У жовтні державний бюджет України зіткнувся із серйозним дисбалансом. За дев'ять місяців касові видатки держбюджету на 660 млрд грн перевищили його доходи. При цьому загальний фонд недоотримав 49,5 млрд грн доходів до плану: податкові надходження виявилися нижчими за очікувані.
У результаті із жовтня Кабінет Міністрів запровадив механізм пріоритизації бюджетних видатків. Насамперед мають фінансуватися оборона та безпека, обслуговування державного боргу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Інші витрати в разі потреби можуть бути обмежені або перенесені.
Водночас Україна аврально шукає гроші на оборону. Наприкінці вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив про розрив у фінансуванні оборонних потреб у розмірі $27 млрд. За оцінкою Міністерства фінансів, майже $19 млрд із цієї суми вдасться закрити з альтернативних джерел, проте питання фінансування ще близько $8 млрд залишається відкритим.
При цьому розраховувати виключно на подальше збільшення підтримки партнерів дедалі складніше. Темпи виділення зовнішнього фінансування відстають від початкового графіка, а його отримання багато в чому залежить від виконання Україною умов програм із кредиторами та донорами.
Mind розбирався, наскільки критичною є ситуація з держфінансами та чи вдасться Україні знайти необхідні кошти.
Восени 2025 року Кабмін оцінив вартість ведення бойових дій у 2026 році у $120 млрд. Така цифра звучала як від президента Володимира Зеленського, так і від Дениса Шмигаля, який на той момент обіймав посаду міністра оборони. З цієї суми близько $60 млрд Україна мала покрити самостійно, насамперед із доходів державного бюджету, а ще близько $60 млрд – отримати від міжнародних партнерів як військову допомогу та фінансування. При цьому йшлося не про покриття бюджетного дефіциту в класичному сенсі, а про гроші на закупівлю озброєння, боєприпасів, техніки та інші військові витрати.
Ключовим джерелом оборонної підтримки мав стати новий кредитний механізм Євросоюзу Ukraine Support Loan (USL). Він розрахований на 2026–2027 роки, а його обсяг становить 90 млрд євро, з яких 60 млрд євро (по 30 млрд євро, або близько $34 млрд на рік) передбачено для зміцнення обороноздатності України. Для зарахування коштів за програмою USL до державної скарбниці Верховна Рада в червні внесла зміни до закону про держбюджет-2026.
Крім ЄС, покриття оборонних витрат мали забезпечити інші союзники України (переважно країни НАТО) у вигляді фізичної передачі озброєння та воєнної продукції.
Проте, як пише видання Reuters, посилаючись на Корецького, оцінка вартості війни згодом була переглянута й досягла $155 млрд. Ця цифра вперше була озвучена ще в лютому 2026 року на засіданні Контактної групи з питань оборони у форматі «Рамштайн», а потім повторно зафіксована у «Фінансовій стратегії» – документі, який Україна передала Євросоюзу в березні під час переговорів щодо Ukraine Support Loan.
Тобто замість початкових $120 млрд ціна продовження війни для України у 2026 році зросла до $155 млрд. У цю суму входять як бюджетне фінансування безпеки та оборони, так і матеріально-технічна допомога партнерів – ракети, боєприпаси, літаки, системи ППО та інша техніка.
Так виникла цифра $27 млрд, про яку представники української влади почали відкрито говорити у вересні. Однак важливо розуміти, що це не просто різниця між новою та старою оцінкою вартості війни. Адже, якщо рахувати суто математично, загальна потреба зросла на $35 млрд – зі $120 млрд до $155 млрд.
При цьому і Володимир Зеленський, і Сергій Корецький говорили саме про $27 млрд непокритої потреби всередині загальної суми $155 млрд. Інакше кажучи, офіційно озвучений дефіцит виявився на $8 млрд меншим, ніж саме збільшення оцінки вартості війни.
Прямого пояснення, як сформувалася ця різниця у $8 млрд, уряд не наводив. Тому можна припустити, що частину додаткових потреб – близько $8 млрд – усе ж таки вдалося покрити за рахунок вже знайдених ресурсів або допомоги партнерів. А ось $27 млрд стали тим самим оборонним дефіцитом.
Щоб покрити потребу в оборонному фінансуванні, у вересні Володимир Зеленський звернувся до Єврокомісії з проханням прискорити виділення частини ресурсів, передбачених на 2027 рік у рамках USL, щоб використати їх уже у 2026-му.
Ішлося, зокрема, про закупівлю дронів, засобів протиповітряної оборони та іншого озброєння. Проте, як повідомив Bloomberg, Євросоюз відмовився надати кошти достроково. Представники ЄС пояснили, що такий крок може посилити фінансові проблеми України у 2027 році.
При цьому Євросоюз продовжує спрямовувати гроші за механізмом USL, передбаченим на оборонні потреби у 2026 році. Річний ліміт становить 28,3 млрд євро. На початок жовтня Україна отримала 11,7 млрд євро на оборонні закупівлі, а 7 жовтня Єврокомісія повідомила про перерахування ще 1,24 млрд євро. Отже, загальний обсяг фактичного оборонного фінансування по USL сягнув 12,9 млрд євро. До кінця року за цим напрямом залишаються доступними ще 15,4 млрд євро.
Варто зауважити, що уряд відокремлює вже узгоджене фінансування по лінії USL від додаткової оборонної потреби. Як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, навіть після отримання всіх передбачених на 2026 рік коштів, розрив у $27 млрд доведеться покривати за рахунок внутрішніх ресурсів і домовленостей із міжнародними партнерами.
За словами Марченка, він разом із представниками Міноборони та Єврокомісії провів зустрічі у Брюсселі, де обговорювалися можливі шляхи компенсації додаткової потреби у $27 млрд.
«За рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад $7 млрд. Це економія та перерозподіл видатків. Ще для близько $12 млрд розраховуємо знайти рішення спільними зусиллями», – пояснив міністр.
Для $8 млрд, що залишаються, джерела фінансування наразі немає. Марченко визнав, що Єврокомісія не зможе покрити цю суму у 2026 році через відсутність відповідних інструментів.
Отже, хоч Україна й розраховує закрити більшу частину додаткової потреби на оборону, заощаджуючи, перерозподіляючи витрати та домовляючись із партнерами, остаточного рішення все ще немає.
З виконанням «цивільного» бюджету, від якого залежить фінансування не лише оборони, а й соціальної сфери та інфраструктури, ситуація також складна. За даними Мінфіну, у січні – вересні 2026 року касові видатки держбюджету (загальний і спеціальний фонди) досягли 4,78 трлн грн, а доходи становили 4,12 трлн грн, що на 660 млрд грн менше за видатки.
І хоча ця цифра не є офіційним дефіцитом бюджету, така різниця демонструє масштаб потреби в запозиченнях та іншій фінансовій підтримці. Насамперед ідеться про зовнішнє фінансування: за дев'ять місяців надходження у вигляді міжнародної грантової допомоги перевищили 600 млрд грн. Власні бюджетні доходи загального фонду за цей період становили 1,9 трлн грн.
Проте надходження грошей до держскарбниці з внутрішніх джерел скорочується. Як повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради, народна депутатка Роксолана Підласа, через постійні російські удари по бізнесу за дев'ять місяців загальний фонд держбюджету недоотримав до плану 49,5 млрд грн.
Перевищення є лише з податку на прибуток, надходження якого за січень – вересень виявилися вищими від плану на 29 млрд грн, або на 12%, і з податку на доходи фізосіб (ПДФО) та військового збору – надходження перевищили план на 6,6 млрд грн, або 2,6%. Водночас збір імпортного ПДВ не дотягнув до плану на 35,7 млрд грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів – на 32,9 млрд грн, а надходження внутрішнього акцизу виявилися менше на 19,1 млрд грн, ніж очікувалось. Ще 10,8 млрд грн бюджет недоотримав за дивідендами та частиною чистого прибутку господарських організацій.
«Загалом збір найбільших податків і зборів не виконаний на 99 млрд грн від плану за 9 місяців, але частково цей ефект був нівельований перевиконанням за податком на прибуток, ПДФО та іншими», – уточнила Підласа.
Основні податкові надходження до загального фонду держбюджету за січень – вересень 2026 року
| Вид податку / збору | Сума, млрд грн |
| ПДВ з ввезених в Україну товарів | 491 |
| Податок на прибуток підприємств | 270 |
| ПДФО та військовий збір | 266 |
| ПДВ із вироблених в Україні товарів (після відшкодування) | 255 |
| Акцизний податок | 231 |
| Дивіденди та частина чистого прибутку господарських організацій | 57 |
| Ввізне та вивізне мито | 49 |
| Рентна плата за користування надрами | 39 |
Джерело: Мінфін
У структурі видатків держбюджету за дев'ять місяців найбільша сума була спрямована на оборону – 2 трлн грн, або 61,3%. Фінансування соціального захисту та підтримки ветеранів становило 342,6 млрд грн, програми медичних гарантій і скринінгу здоров'я – 144 млрд грн, а виплати зарплат вчителям у школах перевищили 116 млрд грн.
Отже, загальні проблеми держбюджету залишаються незмінними. З одного боку – відставання частини податкових надходжень від плану, з іншого – потреба фінансувати значний обсяг витрат, більшість яких пов'язані з обороною та соціальними зобов'язаннями, для чого необхідна зовнішня підтримка.
Для покриття поточних потреб (касових розривів) уряд у тому числі використовує внутрішні запозичення. Зокрема, від розміщення держоблігацій (ОВДП) за січень – вересень Мінфін залучив 362 млрд грн, що становить 86% віл річного плану.
На кінець вересня Україна отримала із зовнішніх джерел $36 млрд на фінансування державного бюджету. Найбільше виділив Євросоюз – $20,2 млрд, зокрема $17,3 млрд у рамках USL. Ще $10,5 млрд надійшло як позики ERA, забезпечені доходами від заморожених російських активів, $2,2 млрд від МВФ та $2,64 млрд від Японії, Канади, Великої Британії.
Крім того, 2 жовтня Україна одержала транш в обсязі 2,9 млрд євро за програмою Україна Facility, а 7 жовтня – 1,2 млрд євро за механізмом USL. Тобто за неповні 10 місяців сукупний обсяг зовнішнього бюджетного фінансування становив понад $40 млрд за загальної потреби на 2026 рік у розмірі $52–54 млрд.

За інформацією Єврокомісії, потенційний обсяг бюджетної підтримки ЄС до кінця 2026 року становить 17,1 млрд євро (за програмою Ukraine Facility та через механізм USL). Але це не безумовно гарантовані гроші: їхня доступність залежить від виконання Україною узгоджених зобов'язань.
За даними моніторингової групи RRR4U, тільки від Євросоюзу держава може недоотримати близько 8,7 млрд євро через зрив майже двох десятків індикаторів. Також є проблеми з кредитною програмою EFF Міжнародного валютного фонду. На початку вересня місія МВФ провела переговори з українською стороною, але домовитися про перегляд програми не вдалося, що відстрочує виділення нового траншу в розмірі $692 млн.
Серед основних питань, на яких роблять акцент партнери, – ліквідація ПДВ-пільги для міжнародних посилок, впровадження контролю та оподаткування доходів користувачів цифрових платформ (відповідний законопроєкт ухвалили, але його ще не підписав президент), впровадження правил ЄС для недопущення виведення капіталу в низькоподаткові юрисдикції (директива ATAD), збереження антикорупційного контролю для політично значущих осіб (PEP).
На сьогодні потреби України до кінця 2026 року складаються з двох блоків. Перший – це $27 млрд на додаткові воєнні витрати, другий – $12–14 млрд на фінансування бюджетного дефіциту.
На папері можливості для отримання цих сум є. Частина непередбачених оборонних потреб уряд розраховує покрити, перерозподіливши внутрішні ресурси та шляхом консолідації зусиль разом із партнерами. Але нагадаємо, що як мінімум $8 млрд залишаються під питанням. А для бюджетного фінансування основний ризик – це невиконання вимог донорів, що може спричинити зупинення виділення коштів.
Щодо 2027 року, то ціна війни для України, за оцінками Міноборони, зросте до $175 млрд, а необхідний обсяг прямого фінансування для балансування бюджету, за даними Мінфіну, становитиме $52,6 млрд. При цьому, за попередніми розрахунками, на оборону в 2027 році поки що не вистачає $45 млрд, а на покриття бюджетного дефіциту – $32,6 млрд.
І якщо 2026 року брак коштів ще можна спробувати перекрити, скоротивши непріоритетні витрати та отримавши додаткову допомогу союзників, то у 2027 році під питанням виявиться вже не лише збалансованість бюджету, а й фінансування оборони взагалі.