Кумири теж вміють кохати: навіщо читати «Інґу» Скотта Ферріса

І про що можна дізнатися з історії роману Джека Кеннеді та Інґи Арвад

Фото: DR

Сюжет. Інґа Арвад народилася 1913 року, виховувалася матір’ю як майбутня зірка, неважливо чого: балету, кіно чи світського життя. Володіла кількома мовами, мала талант слухати і викликати довіру у співрозмовника, що знадобилося Інзі у роботі журналісткою. Мала фігуру спортсменки, грацію танцівниці, зовнішність королеви краси, титул якої у своїй рідній Данії Арвад здобула у 1931 році.

Інґа мала дві пристрасті – пригоди і чоловіки. Її приваблювали яскраві чоловіки, які мали таку ж силу повести за собою, якою володіла вона сама. Та вони постійно залишали її позаду, далі продовжуючи свої пригоди, до яких вона так жадала долучитись. «Це було прокляття мого буття, − сказала вона якось своєму старшому синові, – завжди бути при якомусь чоловікові». Так склалося з її першим шлюбом, який вона взяла в 17 років з Камалем Абдель Набі, майбутнім єгипетським дипломатом і бізнесменом, з другим чоловіком Полем Фейошем, румунським кінорежисером та антропологом, з Робертом Бутбі, членом британського уряду і невдалим нареченим. Але розчаруванням, як, власне, і коханням всього життя Інґи був Джек Кеннеді.

Кумири теж вміють кохати: навіщо читати “Інґу” Скотта Ферріса

Вони познайомилися в 1941 році. Між розумною і надзвичайно гарною жінкою, яку в США вважали легендою європейської журналістики і водночас підозрювали у шпигунстві на користь нацистської Німеччини, й молодшим за неї Джеком, представником однієї з найвпливовіших родин Америки, невпевненим у собі чоловіком, відразу виникла пристрасть.

Випадковостей не буває. За романом Інґи та Джека уважно стежило ФБР, записуючи кожну їхню зустріч, що потім, вже під час президентства Кеннеді, викличе припущення, що легендарний голова секретної служби Джон Едґар Гувер шантажував Джека «сексуальними плівками». Шлюб, про який Арвад відкрито мріяла, був неможливим через різні віросповідання, попередні шлюби Інґи і відсутнє розлучення. Під тиском родини й з усвідомленням скоєного Джек покине свою «Інґу-Бінгу», проте зберігатиме її листи, постійно запитуватиме про неї вже після свого одруження та ще кількох романів. Чоловіки, як і раніше, «змагатимуться у пошуку правильних гі­пербол, щоби описати її», але Інґа зрозуміє, що за все в житті доводиться платити, тому повністю зосередиться на створенні родини.

В українських книгарнях: у березні 2017

Видавництво: Yakaboo Publishing

Бекграунд. Скотт Ферріс, автор історичних колонок у Wall Street Journal, The New York Times і Washington Post, почав свою письменницьку кар’єру в 50 років, перед цим попрацювавши головою однієї з найбільших у світі інформаційних агенцій United Press International і радником губернаторів кількох штатів. Власне, його підхід до роботи з інформацією, коли подаються факти і нічого, крім фактів, зумовив стиль оповіді «Інґи» − легкий і необтяжливий, емоційний, але при цьому позбавлений сторонніх припущень і мелодраматичних відступів. Особисті архіви героїні та зібрані нею газетні вирізки, листи й справа ФБР, що налічувала 1200 сторінок, стали основою для біографії жінки, з якої «історії сиплються, наче з пригодницької книжки».

Біографи Кеннеді та деякі його друзі, які пам’ятали романтичний епізод з Арвад, не вважали його чимось більшим, ніж звичною для 24-річного Джека інтрижкою. Натомість Скотт Ферріс подає докладне тло цих стосунків, що пройшли шлях від пристрасті до справжньої відданості. Інґа навчала Джека не стільки тонкощам сексу, скільки вмінню бути собою, не відмовлятися від власних мрій і намірів.

Крім історії про кохання Арвад і Кеннеді, з книжки Скотта Ферріса можна дізнатися про те, що один з найбагатших чоловіків того часу не пошкодував би й мільйон доларів за дитину від красуні-білявки, що косметична магнатка Елізабет Арден була інформаторкою ФБР, що у 1936 році Адольф Гітлер випромінював таку енергетику, що одна молода журналістка була впевнена: «він вам неодмінно сподобається».

Головна причина прочитати: «Інґа» − не просто біографія цікавої людини, а намагання показати історичних особистостей під іншим кутом зору – більш позитивним, бо «самі лише вади не визначають всього життя». Ферріс не виправдовує і не засуджує. Він безпристрасно розповідає ті подробиці, які допомагають перетворити кумирів на звичайних людей.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS