Макрофінансова допомога: чи зможе влада закрити діру в $30 млрд у бюджеті на 2026 рік через скандал із НАБУ та САП?

Обмеження повноважень Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також їхнє перепідпорядкування генеральному прокурору згідно із законом №4555-IX, поставило під загрозу стабільність зовнішнього фінансування нашої країни.

Відкрито ні Єврокомісія, ні Міжнародний валютний фонд (МВФ) не говорять про те, що саме інцидент навколо НАБУ та САП може спричинити скорочення фінансування.

Але Україна не перший місяць зриває виконання важливих індикаторів і маяків, від яких залежить виділення коштів за відповідними програмами. Очевидно, що через тиск на антикорупційну інфраструктуру партнери почали жорсткіше вимагати виконання умов підтримки. Це використовується як стримувальний важіль проти спроби узурпації влади та згортання демократичних засад.

Тому, якщо завтра депутати не проголосують за законопроєкт №13533 про повернення повноважень НАБУ/САП, це може обернутися великим проблемами для України. Вже є ризик, що ми у 2025 році недоотримаємо щонайменше $5 млрд. Загалом це не вплине на держбюджет. Проте не варто забувати, що ситуація з держфінансами у 2026 році буде не кращою, а то й гіршою, ніж у 2025-му.

І саме для держбюджету-2026 урізання зовнішнього фінансування може стати великою проблемою, оскільки українській владі доведеться розв’язати складне питання – де взяти до $30 млрд, щоб закрити дефіцит.

Mind розбирався, якими коштами зовнішнього фінансування ризикує Україна через політичну кризу і якими можуть бути наслідки скорочення цього фінансування.

Які потреби бюджету у фінансуванні на 2025 рік

Згідно з чинною редакцією закону про держбюджет на 2025 рік:

• бюджетні витрати – 3,93 трлн грн;
• доходи – 2,33 трлн грн;
• граничний обсяг дефіциту – 1,64 трлн грн, або близько $39 млрд.

Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік – $39,3 млрд (дані Мінфіну).

Міжнародне фінансування, на яке претендує Україна у 2025 році – $54 млрд.

Хто найбільше фінансує Україну

1. Програма Євросоюзу Ukraine Facility.

Розрахована на 2024–2027 роки.

Загальна сума – $58 млрд (50 млрд євро).

У 2024 році Україна одержала від ЄС за цією програмою $18,7 млрд (16,2 млрд євро).

План фінансування на 2025 рік – $14,4 млрд (12,5 млрд євро). Вже виділено у 2025 році – $3,8 млрд (близько 3,5 млрд євро).

2. ERA Mechanism (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine).

ERA – ініціатива країн G7 з боргового фінансування України, погашення якого відбуватиметься з прибутків від заморожених активів рф.

Загальна заявлена сума – $50 млрд (до 45 млрд євро).

Суми погоджені та/або заявлені донорами: США – $20 млрд, ЄС – $20 млрд, або 18,1 млрд євро, Канада – 5 млрд канадських доларів, або приблизно $3,6 млрд, Велика Британія – 2,26 млрд фунтів стерлінгів, або близько $3 млрд, Японія – майже $3 млрд.

Всього Європарламент у жовтні 2024 року погодив у межах цієї програми виділення 35 млрд євро. Отже, з урахуванням всіх озвучених сум потенціал програми (у разі перегляду загальної суми) може становити близько $70 млрд.

Перший транш в $1 млрд надійшов у грудні 2024 року. За даними Мінфіну та НБУ, план на 2025 рік – понад $35 млрд. З них ЄС уже виділив 7 млрд євро (приблизно $8 млрд), Канада – $3,4 млрд.

3. Міжнародний валютний фонд.

У березні 2023 року виконавча рада МВФ схвалила для України чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF).

Загальна сума – близько $15,5 млрд.

План на 2025 рік (чотири транші) – $2,3 млрд. Отримано з початку 2025 року – $0,9 млрд.

Одержано загалом до липня 2025 року – $10,6 млрд.

4. Інші міждержавні програми.

Україна отримує кошти безпосередньо від країн-партнерів – Японії, Канади, Великої Британії, у тому числі за програмою зі Світовим банком (СБ).

Світовий банк виступає своєрідним посередником при організації фінансування різних проєктів, як-от відновлення енергетики, інфраструктури, соціальної сфери.

Загальну суму назвати складно, оскільки кошти надходять від різних кредиторів, але у 2025 році вона становитиме близько $2–3 млрд.

5. Європейський банк реконструкції та розвитку.

ЄБРР не бере участі у прямому фінансуванні бюджетного дефіциту, але ресурси банку відіграють важливу роль у підтримці української економіки (кредитує як приватний, так і державний сектор).

Виділено з початку 2022 року понад $8 млрд, або 7 млрд євро (дані Національного інституту стратегічних досліджень, НІСД).

Станом на травень 2025 року кредитний портфель проєктів ЄБРР у державному секторі України сягнув $2,8 млрд (2,4 млрд євро), 60% з яких задіяні в енергетичному секторі (НІСД).

6. Європейський інвестиційний банк.

ЄІБ не бере участі у прямому фінансуванні бюджетного дефіциту, але ресурси банку відіграють важливу роль у підтримці української економіки (кредитує як приватний, так і державний сектор).

Виділено з 2022 року – понад $2,3 млрд (2 млрд євро).

Кредитний портфель ЕІБ для України складається з 23 активних проєктів загальною вартістю $5,1 млрд (4,4 млрд євро). Програми ЄІБ фокусуються на розвитку транспорту, інфраструктури та енергетики.

Скільки фінансування має бути до кінця 2025 року

Отже, до кінця 2025 року Україна розраховує одержати ще близько $30 млрд.

Спираючись на інформацію Мінфіну, Нацбанку, Мінекономіки, МВФ, представників Євросоюзу та моніторингової групи RRR4U, Mind підрахував, що залишок коштів надійде за такими програмами:

• ERA Mechanism – $18 млрд;
• Ukraine Facility – $10,6 млрд;
• МВФ – $1,4 млрд;
• від інших кредиторів, таких, як Світовий Банк та уряди окремих країн-партнерів – $2,4 млрд.

Зовнішнє фінансування України у 2025 році, $ млрд

Джерело фінансування	План на 2025 р.	Отримано у січні-червні 2025 р.
МВФ	2,3	0,4
ERA Mechanism	35,6	17,6
Україна Facility	14,4	3,8
Інші кредитори та донори (Світовий Банк та уряди країн-партнерів)	2,6	0,24
Разом	54,9	22

Розрахунки Mind на базі даних Мінфіну, НБУ та з інших відкритих джерел

Які є проблеми з подальшим фінансуванням

Головною умовою збереження стабільного фінансування за програмою Ukraine Facility та від МВФ є виконання Україною низки зобов'язань.

Вимоги Ukraine Facility передбачають досягнення кількох десятків індикаторів, щоб у 2025 році Україна змогла одержати весь обсяг коштів – $14,4 млрд (12,5 млрд євро).

За підсумками першого кварталу Україна виконала лише 13 індикаторів із 16, тому перший транш було скорочено на 1 млрд євро – до 3,5 млрдєвро.

Зокрема, серед невиконаних індикаторів:

• реформа Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), яка передбачена законопроєктом №12374-д (Рада ухвалила його в червні, але президент підписав його лише наприкінці липня);
• ухвалення законопроєкту №4298 про реформу виконавчої влади на місцях (він проголосований лише в першому читанні);
• збільшення складу Вищого антикорупційного суду до 25 суддів.

У II кварталі Україна мала виконати 11 індикаторів, але впоралася лише з шістьма з них, унаслідок чого другий транш може бути зменшено до $3,6–3,7 млрд (3,1 млрд євро). Як повідомив перший заступник фінансово-податкового комітету ВР, народний депутат Ярослав Железняк, п'ять індикаторів не було досягнуто, а саме:

• ухвалення закону про перевірку декларацій суддів (законопроєкт №13165-2, прийнятий у першому читанні);
• перехід на електронний документообіг і використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС);
• ухвалення закону про професійну технічну освіту (законопроєкт №13107-д, пройшов перше читання);
• оприлюднення інвестпроєктів із видобутку критичних ресурсів;
• запуск конкурсів із розподілу родовищ між інвесторами.

Зазначимо, хоча закон про АРМА №4503-IX, який вплинув на суму першого траншу, вже набув чинності, поки що невідомо, чи додасть ЄС гроші до другого раунду фінансування за виконання цього індикатору.

За програмою з МВФ в України, на перший погляд, критичних проблем начебто немає. Принаймні перші два транші на загальну суму $0,9 млрд фонд перерахував повністю. Але з наступним фінансуванням можуть бути проблеми.

Україна має виконувати узгоджені з МВФ структурні маяки, які передбачають передусім проведення реформ у сфері держуправління, перезавантаження фіскальних органів, посилення антикорупційного законодавства.

За деякими важливими маяками МВФ вже є відставання від плану на пів року та більше:

1. Не проведено аудит Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), хоча він мав пройти ще в лютому.
2. Не розпочався конкурс із відбору кандидатів на посаду голови Державної митної служби
3. Зірвано конкурс на керівника Бюро економічної безпеки – Кабмін відхилив його результати, не призначивши головою БЕБ переможця, яким став один із детективів НАБУ Олександр Цивінський.
4. Не проведений зовнішній аудит НАБУ за участю незалежних експертів.
5. Не внесені поправки до Кримінального процесуального кодексу, які дадуть САП повноваження здійснювати екстрадицію.

За ERA Mechanism, а також за кредитними програмами від СБ, ЄБРР та ЄІБ, жорстких індикаторів чи маяків немає (є кілька зобов’язань перед Світовим банком). Але треба розуміти, що зрив фінансування Ukraine Facility або перенесення траншів МВФ може як ефект доміно спричинити проблеми і з іншими партнерами, які вирішать зупинити виділення коштів.

Основні індикатори та маяки, які провалила Україна

Індикатор/маякі	Стан виконання
Ukraine Facility
Ухвалення закону про реформу виконавчої влади на місцях	Законопроєкт №4289 прийнятий у першому читанні
Збільшення складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС) до 25 суддів	Не виконано
Ухвалення закону про перевірку декларацій суддів	Законопроєкт №13165-2 прийнятий у першому читанні
Перехід на електронний документообіг у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС)	Не виконано
Ухвалення закону про професійну технічну освіту	Законопроєкт №13107-д прийнятий у першому читанні
Оприлюднення інвестпроєктів із видобутку критичних ресурсів	Не виконано
Запуск конкурсів на розподіл надр	Не виконано
МВФ
Аудит Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)	Не виконано, перенесено на серпень 2025 р.
Проведення конкурсу з відбору кандидатів на посаду голови Держмитниці	Не виконано, перенесено на грудень 2025 р.
Проведення конкурсу із призначення керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ)	Не виконано, строк – до кінця липня 2025 р.
Зовнішній аудит НАБУ за участю незалежних експертів	Не виконано, строк – до кінця липня 2025 р.
Поправки до КПК щодо розширення повноважень САП (право на екстрадицію)	Не виконано, строк – до кінця липня 2025 р.
Світовий банк
Оновлення законодавства про державні закупівлі	Не виконано
Проведення конкурсу з відбору кандидатів на посаду голови Держмитниці	Не виконано

Яку позицію зайняли партнери щодо фінансування

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко налаштована оптимістично й заявила, що ситуація із зовнішнім фінансуванням «повністю контрольована».

Звісно, якщо спиратися на офіційну позицію з боку Євросоюзу чи МВФ, то однозначного рішення щодо припинення фінансування України на момент виходу цієї публікації не було.

Є лише заява спікера Єврокомісії Гійома Мерсьє, на якого посилається видання «Європейська правда». За його словами другий транш у рамках Ukraine Facility буде урізано приблизно до $3,7 млрд (3,1 млрд євро).

МВФ зі свого боку попередив (повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна»), що незалежність антикорупційної інфраструктури є критичним елементом співпраці України та фонду. При цьому умови подальшого фінансування (зокрема, і на 2026 рік) представники МВФ мають намір обговорити з українською стороною в серпні.

ЄБРР, коментуючи ситуацію навколо НАБУ та САП, заявив, що незалежність антикорупційних органів є ключовим елементом верховенства права та пообіцяв продовжити взаємодію з українською владою з цього питання.

Яку суму зовнішнього фінансування можна втратити

Якщо оцінювати реальні ризики, то сума недофінансування України у 2025 році може становити до $5 млрд. За програмою Ukraine Facility за перше півріччя буде недоотримано близько $3,5 млрд (3 млрд євро – таку цифру озвучує Ярослав Желєзняк). Крім того, цілком імовірно, що буде затримано новий транш МВФ, а можливо, і вся сума, що залишилася до кінця 2025 року – $1,4 млрд.

Проте може бути й більш негативний варіант розвитку подій, якщо 31 липня парламент провалить голосування за законопроєкт №13533, який відновлює незалежність НАБУ та САП. У такому разі справді цілком імовірним є заморожування всього зовнішнього фінансування або його більшої частини.

Але навіть якщо виходити з оцінки у $5 млрд (її, до речі, підтверджують представники Спілки українських підприємців), то Україна у 2025 році отримає близько $49 млрд. З цієї суми понад $39 млрд піде на фінансування бюджетного дефіциту. У кращому разі $10 млрд може залишитися як резерв на покриття дефіциту 2026 року.

Кабмін у найбільш негативному та ймовірному сценарію бюджетної декларації  (продовження війни) запланував, що дефіцит держбюджету у 2026 році зросте до 22,7% ВВП, або до 2,3 трлн грн, що еквівалентно $54 млрд.

НБУ прогнозує, що Україна зможе отримати $35 млрд міжнародного фінансування у 2026 році, а МВФ очікує фінансування на рівні $19 млрд.

При цьому Нацбанк зазначає, що станом на липень партнери підтвердили тільки третину фінансування на 2026 рік – це $10 млрд. Тому поки що по факту (з урахуванням перехідних залишків $5 млрд) брак коштів на 2026 рік становить $39 млрд (54-15).

Якщо ж прогнози НБУ або МВФ щодо залучення фінансування реалізуються на 100%, то за самим оптимістичним сценарієм (НБУ) їх дефіцит сягне $14 млрд (54-35-5). За песимістичним (МВФ) – $30 млрд. А це дуже погана новина для України та її хиткої економіки.

І навіть повернення незалежності антикорупційним органам не гарантує, що міжнародна підтримка збережеться в колишніх обсягах. Для партнерів усе, що відбувається навколо НАБУ та САП, – вкрай тривожний сигнал, який може підштовхнути їх до скорочення фінансування або погіршення його умов.