому ДПС вимагала обґрунтувати два грошові перекази на суму в 200 грн.
Гетманцев розкритикував дії фіскалів, звинувативши їх у дискредитації системи податкового адміністрування та в небажанні глибше розбиратися в тих випадках, коли йдеться саме про приховану бізнес-діяльність.
Втім ДПС заявила, що жодного розсилання листів особам, які здійснили лише 2 перекази по 100 грн, не було.
За даними податкової, серед платників податків, яким було надіслано повідомлення, 475 осіб отримали перекази на суму понад 100 тис. грн, 640 осіб – перекази на 50–100 тис. грн та 1515 осіб одержали платежі в обсязі від 10 тис. до 50 тис. грн. Найбільша сума, перерахована одній фізичній особі, сягнула 413 тис. грн за 40 грошових переказів. Найменша кількість трансакцій на користь однієї фізичної особи – 5.
Ексголова профільного комітету парламенту, народна депутатка Ніна Южаніна зі свого боку заявила, що дії податківців є дивними й нелогічними. За її словами, ДПС обрала як точку відліку 5 операцій на користь одного платника податків, що з погляду податкової є достатньою підставою підозрювати його в незареєстрованій підприємницькій діяльності. Також, на думку Южаніної, вимога від платників податків надати пояснення та погрози притягнути їх до відповідальності зовсім несхожі на роз'яснювальну роботу.
Звідки податкова бере інформацію про грошові перекази
ДПС вказує, що дані про операції фізосіб вона отримала із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО).
Це інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних від фізичних реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів) і програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Тобто коли суб'єкт господарської діяльності видає покупцю/клієнту касовий чек, інформація про таку операцію потрапляє до системи СОД РРО. У тому числі це стосується поштових операторів і логістичних компаній – «Укрпошти», «Нової Пошти», Meest Express, які приймають і відправляють грошові перекази (післяплату) за посилки.
Згідно з наказом Міністерства фінансів №13 з 1 березня 2025 року, у фіскальному чеку на переказ грошових коштів на користь фізичної особи при оплаті товару, доставленого поштою, зазначаються ПІБ, ідентифікаційний код (ІПН) одержувача та номер його банківського рахунку. Ці чеки також потрапляють до СОД РРО, після чого їх аналізує та обробляє ДПС.
Отже, можна зробити висновок, що, найімовірніше, ті 3000 платників податків, яким ДПС розіслала листи, отримували оплату за посилки в поштових операторів. Оскільки саме з чеків, що видають логістичні компанії, податкова мала змогу отримати інформацію як про кількість, так і про суми переказів.
За інформацією Mind, поштові оператори планують із червня посилити контроль операцій клієнтів. Якщо протягом місяця фізособа здійснює багато відправлень посилок та отримує за це велику кількість післяоплат, це може бути розцінено як підприємницька діяльність. Поштовий оператор продовжить обслуговувати такого клієнта за умови, що він має зареєстрований ФОП.
Крім того, ще 2024 року податківці почали активно здійснювати контрольні закупівлі товарів на різних інтернет-ресурсах, у тому числі на тих, де відбувається реалізація вживаних речей (OLX, Shafa). Саме так фіскали виявляють продавців, які надають для оплати (зарахування грошових переказів) номери банківських карток.
Також ДПС має можливість контролювати перекази з картки на карту. Як повідомив Mind представник однієї з фінансових компаній, яка обслуговує грошові перекази фізосіб, податківцям усе частіше вдається домагатися розкриття банківської таємниці через суди, які йдуть назустріч ДПС і дають доступ до даних про рух за рахунками клієнтів банків. Насамперед це стосується фізосіб, через карти яких проходить великий обсяг платежів.
Наскільки взагалі законні вимоги ДПС
Розсилка запитів від ДПС фізичним особам, які не мають статусу підприємців, не суперечить чинному законодавству. Фіскали керуються ст. 73 Податкового кодексу, яка при наявності ознак порушення податкового або валютного законодавства, дає ДПС право вимагати від платників податків пояснення.
«Погодимося, що вкрай підозрілим, для прикладу, є отримання фізичною особою за 20 днів 17 платежів на загальну суму понад 40 тис. грн. Якщо податковий орган не бачить підстав і документального підтвердження здійснення відповідних операцій, він ставить під сумнів їхню правомірність», – пояснює партнер юридичної компанії Esquires Вікторія Ковальчук.
Податкова керується простою логікою: якщо платник податків регулярно отримує велику кількість платежів, він зобов'язаний обґрунтувати суть таких операцій і підтвердити їх документально.
А отже, майже всі кошти, що надходять на рахунок фізичної особи, вважаються доходом, за який слід звітувати (подати податкову декларацію) і з якого потрібно сплатити податки.
Виняток становлять доходи, перелічені у ст. 165 Податкового кодексу. Це державна матеріальна допомога, державні премії та стипендії, так звані чорнобильські виплати тощо.
Інше питання, що відстежити всі без винятку грошові перекази податкова не зможе, тому вона звертає увагу на те, чи є в діях платника податків ознаки бізнес-діяльності.
«Якщо фізособа не є підприємцем, але на її карту регулярно надходять значні кошти, це може бути розцінено як отримання доходу, який підлягає оподатковуванню, або як здійснення підприємницької діяльності без реєстрації», – каже адвокат, керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.
Як ДПС обирає платників податків для перевірки
Точні критерії, які можуть викликати інтерес із боку ДПС, у законодавстві не прописані. Але юристи кажуть, що з огляду на практику податкова звертає увагу на:
- регулярне отримання коштів на картку, особливо якщо це десятки або сотні переказів (навіть невеликих сум) за короткий час;
- суттєвий обсяг грошових переказів за місяць (загальна сума), що становить 40–50 тис. грн і більше;
- системний продаж будь-яких товарів (у тому числі вживаних) у кількості від трьох одиниць на рік.
Вікторія Ковальчук наводить приклад: якщо платник податків, не маючи статусу ФОП, продав через маркетплейс 10 тренажерів по 100 тис. грн кожен, то йому буде дуже важко пояснити й довести податковим органам, що всіма цими тренажерами він користувався і їх реалізація не була пов'язана з одержанням прибутку.
Щодо системності продажів, то з цього питання вже давно висловився Верховний Суд, на рішення якого спирається ДПС. Відповідно до постанови №3 Верховного Суду від 25 квітня 2003 року, якщо фізособа за рік здійснила щонайменше три операції, пов'язані з реалізацією товарів чи наданням послуг, її дії можуть розцінюватися як підприємницька діяльність, а одержані нею доходи підлягають оподаткуванню.
Які наслідки можуть чекати на платників податків
Запрошення ДПС на аудієнцію ігнорувати не варто, але лише за умови, що лист податкової складено належним чином. Він має містити:
- підстави для його надсилання;
- список запитуваної інформації та документів;
- печатка податкового органу.
«Якщо запит оформлений із порушеннями (немає підстав, не вказано конкретних обставин тощо), можна на нього не відповідати, але бажано письмово повідомити про це ДПС», – радить Ігор Ясько.
Якщо платник податків не відповість на законний запит ДПС протягом 15 робочих днів, фіскали мають право провести документальну перевірку. За наявності доказів, що фізособа займається підприємницькою діяльністю без реєстрації, їй загрожує штраф у розмірі 17–34 тис. грн, а також донарахування податкових зобов'язань – 18% ПДФО та 5% військового збору.
До речі, штрафні санкції та вимога заплатити податки загрожують і в тому випадку, якщо платник податків з'явиться в ДПС, але не зможе обґрунтувати та підтвердити ті суми, які він отримує на свої картки та рахунки.
Як дії ДПС пов'язані з контролем доходів українців
Поки законопроєкт про цифрові платформи, який зобов'яже їх передавати дані про своїх користувачів у ДПС і спростить доступ до банківської таємниці, не прийнято, фіскали обхідними шляхами намагаються дотягнутися до фінансових потоків фізосіб. Але й у рамках чинного законодавчого поля податківці мають інструментарій для того, щоб вишукувати доходи українців та обкладати їх податками.
Навіть угоди з продажу вживаних товарів на невеликі суми, які не є господарською діяльністю за своєю суттю, можуть стати об'єктом оподаткування та призвести до суттєвих штрафних санкцій.
Тому в цілому кроки ДПС є репетицією перед запуском тотального контролю всіх доходів громадян, який передбачений Національною стратегією доходів.
Причому аудит платіжних операцій фізосіб відтепер буде перманентним. ДПС попередила, що вже опрацьовує дані із СОД РРО за квітень і готується розсилати нову партію листів платникам податків.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
