Керівник офісу «U-LEAD з Європою» у Сумській області: «Досвід перших місяців війни сформував новий підхід до управління в прикордонних громадах»

Сумщина стала територією ведення бойових дій з перших годин повномасштабного вторгнення, лишається нею і досі. Однак місцеві жителі, попри всі загрози, лишаються в своїх домівках, містах та містечках. Так само, як і місцева влада, що відповідальна за життя громад. Йдеться не лише про гуманітарну допомогу та поточні виклики, але й про стратегічне бачення майбутнього – відбудови, повернення переміщених осіб та розвитку загалом. Про загрози та можливості, допомогу міжнародних партнерів та Програми «U-LEAD з Європою» зокрема, про вміння громад самоорганізуватись та приклади сталої допомоги Mind поговорив з Ростиславом Савченко, керівником Регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Сумській області.

- З якими викликами зіштовхнулись громади Сумщини з початком повномасштабного вторгнення? Як вони змінювались з плином часу і зміною загальної безпекової ситуації?

- Ранок 24 лютого 2022 року змінив нас всіх. З початком повномасштабного вторгнення перед громадами Сумщини постали нові безпрецедентних виклики, які суттєво вплинули на їхню життєдіяльність, подальше функціонування та розвиток.

Вже з перших годин на території області відбувалися активні бойові дії, частина територій була тимчасово окупована, частина – заблокована ворогом. Громади зіштовхнулися з прямими безпековими загрозами: обстрілами, діяльністю диверсійно-розвідувальних груп, руйнуванням цивільної та критичної інфраструктури, мостів та доріг. Одночасно розгорнулася гуманітарна криза: було порушено логістику, бракувало продовольства, палива, медикаментів, спостерігалися перебої зі зв’язком та електропостачанням. Виклик тоді у всіх був один – вижити, адже ми всі були під ворожими прицілами.

Поступово, із відходом російських військ та звільненням тимчасово окупованих територій навесні 2022 року на перший план вийшли нові, раніше не властиві органам місцевого самоврядування функції: участь в обороні держави, співпраця та безпосередня допомога військовим формуванням і військовослужбовцям-землякам, цивільний захист, захист критичної інфраструктури, забезпечення кризової комунікації. Пізніше – відбудова зруйнованих логістичних маршрутів, мостів, відновлення енергопостачання.

Виклики та загрози стали довготривалими та комплексними. Громади вже не лише відновлювали пошкоджені об’єкти, а й намагалися будувати стійкішу інфраструктуру: створювати укриття, – в першу чергу, у закладах освіти, – налагоджувати резервні системи енергопостачання, використовувати відновлювані джерела енергії. Значного поширення набула й проблема психологічного виснаження людей, адже життя в умовах постійної небезпеки тривало.

Наразі основними викликами для громад Сумщини залишаються руйнування або навіть знищення інфраструктури, демографічна криза, пов’язана з міграцією та евакуацією населення. Адже щоденно піддаються нищівним обстрілам всі громади прикордоння: від Великописарівської до Зноб-Новгородської. Визначальним є не лише питання безпеки, а й здатність залишатися життєздатними, підтримувати людей та закладати основу для відновлення у майбутньому.

Таким чином, реагування на виклики пройшло еволюцію: від шоку й виживання 2022 року, через адаптацію та стабілізацію 2022–2023 рр., і до пошуку стійких моделей життя й розвитку у 2024–2025 рр.

- Як ситуація вплинула на органи влади в громадах? Чи змогли управлінські команди та громади організуватись в момент, коли було незрозуміло, на кого і що сподіватись?

- Війна стала серйозним випробуванням спроможності місцевого самоврядування. Звичні механізми управління, особливо на початку повномасштабного вторгення, перестали працювати, а рішення часто доводилося ухвалювати негайно і в умовах невизначеності та постійної небезпеки. У багатьох випадках саме швидкість реакції та самоорганізація місцевої влади врятували життя людей та дозволили забезпечити базове функціонування територій.

Це історія і з мого життя, адже на початку війни я працював в Липоводолинській селищній раді. Ворог уже був за 30-40 кілометрів. 24 лютого о 14 годині ми зібралися та провели сесію. Разом із депутатами прийняли рішення, що дозволяли сформувати резерв для забезпечення життєдіяльності у кризових ситуаціях.

Усі ми вірили в те, що війна закінчиться за три тижні, місяць чи півроку. Такими були очікування і місцевої влади. Але коли стало зрозуміло, що війна набула затяжного характеру, а регулярні обстріли прикордонних територій стають буденністю, ось тоді і почався перехід від реактивних рішень до системного кризового управління.

Громади прикордоння вимушені були працювали в умовах підпілля, але всіх об’єднувало одне – пошук можливостей допомогти своїм людям. Наприклад Охтирська громада перші тижні знаходилася під щільним обстрілом ворога та потребувала гуманітарної підтримки. І цю підтримку, вона отримала в першу чергу від громад Сумщини.

Важливим наслідком перших місяців війни стала консолідація місцевих команд. Якщо до війни іноді спостерігалися бюрократичні перепони, то в умовах загрози всі об’єдналися навколо спільної мети – життя громади, в першу чергу, людей.

Досвід перших місяців війни дав громадам нову якість управління. Органи місцевого самоврядування стали більш згуртованими, гнучкими, навчились ухвалювати рішення у швидкому темпі, діяти в умовах нестачі ресурсів і постійної небезпеки. Майже всі сільські, селищні і міські ради прикордонної Сумщини працюють у режимі цілодобового антикризового штабу. Керівники громад брали на себе роль не лише управлінців, а й координаторів оборони, організаторів гуманітарної допомоги, комунікаторів з військовими, волонтерами та мешканцями. У багатьох громадах сформувався зовсім інший рівень довіри між владою та мешканцями, адже люди бачили, що їхні лідери залишилися на місцях і беруть відповідальність у найскладніший час.

Я з впевненістю скажу, що без виваженого підходу до організації роботи місцевої влади, без згуртованості управлінських команд громади були б приречені. Органи місцевого самоврядування зуміли сфокусувати свої і не тільки свої повноваження на потребах мешканців. Цим вкотре підтвердили свою абсолютну дієздатність та успішність децентралізації. Наші громади-змогли.

- Яку допомогу надали міжнародні партнери на початку війни? Як визначались пріоритети та формувались запити до партнерів?

- В перші місяці повномасштабного вторгнення на Сумщині міжнародні партнери надавали цінну допомогу для забезпечення життєво необхідних потреб громад: вода, продукти харчування, ліки, товари для новонароджених, одяг, базові речі для вимушених переселенців.

Як правило, партнери пропонували допомогу, виходячи з власного загального уявлення потреб. Частина допомоги приходила за каналами міст-партнерів, які адресно підтримували муніципалітети Сумщини. Сільські, селищні, міські голови, маючи давні відносини з європейськими, американськими містами і партнерами, доносили їм реальний стан речей та формували уявлення про критично важливі потреби. У цьому сенсі відмічу мерів Тростянця, Юрія Бову, та Конотопа, Артема Семеніхіна. Результатом їх активності на міжнародній арені є масштабна допомога очолюваним громадам, а також, що не менш важливо, промоція Сумщини і України загалом.

Тож з часом, реагуючи на поточні виклики та реальні потреби, допомога стала адресною – націленою на конкретну постраждалу людину або громаду. Змінилися і її вид та призначення: перш за все, це генератори або інші альтернативні джерела енергії, комунальна техніка, матеріали та обладнання для ремонтів, медичні засоби, засоби для реабілітації, речі для внутрішньо переміщених осіб, обладнання для пунктів незламності. Поряд із цим, спостерігається акцент на відновленні житла та інфраструктури, підсиленні комунальних та аварійно-рятувальних служб, забезпечення стійкості до енергетичних криз.

Будемо відверті, ситуація на Сумщини змінилася за останній рік. Вона навіть відрізняється від тієї, що була півроку тому. Потреби прифронтових громад теж змінилися, відповідаючи фактичному стану справ на територіях, та орієнтовані в першу чергу на забезпечення прав людини. Тому на Сумщині все частіше можна зустріти гуманітарні місії та організації, які впроваджують соціальні проєкти.

Для нас, мешканців області, важливо усвідомлювати не лише користь від прямої підтримки громади їх партнерами, а й системний вплив міжнародних організацій, зокрема «U-LEAD з Європою». Ми відчуваємо, що світ поруч з нами, поруч із Сумщиною.

- Яку роботу в регіоні веде Програма «U-LEAD з Європою»? Як вона видозмінювалась з плином часу: до початку війни, в перші місяці війни, після перших місяців?

- Перш за все, необхідно акцентувати увагу на тому, що Програма «U-LEAD з Європою» – одна із найсталіших програм, яка працює на Сумщині, і попри безпекову ситуацію, має тут своє представництво.

Наша діяльність, як раніше, так і сьогодні, сфокусована на утвердженні децентралізації, зміцненні та підсиленні спроможності органів місцевого самоврядування. U-LEAD систематично проводить навчальні, інформаційні та консультаційні заходи для посадових осіб місцевого самоврядування та комунальних інституцій з тем організації діяльності та управління персоналом, вирішення бюджетних питань, управління комунальним майном, забезпечення надання базових послуг, планування та проєктної діяльності.

Але не зважаючи на цей стабільний вектор, ми, звісно, змінюємося. Нагадаю, що до війни в Україні тільки-но остаточно сформувалися об’єднані громади та райони, відбулися вибори. Громади отримали нові повноваження, ресурси та відповідальність. І завданням команди U-LEAD на той час було підтримати їх на цьому трансформаційному шляху.

Тому, реагуючи на критичні матеріальні потреби прикордоння, ми додали новий для нас напрям діяльності по наданню «твердої» підтримки. Так, у 2022, 2023, 2024 роках найбільш постраждалі від обстрілів громади отримали від U-LEAD генератори, освітлювачі, намети, набори для ВПО, інструменти для здійснення ремонтних робіт, навантажувачі, інші транспорті засоби. Першу таку системну допомогу ми надали громадам Сумщини у квітні 2022 року. А 16 березня організували відправлення адресної допомоги Тростянецькій громаді від одного з європейських партнерів – словенського муніципалітету Ленарт. Це була спільна і злагоджена робота великої команди U-LEAD, яка мала і має єдину мету – зміцнити українське місцеве самоврядування.

Тому так, «U-LEAD з Європою» оперативно адаптується до нових умов: від модернізаційного агента реформ до активного партнера у кризовому реагуванні, і надалі – каталізатора відновлення і стійкого розвитку громад. Програма впровадила комплексний підхід: стратегічну підтримку, технічну допомогу, навчання та інституційне підсилення. Ми задоволені, що продовжуємо допомагати громадам ставати сильнішим, в тому числі і перед викликами війни. І у цей складний час запит саме на інституційну підтримку просто колосальний.

- Чи розповсюджується допомога з боку U-LEAD лише на поточну діяльність, чи Програма разом з громадами міркує стратегічними категоріями – зокрема повоєнним відновленням?

- Так, проведення щотижневих інформаційних заходів в рамках вже традиційних «Серед з U-LEAD» та надання індивідуальних консультацій для посадових осіб місцевого самоврядування є лише частиною нашої операційної діяльності. Разом із тим ми також допомагаємо громадам стратегічно планувати своє майбутнє та розробляти стратегії розвитку, програми комплексного відновлення та інші важливі документи, наприклад, статути.

Тут варто згадати і про «Інструмент підготовки проєктів» – це одна з ініціатив «U-LEAD з Європою», що має на меті допомогти громадам у підготовці проєктів відбудови та відновлення. І дві громади Сумщини скористалися такою нагодою. Охтирська громада разом із U-LEAD розробляла проєкт реконструкції ліцею № 5 у м.Охтирка. А Конотопська громада сфокусувалася на проблемі будівництва нового полігону для твердих побутових відходів. І вже маємо проєктно-кошторисну документацію цього досить амбітного будівництва. До речі, це лише частина комплексного підходу до вирішення проблеми з відходами у Конотопсько-Роменському кластері. «U-LEAD з Європою» також забезпечено розробку місцевих планів управління відходами для всіх 16 громад цього кластеру.

Як на мене, це крок у майбутнє.

Ми горді, що допомогли громадам вже сьогодні мати інструменти повоєнного відновлення.

- Чим саме U-LEAD допомагає ОМС на поточному етапі, а які проєкти орієнтовані на середньо- та довгострокове планування?

- Ми постійно допомагаємо громадам. Це наша основна діяльність. Цього року наші громади активні у навчальних програмах, що стосуються середньострокового бюджетного планування, бюджетного регламенту, захисту критичної інфраструктури, оренди землі та земельного аудиту, спроможної освітньої мережі, запровадження уповноваженого із сільського розвитку, управління людськими ресурсами, партисипації.

Серед найактуальніших тематик запитів, з якими звертаються громади, є управління публічними інвестиціями, управління майном, оновлення стратегій розвитку, розробка статутів територіальних громад, налагодження міжнародних партнерств, проєктна діяльність.

Цього року з ініціативи Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Сумській області почне впроваджуватись спеціальна ініціатива для підтримки прифронтових громад – «Форпости». Участь братимуть 25 громад із Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької та Херсонської областей.

Ми хочемо підтримати прифронтові громади у подоланні викликів та наслідків війни, допомогти їм у забезпеченні сталого функціонування та виконанні поставлених завдань на цих територіях.

Впровадження «Форпостів» – це реакція на запит у підтримці з боку прифронтових громад, що перебувають під постійними обстрілами та мають обумовлені цим специфічні виклики. І, як бачимо, це повністю співпадає із державною політикою.

- В чому саме «суперсила» підтримки з боку U-LEAD? Що є найважливішим для громад Сумщини?

- Як на людину, яка не так давно була, скажімо так, «по інший бік екрану» (працював на посаді секретаря Липоводолинської селищної ради – Mind), суперсила U-LEAD полягає у команді фахівців. В регіональних офісах у кожній області працюють співробітники із знаннями та досвідом у певній сфері повноважень ОМС. Звертаючись до U-LEAD, громада отримує експертну підтримку загальнонаціонального масштабу.

Також з власного досвіду скажу, що надзвичайно важливим є постійний контакт та стабільність, відчуття підтримки і дружнього плеча. Ми на зв’язку з громадами майже цілодобово. Радники з питань децентралізації, відновлення, муніципальних послуг завжди готові відповісти на питання та спробувати допомогти вирішити найскладніші проблеми функціонування органів місцевого самоврядування. А ще ми працюємо системно та завжди вибудовуємо логіку масштабування та поглиблення нашої підтримки. Як говорила мені керівниця однієї з громад: «От за що я поважаю U-LEAD, так це за те, що ви – послідовні».

U-LEAD з 2015 року є адептами децентралізації. Ми продовжуємо цю місію дотепер. Наша мета: сильне, спроможне, стійке і прозоре місцеве самоврядування. І тут ми точно послідовні і стабільні.

- Наведіть приклади, як громадам допомагає їхня залученість в проєкти з U-LEAD.

- Найголовніше – це знання та розвиток посадових осіб місцевого самоврядування. Успішний та фаховий персонал є золотим запасом громад. Наведу лише кілька прикладів:

Утворення громад. Процес об’єднання громад та інституційна підтримка підготовки перших документів, реорганізація колишніх сільських, селищних, міських рад, перші об’єднані бюджети – це вже історія, про яку дотепер із вдячністю говорять функціонери місцевого самоврядування.

Розробка одних із перших стратегій розвитку об’єднаних громад також в активі U-LEAD. Діяльність окремих громад до цього часу продовжує грунтуватись на ще тоді прописаних цілях і завданнях. Кролевецька і Буриньська громади наразі оновлюють такі стратегії розвитку, і знову ж – за підтримки U-LEAD.

Вкрай актуальна тема – утворення служб управління персоналом в органах місцевого самоврядування. У Тростянці та Ямполі вже застосовують новітні підходи до формування команди і взаємодії з нею. А війна дуже наочно довела, що лише сильна команда може ефективно вирішувати найскладніші питання воєнного часу.

Розробка статутів територіальних громад. За підтримки U-LEAD громади розробили необхідні документи ще до того, як вони стали обов’язковими за законом. Серед таких – Буринська громада. Доречі, їх досвід залучення громадськості до розробки статутів є одним із кращих в Україні. А цього року Зноб-Новгородська та Новослобідська громади за нашої підтримки вже на фінальному етапі розробки цих документів.

Громадські бюджети, управління публічними інвестиціями, планувальні документи, комунікаційні навички, розвиток лідерства – це актуальні цьогорічні запити громад на нашу підтримку. Хмелівська громада, беручи участь у нашій навчальній програмі, вже проводить відбір проєктів громадського бюджету. У Роменській громаді вдалося підшукати собі в команду англомовного проєктного менеджера за підтримки «U-LEAD з Європою». Очільниці Ямпільської та Великописарівської громад розвивають свої лідерські здібності та навички в нашій флагманській ініціативі – Лізі лідерів.

Сьогодні громади Сумщини залишаються в епіцентрі щоденних викликів війни. Водночас, вони продовжують доводити, що навіть у найскладніших умовах можна не лише надавати базові послуги, а й будувати фундамент для розвитку. U-LEAD поруч із громадами на кожному етапі: від кризового реагування – до стратегічного планування і відновлення. Попереду ще багато роботи: відновлення інфраструктури, підтримка людей, створення умов для повернення мешканців та економічного розвитку. Але вже зараз зрозуміло головне – місцеве самоврядування довело свою стійкість і готовність діяти.