Уповільнення ВВП та скорочення фінансування. Що чекає на економіку України у 2025–2027 роках?

Національний банк 31 липня оприлюднив новий інфляційний звіт із ключовими макроекономічними показниками та прогнозами на 2025–2027 роки.

Як і передбачав Mind, очікування НБУ погіршились і стали песимістичнішими. Зокрема Нацбанк прогнозує уповільнення темпів зростання ВВП України, збільшення рівня інфляції та розширення бюджетного дефіциту.

Оскільки базовий сценарій, який передбачав завершення війни у 2025 році, навряд чи буде реалізовано, НБУ заклав у свої прогнози альтернативний сценарій, згідно з яким активні бойові дії в Україні продовжуватимуться у 2026 році без чітких перспектив закінчення.

Саме безпековий фактор найбільше вплине і на відновлення економіки, і на цінову кон'юнктуру. Зберігаються ризики недоотримання зовнішнього фінансування у 2026 році за дедалі більших бюджетних витрат (передусім на оборону), що ставить під загрозу загальну фіскальну стабільність України.

Що важливо: практично синхронно з НБУ новий макроекономічний прогноз опублікував Міжнародний валютний фонд (МВФ). І, хоча він стосується переважно трендів у світовій економіці, МВФ згадує Україну як один з осередків напруженості, який впливатиме на глобальну ситуацію у 2026 році.

Mind розбирався, що відбуватиметься з українською економікою в найближчі роки.

Як змінилися прогнози Нацбанку

За оцінками НБУ, у 2025–2027 роках зростання ВВП України не перевищить 3%. Зокрема, у 2025 році економіка зросте всього на 2,1%, що значно гірше за попередній прогноз (він був опублікований у квітні), у якому Нацбанк очікував зростання на рівні близько 3,1%.

Прогноз інфляції теж переглянутий. У 2025 році зростання споживчих цін становитиме майже 10%, а до цільового показника на рівні 5% інфляція повернеться лише 2027 року.

Оцінка дефіциту державного бюджету стала гіршою. У 2025 році дефіцит зросте незначно проти колишнього прогнозу – на 2,8 в. п., до 22% ВВП, що є наслідком перегляду держбюджету-2025 та збільшенням його витратної частини на 412 млрд грн.

Але у 2026 році дефіцит сягне майже 19% ВВП проти 11,8%, які фігурували у квітневому прогнозі НБУ. Цей показник корелює із цифрою, яка закріплена в бюджетній декларації на 2026–2028 роки. Нагадаємо, що Кабінет Міністрів очікує зростання дефіциту в 2026 році більш ніж до 20% ВВП саме в межах альтернативного сценарію, який враховує затяжну війну.

Дещо погіршена оцінка золотовалютних резервів НБУ. Їхній обсяг у 2025–2027 роках (станом на кінець кожного року) буде на 5–7% меншим, ніж очікував Нацбанк у квітні. Це, зокрема, пов'язано з тим, що міжнародне фінансування України скорочуватиметься, а імпорт, який тисне на резерви, зростатиме.

Оновлений макропрогноз НБУ на 2025–2027 роки

За даними інфляційного звіту НБУ від 31 липня 2025 року

З чим пов'язане погіршення макроекономічних оцінок

Як пояснює НБУ, на перегляд його прогнозів вплинули такі чинники.

Інфляція. З огляду на шкоду, яку продовжує завдавати війна українській економіці, перенесення дедалі більших витрат бізнесу на ціни, погіршення прогнозу врожаю у 2025 році (він скоротиться приблизно на 5% проти 2024 року) і послаблення гривні до євро НБУ погіршив інфляційні очікування на 2025–2026 роки.

Водночас зростання реальних доходів населення, посилення монетарної політики, поліпшення ситуації з електропостачанням і стабільність валютного ринку сприяють зниженню інфляційного тиску.

Тому НБУ вважає, що у 2026 році зростання цін буде суттєво нижчим, ніж у 2025-му.

Зміна індексу споживчих цін (на кінець періоду, % р/р) та інфляційні цілі

За даними НБУ

ВВП. Темпи економічного зростання з початку 2025 року (1,1% у ІІ кварталі, р/р) виявилися стриманішими через інтенсивні обстріли України, які призвели до руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла.

Крім того, несприятливі погодні умови (весняні заморозки) обмежили перспективи врожаю, що призвело до відсутності попиту на частину потужностей у харчовій промисловості та логістиці. Ще одним чинником, який стримує зростання економіки, є домінування бюджетного стимулювання, тоді як приватні інвестори не поспішають вкладати гроші у країну, що воює.

Тому НБУ значно (на 1 в. п.) погіршив прогноз зростання ВВП на 2025 рік і вважає, що економіка повернеться до відновлення у 2026–2027 роках.

Реальний ВВП України, % р/р

За даними НБУ

Держбюджет і його дефіцит. Зростання потреб на підтримку обороноздатності України та збереження державного стимулювання економіки призведуть до розширення бюджетного дефіциту до понад 22% у 2025 році та 20% у 2026-му (а це майже вдвічі більше, ніж очікувалося).

У тому числі через збереження високого дефіциту бюджету та збільшення закупівель енергоносіїв і продукції військового призначення у 2025 році зросте імпорт, а через менший урожай і скасування безмитного режиму торгівлі з ЄС скоротиться експорт.

Тому негативне сальдо поточного рахунку у 2025 році досягне $34,6 млрд, що вдвічі більше, ніж НБУ очікував у квітні.

Боротьба з інфляцією та перспективи міжнародного фінансування

Як пояснює Нацбанк, зниження темпів інфляції та ризиків для цінової динаміки буде досягнуто завдяки утриманню облікової ставки на рівні 15,5% як мінімум до IV кварталу 2025 року.

Крім того, побічним ефектом від високої облікової ставки стане збереження стабільності валютного ринку, оскільки попит із валюти буде зміщуватися на гривневі інструменти – депозити (їхня середня дохідність становить 13,2–13,7% річних) та ОВДП (їхня дохідність перебуває в межах 16–18% річних).

Водночас НБУ вважає, що в нього, як і раніше, вистачатиме коштів на те, щоб забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку за допомогою золотовалютних резервів, рівень яких становитиме не менше $45 млрд у 2026–2027 роках. Цьому сприятимуть очікувані обсяги зовнішнього фінансування України.

Також завдяки міжнародній підтримці можна розраховувати на фінансування бюджетного дефіциту без емісії (за базовим сценарієм). За даними Нацбанку, у 2025 році Україна отримає $54 млрд (з них уже надійшло $24 млрд), у 2026-му  – $35 млрд, у 2027 році – $30 млрд.

Втім активні запозичення з-за кордону призведуть до зростання держборгу вище за рівень 100% ВВП (на 30 червня він становив 86,3% ВВП). А якщо враховувати як частину державного боргу кошти, які Україна отримує у рамках механізму ERA (методологія МВФ передбачає саме такі розрахунки), то насправді реальний рівень держборгу перевищить 110% ВВП.

Міжнародне фінансування України у 2023–2027 роках, $ млрд

За даними НБУ, червона зона – прогнозні значення

Що може спричинити погіршення макроекономічної ситуації в Україні

Основні ризики для України, як і раніше, пов'язані із затягуванням воєнного конфлікту та зростанням бюджетних витрат на безпеку й оборону у 2026–2027 роках, що сповільнить повернення економіки до нормальних умов функціонування.

До того ж, оскільки значна частина бюджетних видатків спрямовуватиметься на імпорт для потреб оборони, це стримає скорочення зовнішньоторговельного дефіциту. За оцінками НБУ, негативне сальдо зовнішньої торгівлі (товари та послуги) у 2025–2027 роках досягне $52 млрд, $47 млрд та $41 млрд відповідно.

Причому навіть у середньостроковій перспективі (після 2027 року) бюджетні витрати залишатимуться значними, оскільки Україні доведеться не лише працювати над відновленням, а й підтримувати належний рівень обороноздатності. Це означає, що на скорочення дефіциту держбюджету до довоєнного рівня (3–4%) сподіватись не доводиться. 

Ще один ризик полягає у зменшенні зовнішнього фінансування. Адже одна річ – очікування, інша – реальна можливість одержати потрібний обсяг коштів. Зокрема, НБУ уточнює, що наразі на 2026 рік з боку партнерів підтверджена тільки третина фінансування, а це лише $11,7 млрд.

Загалом НБУ схиляється до того, що сценарій ескалації бойових дій, подальшої руйнації інфраструктури, виробничих потужностей і нестачі зовнішнього фінансування має високу ймовірність реалізації (25–50%). Водночас ймовірність швидкого завершення бойових дій Нацбанк оцінює на середньому рівні (15–25%).

Що очікує у 2025–2026 роках світову економіку і як це вплине на Україну

МВФ 29 липня опублікував оновлення свого прогнозу World Economic Outlook. Оскільки це проміжне дослідження (повноцінний макропрогноз фонд випустить восени), жодних індикаторів щодо України в ньому немає. Проте оцінки МВФ є важливими для розуміння, що відбувається з глобальною економікою загалом і як світові тренди можуть вплинути на Україну.

У цілому фонд характеризує ситуацію в економіці як «слабко стійку на тлі перманентної невизначеності».

При цьому МВФ поліпшив (проти квітневого звіту) прогнози зростання ВВП на 2025–2026 роки (див. таблицю). Світовий ВВП зросте на 3% та 3,1%, економіка США – на 1,9% та 1,7%, ВВП Єврозони – на 1% та 1,2%, а ВВП Китаю – на 4,8% та 4,2% відповідно.

Прогнози МВФ щодо зростання світового ВВП та найбільших економік світу, %

За даними звітів World Economic Outlook, які оприлюднив МВФ у квітні та липні 2025 року

Перегляд своїх прогнозів фонд аргументує насамперед пом'якшенням тарифної політики США на тлі тих мит, які штати анонсували спочатку, та ослабленням позицій долара щодо інших валют.

При цьому МВФ залишив незмінним прогноз глобальної інфляції: вона становитиме 4,2% у 2025 році та 3,6% у 2026-му. На думку фонду, інфляція в США залишається вищою за цільовий показник у 2% до 2026 року, тоді як у Єврозоні очікується більш стримана динаміка цін у 2025–2026 роках на рівні близько 2%, що частково пов'язано зі зміцненням євро.

Основними ризиками, які можуть уповільнити глобальне економічне зростання, МВФ називає:

• запровадження тарифів із боку США (особливо якщо Штати не зможуть досягти прогресу у переговорах із торговими партнерами щодо зниження ставок);
• збереження геополітичної напруженості через військові конфлікти в Україні та на Близькому Сході, що може призвести до порушення ланцюгів постачань і спровокувати зростання цін на сировинні товари (нафту, продовольство тощо);
• збільшення бюджетного дефіциту у великих економіках, зокрема США, Бразилії та Франції, що змусить центробанки знову підвищувати процентні ставки.

Отже, ситуація у світовій економіці залишається досить хиткою. Це в перспективі 2026 року може вплинути на фінансування України з боку основних країн-партнерів, що ускладнить розв’язання питання з бюджетним дефіцитом, а також на торгівлю з ними, що негативно позначиться на експорті українських товарів на зовнішні ринки й ускладнить їхню логістику.