Плюс 30 млрд грн до бюджету чи втрата 0,5% ВВП? Як боротьба з дробленням бізнесу вплине на економіку

Українським підприємцям, які працюють на спрощеній системі оподаткування, потрібно готуватися до великих змін.

Міністерство фінансів не тільки пропонує зробити всіх спрощенців платниками ПДВ, про що Mind розповідав у минулій публікації, а й обговорює з експертами, депутатами та представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ) зміни до спрощеної системи, які будуть спрямовані на боротьбу з дробленням бізнесу.

За оцінками експертів, через схеми з мінімізації податкового навантаження, якими користуються великі компанії, розмиваючи свої обороти за допомогою фізосіб-підприємців (ФОП), держбюджет втрачає до 25–32 млрд грн щорічно.

Тому ліквідація таких лазівок може дати збільшення бюджетних доходів. Але це лише теоретично. Зате малий бізнес зіткнеться з посиленням контролю та перевірками Державної податкової служби (ДПС). Багато підприємців (навіть сумлінні платники податків) ризикують наразитися на великі штрафи та вилетіти зі спрощеної системи.

Mind розбирався, як можуть змінитися фіскальні умови для підприємців.

Як використовують ФОП для зниження податкового навантаження

Дроблення бізнесу – один із варіантів податкової оптимізації, яким користуються великі компанії. Вони номінально переводять частину своєї діяльності на підконтрольних фізосіб-підприємців (їх може бути кілька, а може – і десятки), які працюють на спрощеній системі, що дозволяє зменшити податкове навантаження.

Наприклад, ФОП на другій групі сплачує щомісячно фіксований податок до 20% мінімальної зарплати, або 1600 грн, ЄСВ у розмірі 22% «мінімалки», або 1760 грн, і військовий збір на рівні 10% МЗП, або 800 грн. Усього податкові витрати на утримання такого підприємця становлять 4160 грн. Юрособа ж на загальній системі оподаткування сплачує 18% податку на прибуток, а також за кожного найманого співробітника – 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ. Такі підприємства ведуть повноцінний товарний і бухгалтерський облік, подають велику кількість звітності. Це все не говорячи про обов’язкову сплату та адміністрування ПДВ.

Аналітики Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) та Економічної експертної платформи (ЕЕП) у своєму дослідженні виділили кілька характерних схем оптимізації організаційної структури бізнесу:

• квазіфраншиза: підприємці працюють під загальним брендом, але на різних територіях (у межах одного населеного пункту або в окремих регіонах), і при цьому мають єдиний центр управління та ухвалення рішень. На відміну від класичної франшизи такі підприємці не сплачують паушальні внески та роялті, не інвестують кошти у придбання обладнання та розвиток торгової марки. Як приклад – мережа ресторанів, у якій кожен заклад зареєстровано на окремий ФОП.
• псевдо-«майданчики»: підприємці працюють на одній території, фізичній або віртуальній (маркетплейс), створюючи видимість конкуренції. Але представлені там однотипні товари мають однакові ціни, доступ на цей майданчик стороннім суб'єктам господарювання заборонено, а діяльність ФОП повністю контрольована (ціноутворення, товарний обіг тощо). Як приклад – каси в межах одного супермаркету, кожна з яких видає чеки від імені різних ФОП.
• псевдоаутсорс: використання ФОП замість найманих співробітників, щоб уникнути сплати повноцінних для юрособи зарплатних податків.

За оцінками ІСЕТ та ЕЕП, лише у сфері роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу зафіксовано близько 4600 бізнес-одиниць, які структуровані з використанням ФОП. За оцінками, через ці схеми вони разом недоплачують до держбюджету 9–10 млрд грн на рік.

За якими ознаками можна визначити дроблення бізнесу

Ідентифікувати великий бізнес, який маскується за десятками підприємців, непросто. Але є певні маркери, що дозволяють визначити псевдо-ФОП. До речі, частину цих маркерів ще в листопаді 2024 року сформулював Національний банк, який розіслав банкам і небанківським фінустановам рекомендації, як виявляти подрібнення бізнесу через ФОП.

Основні ознаки такі:

• адреса розташування / реєстрації юридичної особи та фізосіб-підприємців збігається, також вони використовують загальний офіс, складські приміщення, домен сайту;
• компанія та пов'язані з нею ФОП мають спільних власників (бенефіціарів), контрагентів і підрядників – бухгалтерів, юристів, кадровиків;
• юрособа оплачує послуги ФОП, реальну вартість яких складно визначити (оренда, реклама, інформаційні та маркетингові послуги), що може бути ознакою неофіційної зайнятості (наймання) та виплати зарплати;
• ФОП у межах однієї групи (пул підприємців) постачають безоплатно товари та послуги чи закуповують товари та послуги один в одного;
• обороти (дохід) підприємця протягом короткого часу (два-три місяці) досягають граничного річного значення, внаслідок чого його діяльність заморожується до настання нового податкового періоду (року);
• юрособа та ФОП використовують той самий банк для відкриття й обслуговування поточних рахунків і регулярно проводять між собою фінансові операції;
• та сама особа подає у банк пакет документів від імені компанії та кількох ФОП, тобто є їхнім офіційним представником;
• юрособа та ФОП надають один одному фінансову допомогу чи кредити;
• декілька різних суб'єктів господарювання використовують один платіжний термінал (POS-термінал) для приймання й обробки платежів від покупців / клієнтів;
• через рахунки новоствореного ФОП проходить значний обсяг фінансових операцій (правда, що саме вважати значним обсягом – питання відкрите);
• група ФОП здійснює діяльність на одному фізичному чи віртуальному майданчику, але між ними відсутня цінова конкуренція;
• ФОП, які працюють під одним брендом (як франшиза), не мають у власності засобів виробництва, а сторонні підприємці «з вулиці» не можуть стати частиною такої франшизи.

Як держава запланувала протидіяти дробленню бізнесу

Національна стратегія доходів передбачає масштабну реформу спрощеної системи у 2025–2027 роках. Одна з цілей, яка в ній декларується, – повернути спрощенку у сферу застосування ФОП і вивести з «тіні» великий бізнес, який використовує спрощену систему для ухилення від оподаткування, зокрема шляхом дроблення. Це і є та сама детінізація, на якій наполягає МВФ і яка здебільшого відбуватиметься через перезавантаження спрощеної системи.

Для цього заплановано:

• розширення шкали ставок єдиного податку до діапазону 3–17% та скорочення видів бізнесу, які можуть користуватися єдиним податком (докладно – у цьому матеріалі);
• обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) усіма підприємцями (за рідкісними винятками), ведення бухгалтерського та товарного обліку;
• обов’язкове присвоєння всім підприємцям статусу платника ПДВ, якщо їхній річний дохід перевищує порогове значення (на цей момент – це 1 млн грн);
• усунення можливостей для великих компаній зловживати перевагами спрощеної системи та шляхом зміни структури бізнесу переводити окремі найприбутковіші сегменти 
• на єдиний податок (це безпосередньо стосується дроблення бізнесу).

Що може змінитися для малого бізнесу в законодавстві

За інформацією Mind, уже йде напрацювання критеріїв, які можуть стати основою законодавчих змін і на підставі яких органи контролю відстежуватимуть податкові зловживання з використанням спрощеної системи. І в цих процесах може бути задіяна не лише ДПС, а й Держслужба фінансового моніторингу та НБУ.

Наприклад, ІСЕТ та ЕЕП пропонують орієнтуватися на той перелік індикаторів для виявлення схем дроблення бізнесу, який був наведений вище: збіг адрес юрособи та ФОП, наявність пов'язаних контрагентів, взаємні торгові операції та фінансові трансакції, неможливість приєднатися до закритої групи ФОП іншим підприємцям тощо.

Крім того, експерти пропонують з урахуванням цих критеріїв удосконалити практики протидії дробленню бізнесу та запозичувати підходи, які застосовуються в інших країнах (Казахстані, Великій Британії, Румунії, Італії).

Пропозиції полягають у такому (вони теж можуть бути закріплені в нормативно-правових актах):

1. Запровадити тимчасову заборону на цивільно-правові відносини між ФОП і тими компаніями, у яких раніше підприємець був найманим співробітником.
2. Зосередити фіскалізацію (контроль операцій із допомогою РРО) на тих підприємцях, які мають ризик перевищення річних оборотів, допустимих у межах спрощеної системи.
3. Забезпечити індексацію порогу переходу на ПДВ для підприємців на загальній системі на рівень інфляції, а для платників єдиного податку в частині ПДВ взагалі нічого не змінювати. Ця пропозиція вкупі з варіантами боротьби проти дроблення бізнесу є найбільш розумною. Як писав Mind, ініціатива Мінфіну щодо обов’язкового переведення спрощенців на ПДВ коштуватиме економіці 200 млрд грн.
4. Впровадити інструменти, які стимулюватимуть покупців вимагати чеки у продавців. Один із варіантів – проведення фіскальних лотерей.
5. Зробити для фінустанов обов'язковим дотримання рекомендацій НБУ щодо відстеження ознак дроблення бізнесу. Тобто, якщо банк не повідомляє про підозрілі операції та продовжує обслуговувати неблагонадійні ФОП, на нього накладатимуть штраф.
6. Провести перезавантаження Держфінмоніторингу та наділити його повноваженнями відстежувати зв'язок компаній і ФОП через спільних бухгалтерів, контрагентів та трансакції.
7. Прив'язати обмеження річної виручки (доходу) підприємців 2 та 3 груп єдиного податку до кількості найманих співробітників (конкретики немає, але швидше за все йдеться про те, що чим більше у ФОП офіційно оформлених працівників, тим вище в нього буде ліміт доходу).
8. Посилити відповідальність за незаконне надання чи отримання доступу до банківських рахунків і платіжних інструментів третім особам із метою обмежити централізоване управління фінансовими потоками пов'язаних ФОП (частково це вирішує законопроєкт про створення реєстру дропів).

Чому втручання може вдарити по всім підприємцям

Бізнес-спільнота та експерти проводять консультації з Мінфіном, депутатами, МВФ, а також із ДПС та Бюро економічної безпеки (БЕБ) з приводу того, у якому конкретно форматі всі ці напрацювання можуть знайти своє відображення в законодавчих ініціативах і коли (строки поки що невідомі).

Але, оскільки детінізація та ліквідація податкових схем, імовірно, будуть серед ключових пунктів меморандуму між Україною та МВФ, зміна податкового клімату для підприємців неминуча.

Якщо відштовхуватися від Нацстратегії доходів і того, що нова програма між Україною та МВФ діятиме у 2026–2029 роках, то можна припустити, що реформування спрощеної системи розпочнеться 2026 року та розтягнеться на два-три роки.

Ці метаморфози на собі відчують усі підприємці, незалежно від того, задіяні вони у схемах дроблення бізнесу чи ні.

По-перше, ймовірно будуть переглянуті базові параметри для ФОП на єдиному податку – обсяги річної виручки, ставки.

По-друге, не виключено переведення спрощенців до категорії платників ПДВ, на чому активно наполягає Мінфін.

По-третє, можуть бути запроваджені обмеження на взаємодію між ФОП і юрособами, щоб унеможливити неформальну зайнятість.

По-четверте, буде жорсткішим контроль за фінансовими операціями підприємців із застосуванням додаткових лімітів на трансакції (за тим самим принципом, як банки обмежують р2р-платежі між картками фізосіб).

Також підприємцями слід готуватися до збільшення кількості перевірок із боку ДПС. За даними Opendatabot, за три квартали 2025 року податківці вже провели понад 6000 перевірок ФОП, що на 12% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, і донарахували їм 6 млрд грн податкових зобов'язань.

У сукупності всі ці фактори вказують на те, що спрощена система в її поточному вигляді буде піддана глибокій трансформації. Для «білого» бізнесу ключовий ризик полягає у швидкості та жорсткості впровадження майбутніх змін.

Проте головне питання, на яке поки що немає відповіді: чи будуть держбюджет та українська економіка від цього у реальному виграші? Адже якщо боротьба з дробленням навіть дозволить збільшити бюджетні доходи на 20–30 млрд грн на рік, то, за деякими дослідженнями, надмірне втручання в чинну модель спрощеної системи може призвести до втрат у розмірі близько 0,5% ВВП, що становить приблизно 52 млрд грн у 2026-му та 60 млрд грн у 2027 році.