Діло кредиту: чому банки називають ОПК новим драйвером кредитування та які бар’єри зброярі не готові обговорювати публічно
Що показують перші результати держпрограм, скільки виробників отримали кредити та чому частина компаній досі не може ними скористатися
Кредити для ОПК ще два роки тому здавалися майже недосяжною розкішшю. Банки побоювалися воєнних ризиків, виробники не мали достатньої застави, а державні контракти не сприймалися фінансистами як повноцінне забезпечення. За останні два роки ситуація почала змінюватися. Банки один за одним звітували про зростання кредитних портфелів ОПК, а Нацбанк фактично оголосив оборонну галузь одним із пріоритетів фінансової системи.
Втім, за фасадом позитивної статистики залишається чимало запитань. Попри понад 900 підприємств в українському ОПК, кількість компаній, які публічно підтверджено отримали пільгове фінансування, не перевищує 20%.
Чи справді кредитування «повернулося обличчям» до оборонної промисловості, які результати вже дали державні програми підтримки та які проблеми зброярі досі вважають нерозв’язаними – у спеціальному проєкті Mind «Бізнес і банки: діло кредиту».
З якими проблемами раніше стикалися зброярі?
До повномасштабної війни кредитування ОПК було майже сірою зоною для банків. У світі виробники зброї роками були небажаними клієнтами фінустанов, які вважали оборонну промисловість галуззю з підвищеними репутаційними ризиками. Українські фінансисти також не поспішали працювати з такими компаніями, а після 2022 року проблема лише загострилася через воєнні ризики.
Особливо складною ситуація стала після стрімкого зростання приватного ОПК. Якщо раніше основу галузі становили державні підприємства, то під час війни з'явилися сотні невеликих виробників дронів, РЕБ, роботизованих комплексів та іншого озброєння. Саме ці компанії найчастіше потребували коштів для масштабування виробництва, але виявилися найменш привабливими для банків.
Головна проблема полягала в невідповідності оборонних підприємств стандартним вимогам кредитування. Виробники здебільшого працювали в орендованих приміщеннях, використовували лізингове обладнання й не мали достатньої заставної бази. Водночас банки були зобов'язані дотримуватися нормативів НБУ та міжнародних стандартів ризик-менеджменту, які не враховували специфіку воєнної економіки. У результаті навіть компанії з чинними контрактами Міноборони нерідко стикалися з відмовами.
Фото: фейсбук-сторінка Генерального штабу ЗСУ
Додатковим бар'єром була специфіка державних закупівель. Виробники часто отримували оплату лише після виконання контракту, інколи через 30–90 днів після постачання продукції. Для підприємств це створювало дефіцит обігових коштів, а для банків – високий ризик неповернення кредитів. При цьому Міноборони не виступало гарантом таких контрактів у розумінні банківського регулювання, а спеціального механізму державних гарантій тоді не існувало.
Ситуацію ускладнювала й майже повна відсутність страхування воєнних ризиків. Оборонні заводи є пріоритетними цілями для російських атак, а страхові компанії або відмовлялися покривати такі ризики, або пропонували надто дорогі поліси. Без страхового покриття банки ще обережніше ставилися до кредитування сектору.
Як держава почала відкривати доступ ОПК до кредитів?
З 2024 року потроху стала створюватися система державної підтримки, яка мала усунути головні бар'єри фінансування оборонної галузі.
Крок перший: державні гарантії зменшили проблему застави. Першим елементом майбутньої системи стали державні портфельні гарантії. Сам механізм існував ще з 2021 року, але справжнього значення для ОПК набув після його модернізації урядом у квітні 2024 року. Тоді Кабмін ухвалив постанову №472: банки отримали можливість ширше використовувати гарантії для кредитування пріоритетних галузей, у тому числі ОПК.
Суть механізму полягає в тому, що держава бере на себе частину кредитного ризику банку. Якщо підприємство не зможе повернути позику, частину збитків компенсує бюджет у межах гарантії. Для банків це означає менші ризики, а для виробників – суттєво нижчі вимоги до заставного майна.
Особливо важливим цей інструмент став для молодих виробників БпЛА, засобів РЕБ і роботизованих систем, які часто не мають значних матеріальних активів, але потребують десятків або сотень мільйонів гривень для масштабування виробництва. У різних програмах державна гарантія може покривати до 80% суми окремого кредиту, що дозволило банкам активніше працювати з оборонними компаніями.
Крок другий: кредити для ОПК під 5%. Наступним етапом став запуск програми пільгового кредитування. У листопаді 2024 року уряд ухвалив постанову №1288 про запуск кредитів для ОПК під 5% річних.
Держава компенсує банкам різницю між ринковою та пільговою ставкою. За програмою підприємства можуть отримати до 100 млн грн на поповнення обігових коштів і до 500 млн грн на інвестиційні проєкти. Зараз до програми залучені Ощадбанк, Укрексімбанк, ПУМБ, МТБ Банк, Банк «Кредит Дніпро» та Укргазбанк.
Назви зброярів-позичальників не розкривають із міркувань безпеки. Відомо лише, що серед отримувачів фінансування були виробники дронів, комплектуючих до БпЛА, РЕБ, боєприпасів і підприємства з ремонту та модернізації озброєнь.
Фото: фейсбук-сторінка Генерального штабу ЗСУ
Крок третій: держава почала компенсувати воєнні ризики. Навіть за наявності дешевих кредитів і державних гарантій залишалася ще одна проблема – страхування. Тому наприкінці 2025 року уряд запустив механізм часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.
Відповідну постанову №1541 Кабмін ухвалив у листопаді 2025 року. У березні цього року уряд додатково прийняв постанову №352, якою збільшив розмір компенсації та перелік майна, яке підлягає відшкодуванню.
Тож зараз нові правила страхування воєнних ризиків передбачають:
- компенсацію збитків за пошкодження / знищення майна для підприємств, загальний граничний розмір виплат на одну компанію протягом строку дії програми – до 30 млн грн;
- часткову компенсацію страхового платежу для бізнесу, загальний граничний розмір компенсації страхової премії на одну компанію протягом календарного року – до 3 млн грн.
Виплатами компенсацій займається Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
Крок четвертий: пільговий лізинг для масштабування виробництва. Наприкінці грудня 2025 року уряд затвердив механізм державної підтримки підприємств ОПК через фінансовий лізинг, ухваливши постанову №1714.
На відміну від кредитування лізинг дозволяє бізнесу отримувати виробниче обладнання, верстати, технологічні лінії, транспорт та інші основні засоби без необхідності відразу витрачати значні кошти на їх придбання.
Фінансування також надається під 5% річних, максимальна сума однієї угоди – 500 млн грн. З квітня програма працювала через Укрексімбанк, ПУМБ та МТБ Банк, а в травні до неї приєдналися Ощадбанк і Банк «Кредит Дніпро».
Статистики щодо кількості укладених лізингових угод наразі не оприлюднювали.
Крок п'ятий: НБУ стимулював більшість банків «повернутися обличчям» до ОПК. У травні 2026 року за ініціативи Нацбанку 23 найбільші банки країни, на які припадає понад 75% активів банківської системи, підписали меморандум про розширення доступу зброярів до фінансування. Документ закріпив кредитування ОПК як один із пріоритетів для банків.
Меморандум передбачає чотири моделі фінансування:
- консорціумне або синдиковане фінансування для великих проєктів;
- пряме фінансування виробників зброї, боєприпасів і військової техніки;
- фінансування товарів подвійного призначення (dual-use);
- фінансування малого та середнього бізнесу в ОПК за відкритими контрактами.
Окремо банки погодилися застосовувати гнучкіший підхід до забезпечення кредитів. Зокрема, замість традиційної вимоги щодо «твердої застави» вони готові приймати «заставу предмета фінансування або товарів в обороті, майнових прав на дебіторську заборгованість, гарантії держави, міжнародних фінансових організацій, експортно-кредитних агентств, страхування, поруку власника або пов'язаної компанії».
«Це не декларативний, а максимально практичний документ, який дає банкам зрозумілу архітектуру фінансування ОПК та визначає окремі сегменти фінансування, до яких банки можуть долучатися залежно від своїх компетенцій, доступу до інформації та внутрішніх процедур. Це відкриває можливість залучати значно ширше коло банків, зокрема з іноземним капіталом», – пояснював під час підписання президент Національної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Наумов.
Фото: фейсбук-сторінка Генерального штабу ЗСУ
Президент Асоціація українських банків (АУБ) Андрій Дубас запевняв, що відтепер щоквартально відстежуватиметься виконання взятих зобов'язань – щоб кожна домовленість перетворилася на конкретний інструмент підтримки як великих виробників озброєння, так і малого бізнесу.
Що «кажуть» перші цифри та банкіри про кредити для ОПК?
Оцінити реальний масштаб кредитування ОПК непросто. НБУ, на відміну від інших секторів, не веде окремої статистики фінансування індустрії. Причина в тому, що продукція оборонних підприємств обліковується в різних КВЕД – від машинобудування та виробництва електроніки до авіакосмічної промисловості, ІТ та ремонту техніки. Тому Нацбанк не публікує консолідованих даних про кредитування сектору, а банки через чутливість тематики розкривають лише окремі показники.
Тож простежити динаміку можна лише на фрагментарних даних окремих банків, державних програм і заяв регулятора.
У 2022 році відкритої статистики щодо кредитування оборонних підприємств не було. Перші істотні цифри з'явилися 2023 року. Ощадбанк повідомляв про кредитний портфель підприємств ОПК на 6,09 млрд грн, Укрексімбанк – на 5,98 млрд грн. Ще 415 млн грн оборонним компаніям надав банк «Південний». Сумарно – 12,5 млрд грн.
У 2024 році публічно озвучені обсяги кредитування зросли майже вдвічі. Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та ПУМБ надали 11 кредитів під державні гарантії на суму 21 млрд грн. Банк «Південний» прокредитував зброярів ще на 315 млн грн.
2025 рік став рекордним за кількістю наданих позик. За пільговою програмою під 5% підприємства залучили 80 кредитів на майже 5 млрд грн. Окремо відомо, про рекордний консорціумний кредит: шість банків надали одному з оборонних підприємств 21,5 млрд грн.
«Фінансування ОПК динамічно зростає. За даними опитування, приріст наданих кредитів та гарантій у галузі за 2025 рік перевищив 60 млрд грн. І це лише початок», – зазначав голова НБУ Андрій Пишний.
Офіційних даних за 2026 рік наразі обмаль. В Ощадбанку повідомили Mind про 1 млрд грн наданих кредитів. У квітні радниця міністра оборони Ганна Гвоздяр розповідала, що «програма пільгового кредитування дає відчутний результат для українського оборонного виробництва, загалом видано 125 кредитів на загальну суму 7,5 млрд грн». Тобто 45 кредитів на 2,5 млрд грн за перші місяці цього року.
Поки ці цифри демонструють масштаб невикористаного потенціалу. В Україні працює понад 900 оборонних підприємств, більшість з яких має потребу в зовнішньому фінансуванні. Близько 150 виданих кредитів означають, що доступ до інструменту наразі одержали менше 20% виробників. Але варто враховувати, що це тільки публічні дані та, за словами Андрія Пишного, «лише початок».
Проте у банках запевнили Mind, що ОПК стає одним із найдинамічніших сегментів корпоративного кредитування. За даними директора департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергія Чернікова, в останні 12 місяців (порівняно з квітнем 2025-го) загальний корпоративний портфель банку зріс на 17%, тоді як фінансування пріоритетних галузей – на 22%. Лідерами стали енергетика (+50%, частка в портфелі зросла на 4,9 в. п.) та ОПК (+31%, ріст на 1,2 в. п.). При цьому фінансування ОПК в межах держпрограм (пільгове кредитування під 5% та кредити під держгарантії) збільшилося на 21%.
«Бачимо стрімке зростання. Лише за перші чотири місяці 2026 року Ощадбанк уклав угод у секторі ОПК на суму понад 1 млрд грн, що суттєво перевищує результати минулого року за аналогічний період. Особливу роль відіграла державна програма «1288»: обсяг угод за нею зріс уп'ятеро проти аналогічного періодй 2025 року. Масштабуванню фінансування великих оборонних замовлень наприкінці 2025-го також сприяла реалізація консорціумного кредиту, в якому Ощадбанк виступив банком-організатором», – пояснює Сергій Черніков.
Він звертає увагу, що структура кредитування в ОПК наразі чітко орієнтована на забезпечення операційної діяльності: залучені кошти спрямовуються на закупівлю сировини, комплектуючих та оплату праці для оперативного виконання контрактів.
«Банківський сектор переходить від консервативної оцінки історичних показників до моделі оцінки майбутніх грошових потоків за контрактами. Для ОПК ключовою зміною, яку ініціюємо, є зміна статусу майнових прав на виручку за державними контрактами на «ліквідне забезпечення». Це дозволить синхронізувати банківські процедури з реаліями воєнної економіки, де головним активом підприємства є його контракт і здатність виробляти продукт, а не заставне майно», – уточнює Сергій Черніков.
Схожі тренди бачать і в інших банках. Начальник управління кредитування малого та середнього бізнесу банку «Кліринговий Дім» Володимир Сураєв називає ОПК одним із трьох головних драйверів кредитування поряд з агросектором та енергетикою.
Директор з корпоративного бізнесу банку «Кредит Дніпро» Ігор Татаренко також підкреслює значне зростання ОПК. За його словами, найбільший попит на фінансування формують підприємства оборонного комплексу, енергетики, агросектору та паливного ринку. ОПК демонструє одну з найшвидших динамік розширення кредитного портфеля завдяки державній підтримці та попиту на військову продукцію і технології.
Фото: фейсбук-сторінка Генерального штабу ЗСУ
Директор департаменту стратегічного розвитку та партнерств Кредитвест Банку Василь Невмержицький говорить, що ОПК вже став одним із лідерів з динаміки приросту кредитування серед основних галузей. За його словами, зростання кредитування пов’язане зі збільшенням потреби у виробничих потужностях та оборотному капіталі.
На думку члена правління та фінансового директора Credit Agricole Ukraine Віталія Кучера, саме оборонна сфера має найбільший потенціал подальшого зростання. Він прогнозує, що банки та інвестори, які працюють із сектором оборонних технологій, можуть демонструвати навіть тризначні темпи зростання.
Що про кредити розповідають зброярі?
Попри появу державних гарантій і пільгових кредитів, говорити про повне розв’язання проблеми фінансування оборонної галузі наразі зарано. Mind звернувся за коментарями до 12 виробників озброєння – великих, середніх і малих компаній, а також до декількох профільних асоціацій. Втім, більшість респондентів або не ризикнули коментувати проблеми кредитування, або погоджувалися говорити не під диктофон.
Лише в одній великій оборонній компанії на умовах анонімності розповіли, що навесні 2026 року отримали кілька сотень мільйонів гривень кредиту від двох банків. Водночас підприємство не може розкривати деталі угоди та навіть свою назву.
Натомість зброярі підтверджують, що потреба в зовнішньому фінансуванні залишається високою. «Ми є технологічною компанією в секторі оборонних інновацій, тому маємо значні витрати на R&D, тестування та інтеграцію рішень у реальні умови. На різних етапах використовували комбінований підхід: грантове фінансування (зокрема, від Brave1), ангельські інвестиції і наразі перебуваємо у процесі залучення венчурного раунду», – розповідає співзасновник DOD Solution Іван Олексій.
Та уточнює: кредитування для компанії також виглядає перспективним, але з дещо іншим фокусом. Якщо інвестиції – це про розвиток продукту, то кредити можуть бути дуже ефективними для операційних завдань, зокрема закупівлі критичних компонентів наперед, формування складу, прискорення постачання рішень на фронт.
«У нашій сфері швидкість часто є критичним фактором: можливість профінансувати закупівлі наперед напряму впливає на здатність швидко закривати потреби військових. Водночас, якщо говорити відверто, наші спроби залучити кредитне фінансування на цей момент не увінчалися успіхом – і це попри те, що ми маємо статус критичного підприємства. Це створює певний дисонанс: з одного боку, держава декларує підтримку індустрії, з іншого – на практиці доступ до фінансових інструментів залишається обмеженим або складним у реалізації. Саме тому для галузі критично важливо не лише існування програм, а і їхня реальна доступність, швидкість і передбачуваність – особливо в умовах, коли час напряму впливає на результат на фронті», – ділиться Іван Олексій.
Фото: фейсбук-сторінка Генерального штабу ЗСУ
Схожу оцінку надає співзасновник і СЕО MFly Владислав (прізвище не розголошується). Він зазначає, що компанія наразі фінансувала розвиток переважно через гранти та інвестиції. Водночас вважає, індустрія має велику потребу в доступних кредитах.
«Наша компанія поки що не подавала заявки на пільгове кредитування, адже там вимога – мати державні контракти. Будемо активно подаватись цього року», – уточнює співзасновник та СЕО MFly.
Частина співрозмовників, які погодилися говорити на умовах анонімності, натякнули на додаткові неформальні бар'єри. Один із зброярів розповідає, що під час попередніх спроб залучити фінансування через державні програми компанії неодноразово давали зрозуміти, успіх скорингу залежить від додаткових непублічних умов. «Тобто йшлося про готовність погодитися на специфічний дисконт», – уточнює спікер.
Інший виробник зазначає, що потреба в обігових коштах під серійні контракти є постійно: «Але держінструменти фінансування поки що залишаються недоступними через специфіку ринку. Під час обговорень виникала необхідність додаткових фінансових погоджень і специфічних умов, які неможливо закласти в фінансову модель».
Обережність співрозмовників може свідчити, що тема доступу до фінансування в оборонній галузі залишається чутливою навіть після запуску масштабних державних програм підтримки.