Банки продовжують посилювати правила платіжних операцій для своїх клієнтів. Цього разу черга дійшла до бізнесу – фізичних осіб-підприємців (ФОП) і компаній (юридичних осіб).
У середині травня Національна асоціація банків України (НАБУ) та Асоціація українських банків (АУБ) за участю близько 30 фінустанов підписали оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Це той самий меморандум, у межах якого банки ще у грудні 2024 року домовилися встановити ліміти на р2р-перекази між фізособами.
У новій версії меморандуму банки залишили незмінними ліміти для фізосіб, але також передбачили обмеження для новостворених і сплячих ФОП, та компаній, які мають ознаки фіктивної діяльності.
Крім того, банки мають намір посилювати контроль за доходами клієнтів і впроваджувати нові ліміти. Як саме це відбуватиметься та кого стосуватиметься – розбирався Mind.
Коротко нагадаємо, як банки впроваджували обмеження на грошові перекази. З 1 жовтня 2024 року Національний банк запровадив ліміт для карткових р2р-платежів між фізособами в сумі до 150 тис. грн на місяць для вихідних переказів за всіма рахунками, відкритими в одному банку.
Нацбанк пояснив, що застосування такого ліміту потрібне для боротьби з дропами – фізособами, картки яких використовуються для ухилення від сплати податків, виведення виграшів у казино та відмивання «брудних» грошей..
Згодом, у грудні 2024 року, НБУ й учасники фінансового ринку підписали меморандум: вони зобов'язалися посилити контроль за картковими переказами та поетапно знижувати ліміти на р2р-платежі.
Зокрема, до червня 2025 року на вихідні перекази в одному банку (за всіма його рахунками та картками, у тому числі на реквізити IBAN) для клієнтів із високим рівнем ризику було встановлено ліміт у розмірі до 50 тис. грн на місяць, для низькоризикових клієнтів – до 150 тис. грн на місяць. З червня 2025 року ліміт для «сумнівних» клієнтів залишився без змін – 50 тис. грн, а для благонадійних клієнтів його було знижено до 100 тис. грн. Усі ці ліміти діють до сьогодні, і поки що банки їх не переглядали.
Також після узгодження першої версії меморандуму банки повідомили про плани активно обмінюватися даними про операції своїх клієнтів, перевіряти джерела їхніх доходів і згодом запровадити ліміти для бізнесу.
Згідно з оновленим меморандумом, банки вирішили змінити умови платіжних операцій для приватних підприємців і юридичних осіб, які характеризуються підвищеним рівнем ризику.
Ліміти для підприємців. Ризиковими тепер вважаються тільки зареєстровані та сплячі ФОП (які не провадять діяльності до пів року), що є платниками єдиного податку 1–3 груп. Банки уважно вивчатимуть таких підприємців – сферу й особливості бізнесу, мету відкриття / активізації рахунку, характер їхніх операцій – та визначатимуть, до якої групи ризику вони належать.
Основні тригери (індикатори), які викликатимуть у банків запитання:
Банки також звертатимуть увагу на ФОП, які є частиною групи компаній. Вони мають однакову з юридичною особою адресу реєстрації та фізичне місце ведення бізнесу, спільних бухгалтерів і довірених осіб, отримують від компанії оплату послуг, вартість яких важко оцінити (маркетинг, оренда), приймають від юрособи фінансову допомогу тощо.
У результаті, якщо банк фіксує вищезгадані індикатори в діяльності та операціях ФОП, він відносить таких підприємців до групи підвищеного ризику й застосовує такі ліміти:
1. Через 3 місяці з дати підписання змін до меморандуму (з 14 серпня):
2. Через 6 місяців з дати підписання змін до меморандуму (з 14 листопада):
Ліміти для компаній. Щодо юросіб банки вводять поглиблену перевірку – вивчення виписок з інших банків, товарообігу, наявність матеріальних ресурсів (складів, автотранспорту) тощо. Мета таких перевірок – виявити «компанії-оболонки», які не ведуть реальної діяльності.
Банки при цьому мають спиратися на рекомендації FATF, які визначають ознаки фіктивних компаній, і на лист НБУ № 25-0010/5432 від 21 січня 2026 року, в якому надано вказівки, як фінустановам визначати підозрілі та неблагонадійні бізнес-структури.
Якщо банк під час перевірки виявить, що компанія хоча б за двома ознаками є «оболонкою» (наприклад, це реєстрація в офшорній юрисдикції, часта зміна бенефіціарів і керівництва, відсутність виробничих потужностей та матеріальних активів, транзитний рух коштів за рахунками), він встановить для такого клієнта-юрособи ліміти:
У меморандумі прямо зазначено, що ліміти не повинні торкатися підприємців і компаній, які ведуть прозору діяльність, своєчасно сплачують податки, офіційно працевлаштовують працівників та можуть підтвердити походження коштів і характер своїх операцій.
Тобто, по суті, банки поділятимуть корпоративних клієнтів на дві категорії:
Також під посилений контроль підпадуть усі категорії підприємців, у тому числі на загальній системі оподаткування, – банки планують ретельно аналізувати їхні операції та оцінювати рівень ризику таких ФОП.
Але ліміти в меморандумі прописані (поки що) лише для платників єдиного податку 1–3 груп, які належать до категорії нових чи «сплячих» підприємців. Для підприємців на загальній системі оподаткування документ передбачає саме поглиблений моніторинг, але без окремих обмежень щодо сум операцій.
Окрема проблема – відсутність чіткого пояснення того, як саме банки застосовуватимуть встановлені ліміти до ФОП та юросіб. У документі прямо не зазначено, поширюються обмеження лише на вихідні платежі чи на весь оборот за рахунками.
Втім, з логіки меморандуму випливає, що, швидше за все, йдеться саме про вихідні платежі. При описі лімітів для ФОП у документі використовується формулювання «перекази», яке передбачає відправлення коштів, а в кінцевій частині меморандуму йдеться про намір поступово поширити обмеження «на всі витрати». Це опосередковано вказує на те, що зараз обмеження розглядаються саме як ліміти на списання та перерахування коштів, а не на всі надходження чи загальний оборот за рахунком.
Однак у банків усе одно залишається доволі широкий простір для маневру. Адже меморандум не пояснює, які саме операції враховуються при встановленні лімітів та які платежі банки виводитимуть за межі обмежень. Відомо лише, що ліміти не повинні поширюватися на сплату податків і комунальних послуг. Тому практичне застосування нових правил багато в чому залежатиме від внутрішніх політик конкретних банків і від того, наскільки жорстко вони підходитимуть до оцінки ризиковості клієнтів.
Банки не дають чіткої відповіді, наскільки результативними виявилися ті обмеження, які були запроваджені у 2024–2025 роках.
Як розповів Mind президент НАБУ Сергій Наумов, офіційної статистики, яка відображає масштаби сумнівних і «сірих» операцій, немає. Для її формування потрібні чіткі критерії та правила, але такі операції складно відстежувати навіть на рівні окремого банку, не кажучи вже про всю фінансову систему.
Ще на етапі впровадження перших лімітів восени 2024 року НБУ озвучив, що щорічно через карти дропів проходить близько 200 млрд грн. «Це була оцінка регулятора, і наразі публічно нові консолідовані дані ринок не оприлюднив. Але банки бачать чітку тенденцію до скорочення таких трансакцій», – уточнює Сергій Наумов.
Загалом учасники ринку зазначають, що попередня редакція меморандуму дозволила уніфікувати підходи до фінансового моніторингу, обмежити можливості для обходу правил і «міграції» фінансових схем між банками. Але після цього фокус почав зміщуватися від операцій між фізосібами до складніших моделей із використанням ФОП та юридичних осіб, що й вимагало зміни правил для бізнес-клієнтів.
«Оновлений меморандум допоможе учасникам ринку діяти злагоджено та швидше реагувати на нові ризики у сфері платіжних послуг», – пояснив зі свого боку президент АУБ Андрій Дубас.
Втім, обмеження для ФОП та юросіб – ще не фінал. Крім анонсованих лімітів, банки, які підписали меморандум, заявили про намір розширювати взаємний обмін інформацією, активніше використовувати дані держреєстрів, перевіряти доходи клієнтів через державні бази та поступово поширювати обмеження на нові типи операцій.
У перспективі банки планують запровадити єдиний ліміт на всі видаткові операції фізосіб. Наразі жодної конкретики немає, але фактично може йтися про те, що банк обмежуватиме не окремі види переказів, а всі списання коштів у сукупності – як перерахування на рахунки інших фізосіб, ФОП і компаній, платежі по IBAN, так і трансакції через платіжні сервіси та, можливо, частину операцій зі зняття готівки.
Усе це чітко вкладається в канву тих ініціатив щодо протидії фінансовим і податковим схемам та боротьбі з дропами, які вже не раз озвучував НБУ та представники банківського сектору.
З одного боку, для реалізації деяких інструментів будуть потрібні нормативно-правові зміни. Наприклад, це стосується реєстру дропів – відповідний законопроєкт №14161, який регулює його створення та адміністрування, було зареєстровано ще в жовтні 2025 року. Але Верховна Рада цей документ так і не розглянула.
З іншого – такі механізми, як обмеження сум платежів і контроль зоперацій клієнтів, фінустанови можуть застосовувати в межах чинного законодавчого поля. На це й спрямований меморандум: він дозволяє банкам скоординовано проводити фінансовий моніторинг, вибудовувати єдині підходи до оцінки ризиків клієнтів і протидіяти сумнівним схемам.
Отже, загальний тренд є незмінним: навіть клієнтам-фізособам із прозорими доходами та білому бізнесу доведеться звикати до жорсткіших правил контролю. А наслідки для тих клієнтів, які потраплять до групи підвищеного ризику, будуть доволі чутливими. Починаючи з обмеження місячних обсягів операцій і затримок під час проведення окремих платежів, закінчуючи посиленою перевіркою всіх переказів та необхідністю підтверджувати походження коштів.
Крім того, банки отримують усе ширші можливості для обміну інформацією про клієнтів з ознаками підозрілої активності. Це означає, що претензії до операцій клієнта в одному банку потенційно можуть ускладнити (а можливо, і заблокувати) обслуговування в інших фінустановах.