Давній знайомий з новим серцем: як пройшов київський концерт Сальвадора Собрала
І чим цього разу здивував прихильників переможець Євробачення-2017
Португальський співак Сальвадор Собрал (Salvador Sobral) минулої п’ятниці, 20 вересня, дав у Києві сольний концерт, який пройшов у МЦКМ (Жовтневому палаці). Українці не забули цього талановитого виконавця, який навесні 2017-го переміг у пісенному конкурсі Євробачення. Того року фінал проходив саме в українській столиці. Тоді він справив велике позитивне враження незвичною та виразною піснею, автором якої була його сестра Луїза. А ще запам’ятався прекрасним співом, неординарною манерою поведінки та світлою, непоказною, інтелігентною зовнішністю – усе це оцінили мільйони слухачів по всьому світу. Тепер співак та композитор знову приїхав в Україну, щоб у супроводі джазових музикантів виступити в рамках світового туру на підтримку нового альбому Paris, Lisboa, випущеного на Warner Music Group. Mind побував на концерті та розповідає, чим португалець вразив українських шанувальників цього разу.
Хто такий Сальвадор Собрал?
У грудні Сальвадору виповниться 30 років. На свій вік хлопець має насичену, неординарну біографію. Походить він з португальського дворянського роду. У віці 10 років брав участь у телепередачі Bravo Bravíssimo і, як і Луїза – його старша на два роки сестра, композиторка і співачка, став учасником третього сезону португальської версії британського шоу талантів Pop Idol, де посів 7-ме місце.
Вивчав психологію у Лісабонському вищому інституті прикладної психології, потім перебрався до Іспанії, на Мальорку, де співав у барах. Покинув Лісабонський університет та вступив до престижної музичної школи Taller of Musics у Барселоні. У 2016 році опублікував перший альбом Excuse me.
Собрал з народження мав серйозну хворобу серця, через що йому було дозволено не брати участі в перших етапах Євробачення 2017 року. У своїй переможній пісні Сальвадор співає про серце, яке, згідно з текстом, «все витримає і зможе любити за двох». Звертаючись до газети Público, він сказав, що Amar pelos dois з його першого альбому має «гармонію і мелодію, які трохи нагадують американські мотиви і в той же час босанову», додавши, що для нього «найголовніше – передати емоції, якими б вони не були».
Артист зачарував увесь світ своїм щирим співом на сцені Євробачення-2017 у Києві. Мільйони глядачів закохалися в його музику та пронизливу історію життя. За виступ у Києві Сальвадор зібрав рекордну для шоу кількість балів та здобув перемогу для Португалії. Гарний голос, абсолютно нетипова сценічна поведінка – напрочуд невимушена, навіть сором’язлива, дивні рухи – це просто приголомшливо діяло на публіку та всіх, хто хоч раз чув та бачив запис цієї пісні у мережі інтернет.
20 вересня 2017 року, вже після перемоги на Євробаченні, співака було доправлено у лісабонський шпиталь Santa Cruz для пересадки донорського серця. 8 грудня цю складну операцію було успішно проведено. Наразі музикант продовжує свою творчу діяльність.
Чим наповнений його репертуар?
Музика виконавця представлена як мікс або як приклади в жанрах альтернативного року, соулу та джазу. Артист, який сповідує у своїй творчості зрозумілі всім цінності, повернувся до України із презентацією нового альбому Paris, Lisboa. Реліз очікується в усьому світі.
Під час київського концерту присутні наживо почули переможну Amar Pelos Dois та композиції з нового альбому. Початок концерту затримали лише на 20 хвилин, що для поп-зірок нетипово.
У Жовтневому всі слухачі розмістилися у партері – квитки були розпродані не повністю. А дарма. Концерт виявився надцікавим, різноманітним, глибоким та в своєму жанрі – неперевершеним.
У якому саме стилі працює Собрал точно визначити важко. По-перше, співає різними мовами – португальською, іспанською, французькою, італійською, англійською. А по-друге – це просто фонтан ідей, музичних «витрибеньок» та різних сценічних знахідок: «серйозностей», пустощів, акторських пошуків.
Пісні багаті з точки зору закладеного в них музичного змісту – «кількості музики в музиці». Свіжість мелодій, акордів, зміни тональностей, ритмів, жанрових прив’язок – шансон, рок, босанова, латина, джаз, американське кантрі, англійська балада, танго, італійські народні пісні, виразна «бардовість», а ще імпровізаційність співу та супроводу, тембрових та акустичних примочок – просто дивує.
Чим запам’ятався виступ у Києві?
Свій київський концерт Сальвадор Собрал почав з того, що… визирнув через маленькі дверцята ліворуч від сцени, аби побачити, чи багато публіки чекає на нього в залі. Після чого виконав понад десяток треків з нового альбому, і не тільки.
Супроводжують його цього разу лише троє акомпаніаторів – традиційне класичне джазове тріо, хоча суто джазовим його теж назвати важко. Júlio Resende (піаніст, що грав на звичайній акустичній Yamaha, талановитий, яскравий лідер), André Rosinha (контрабас) та барабанщик Bruno Pedroso – зрілі, гарно навчені та самостійні у своїй майстерності, до того ж прекрасно зіграні в цілісне акустичне явище.
Співак має власний яскравий тембр та великий діапазон, а ще – вражаючий артистизм. Він дуже глибоко вживається в текст, обігрує кожну пісню, часом не соромиться поводитися як дитина. Вираз його обличчя весь час змінюється, почуття грають на ньому всіма фарбами – і це захоплює.
У паузах спілкувався англійською: похвалив український борщ, розповів смішну історію про охоронця в київському аеропорту, а співаючи, доброзичливо передражнював француженку-манірницю та англійську леді.
Поступово драматургія пісень йшла на підйом, напруження зростало. Співак весь час легко модулював голосом, «набирав обертів», «додавав градусу». Імітував гру на трубі, користувався скетом, весь час імпровізував у власній вокальній манері. Пісні з нового альбому – Playing With The Wind, Ela disse-me assim, Paris, Tokyo II – були несхожими і водночас мали спільні інтонаційні риси.
Артист декілька разів виходив до публіки: несподівано з’являвся з верхніх входів партеру та спускався проходами, легко, швидко застрибуючи знизу на сцену (дуже тішить, що його нове серце дозволяє це робити). Співав достатньо голосно і виразно, бігаючи залом без мікрофону, співав у мікрофон, заглиблений у черево рояля, низько нахиляючись над струнами… Кричав, гарчав, шепотів, стогнав, реготав, сміявся… Це було дивно і красиво: на обличчі співака через його ясні очі світилася чиста й відкрита душа. Унікально талановита особистість, людська і творча свобода якої не має кордонів.
Майже півтори години минули у захваті на сцені і в залі. Кульмінація настала за три пісні до кінця, у «точці золотого перетину». Це був катарсіс, зал завмер, не дихаючи… А потім зазвучала переможна Amar Pelos Dois. Але вона відступила під силою нових пісенних відкриттів.
На біс заспівав, акомпануючи собі на роялі, хіт українського «Океану Ельзи» – «Обійми мене» («Коли настане день, закінчиться війна»). Після концерту публіка із залу виходила приголомшеною.