Верховна Рада 9 червня ухвалила у другому читанні законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, який є одним із структурних маяків меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ), а також умовою нової кредитної угоди з Євросоюзом.
Ініціатива щодо посилення контролю онлайн-доходів українців з'явилася від депутатів і Міністерства фінансів ще навесні 2025 року. Відтоді до парламенту було внесено кілька законопроєктів, загальна мета яких зводилася до того, що всі доходи, отримані через різні електронні майданчики та сервіси – Uber, Bolt, Glovo, OLX, Prom, Airbnb тощо – повинні потрапляти під оподаткування й перманентний моніторинг з боку Державної податкової служби (ДПС).
Втім, законопроєкт №15111-д у фінальній своїй редакції став м'якшим за урядову концепцію, яка обговорювалася на ранніх етапах. Зокрема, у ньому вже не передбачено спеціальних банківських рахунків для користувачів платформ, не розширено доступ ДПС до банківської таємниці, а також збережено неоподатковуваний ліміт для фізичних осіб, які епізодично продають товари через інтернет.
Разом з тим основна мета держави залишилася незмінною – остаточно вивести з «тіні» доходи, отримані через цифрові платформи. Старт цих процесів намічено на 1 січня 2027 року, саме тоді набуде чинності більшість норм нового закону.
Mind розбирався, що в підсумку зміниться для українців, які продають товари або надають послуги онлайн.
Важливо! Аналіз проведено на основі даних Мінфіну та таблиці поправок до законопроєкту №15111-д, яка була подана до другого читання. Після офіційної публікації ухваленого закону окремі положення та формулювання, можливо, будуть уточнені.
Доходи, які одержують користувачі цифрових платформ, оподатковуватимуться за ставкою 10%. Уточнимо, що в початковій редакції законопроєкту №15111-д йшлося про сплату 5% податку на доходи фізосіб (ПДФО) та 5% військового збору.
До другого читання депутати фактично вирішили встановити єдиний податковий платіж у розмірі 10% ПДФО. Суми цього податку згодом розподілятимуться у пропорції 50/50 між загальним і спеціальним фондами державного бюджету.
Проте це переважно технічний нюанс, оскільки платник податків у всякому разі віддасть державі 10% того доходу, який він отримає через маркетплейс або інший онлайн-майданчик. Причому сплата податку відбуватиметься автоматично, без участі фізособи (докладніше про це далі).
Під оподаткування потрапляють як доходи від продажу товарів, так і від надання послуг – доставка, пасажирські перевезення (таксі), здавання житла в оренду, репетиторство тощо.
Для того щоб використовувати пільговий режим із податком за ставкою 10%, діяльність фізособи має відповідати кільком критеріям:
За дотримання цих умов доходи, одержані через цифрові платформи, оподатковуються за ставкою 10%. Якщо ж річний дохід перевищує ліміт у 834 мінімальні зарплати, до суми перевищення застосовуватиметься податок за ставкою 23%.
Цифрові платформи будуть самостійно розраховувати податкові зобов'язання, утримувати податки з доходів користувачів, перераховувати їх до бюджету та відповідати за порушення, пов'язані зі сплатою податків і поданням звітності до ДПС.
Отже, більшість користувачів платформ не будуть зобов'язані власноруч декларувати онлайн-доходи та взаємодіяти з податковою службою. Але лише за умови, що вони відповідають критеріям застосування податку за ставкою 10%, у тому числі не перевищують річний ліміт доходу в розмірі 834 мінімальні зарплати.
Якщо дохід за календарний рік більше зазначеного ліміту, сума перевищення включається до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується за ставкою 23%. І вже в такому разі платник податків зобов'язаний подати декларацію та самостійно виконати обрахунок податкових зобов'язань за мінусом податку, який раніше утримала платформа як податковий агент.
Причому з тексту законопроєкту випливає, що до декларації включається лише сума перевищення, а не весь дохід, отриманий через цифрові платформи. Умовно кажучи, якщо фізособа за рік заробила через платформу 10 млн грн, то до загального річного оподатковуваного доходу потраплять лише 2,8 млн грн, що перевищують встановлений ліміт.. Саме ця сума оподатковуватиметься за ставкою 23%, тоді як дохід у межах ліміту продовжить оподатковуватися за ставкою 10%, а обов'язки податкового агента за ним виконуватиме маркетплейс або інша цифрова платформа.
Якщо річний дохід, одержаний через цифрову платформу, не перевищує еквівалент 2000 євро (близько 104 тис. грн за курсом Національного банку на 10 червня), він не оподатковується, а відомості про ці операції не потрапляють до ДПС. Тобто українці, які продають щось в інтернеті не системно, а час від часу, будуть повністю виведені з-під дії нового закону.
Крім цього, передбачалося, що буде додаткове обмеження на кількість продажів – не більше 30 угод на рік. Але залишилася чи ні ця норма в ухваленому законі, наразі неясно.
До речі, деякі депутати пропонували збільшити річний неоподатковуваний дохід до 3000–7900 євро, але під час розгляду законопроєкту до другого читання профільний комітет парламенту ці правки не підтримав.
Мінфін звертає увагу на те, що право не сплачувати податки з доходу до 2000 євро буде в тих фізосіб, які здійснюють саме продаж товарів. Тобто доходи від послуг (наприклад, здавання нерухомості в оренду, послуги у сфері райдхейлінгу тощо) оподатковуватимуться з першої гривні.
Також є виняток щодо дощок оголошень – на них нові законодавчі вимоги не поширюються. Тобто це сервіси, які лише розміщують рекламу або інформацію про продаж товарів чи надання послуг, але безпосередньо в угодах між продавцем і покупцем не беруть участі – ні технічно, ні фінансово.
Із законопроєкту №15111-д зникли норми щодо обов'язкової наявності окремого банківського рахунку. Він мав використовуватися виключно для одержання доходів від діяльності, пов'язаної із цифровими платформами.
Тобто перед реєстрацією на електронному майданчику користувачеві потрібно було б оформити в банку спеціальний рахунок для онлайн-продажів, а потім надати реквізити цього рахунку цифровій платформі.
Ба більше, передбачалося, що при відкритті такого рахунку фізособа дає добро на передачу до ДПС відомостей, які прирівнюються до банківської таємниці – починаючи з персональних даних, закінчуючи обсягом операцій і призначенням платежів.
У підсумку депутати від ідеї зі спецрахунками відмовились, і для операцій на цифрових платформах користувачі зможуть користуватися будь-яким банківським рахунком, який вони мають. Відповідно банківська таємниця також залишиться під захистом. Принаймні поки що.
Основні зміни, пов'язані з оподаткуванням доходів користувачів цифрових платформ
| Норма | Початкові урядові концепції | Фінальна редакція законопроєкту №15111-д |
| Податкова ставка для користувачів платформ | 5% ПДФО + 5% військовий збір | Єдиний податковий платіж на рівні 10% |
| Платформа як податковий агент | Присутня в базовій концепції | Збережена та посилена |
| Контроль великих продавців і надавачів послуг | Передбачався, але без чітких рамок | Введено річний поріг на рівні 834 МЗП, після якого діє ставка 23% |
| Обов'язок декларувати доходи | Присутня в базовій концепції | Тільки для тих, хто перевищує річний поріг доходу |
| Неоподатковуваний ліміт для продажу товарів | Відсутня | До 2000 євро на рік (тільки продаж товарів) |
| Доходи від послуг (здавання нерухомості в оренду, райдхейлінг, тощо) | Підлягали оподаткуванню | Збережено і без неоподатковуваного ліміту – податок з першої гривні |
| Спосіб отримання онлайн-доходів | Користувач мав відкрити окремий спецрахунок у банку для операцій через цифрову платформу | Користувач може отримувати доходи на будь-який банківський рахунок |
| Доступ податкової до банківської таємниці | Розглядалася можливість розширеного доступу ДПС до банківських даних | Виключено |
| Автоматичний обмін інформацією з іншими країнами (DPI та DAC7) | Був однією з цілей законопроєкту | Збережено |
Попри те що законопроєкт №15111-д уже ухвалений парламентом, остаточні висновки про його вплив на користувачів цифрових платформ робити наразі зарано. Після офіційної публікації закону (якщо його підпише президент), Мінфін і ДПС, ймовірно, роз'яснюватимуть порядок застосування окремих норм на практиці.
Зокрема, уже зараз виникають питання щодо неоподатковуваного ліміту. Наприклад, Мінфін заявляє, що дохід до 2000 євро на рік не оподатковується незалежно від кількості продажів. Але водночас в офіційних публікаціях міністерства все одно згадується обмеження в кількості 30 продажів на рік, що впливає на передачу інформації до податкових органів. Тому наразі незрозуміло, чи зможе фізособа уникнути оподаткування, якщо її дохід вписується в обмеження за сумою, але не відповідає ліміту за кількістю проданих товарів.
Ще один важливий момент полягає в тому, що новий закон створює постійний механізм обміну інформацією між цифровими платформами та державою. До 1 січня 2027 року оператори платформ мають стати на облік у ДПС і надалі регулярно передавати податковій інформацію про своїх користувачів. Йдеться про обсяг одержаних доходів, кількість операцій, суми винагороди та іншу інформацію, необхідну для оподаткування.
Тому головним наслідком нового закону стане не так поява додаткового податкового навантаження, як суттєве підвищення прозорості доходів. Якщо раніше значна частина онлайн-операцій залишалася поза увагою держави, то тепер податкова зможе отримувати інформацію безпосередньо від платформ, а також обмінюватися нею з іноземними юрисдикціями, оскільки закон, зокрема, передбачає приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI/DAC7).
При цьому зберігаються ризики для платників податків, які намагатимуться виводити частину операцій за межі цифрових платформ. Регулярне розміщення оголошень, систематична активність на маркетплейсах або розбіжності між даними платформ і фактичними доходами фізособи можуть стати підставою для додаткових перевірок та підвищеного контролю з боку ДПС.
І, хоча з остаточної редакції закону зникли положення про спеціальні банківські рахунки та доступ до банківської таємниці, держава все одно отримує принципово новий масив даних про доходи громадян. Усе це створює фундамент для глибшого аналізу фінансової активності платників податків і посилення фіскального контролю. До того ж модель такого аналізу вже відпрацьовують інші структури, зокрема Держслужба фінансового моніторингу, про що раніше писав Mind.
Отже, для більшості користувачів цифрових платформ зміни будуть майже непомітні. Але для тих, хто регулярно отримує онлайн-доходи, епоха анонімності таких заробітків іде у минуле.