Майте на увазі: головні події 5–13 лютого

У суботу, 5 лютого у Національному музеї Тараса Шевченка (бул. Шевченка, 12) триватиме свіжа виставка «Справдешні чудовиська Марії Примаченко». 

Наївне мистецтво Примаченко видається й справді родом із дитинства – щирі, безпосередні, вибудувані не за правилами раціонального світу дорослих. Але разом із тим її роботи не існують поза контекстом сучасності, а навпаки доповнюють його сенсами, яких нам сьогодні так бракує. Прості форми і чисті яскраві кольори допомагають виокремити із навколишньої реальності найважливіше – можливість творення світу власноруч.

Художній світ Марії Примаченко й справді населений найрізноманітнішими істотами, яких доросле око може сприймати як чудовиськ – зубаті, багатоногі й багаторогі, інколи з десятком очей чи довжелезними язиками. Діти ж їм усміхаються, радісно розфарбовують форми, домальовують нові деталі, дають чудернацькі імена й вигадують неймовірні історії. Художниця й сама доповнювала власні роботи невеликими підписами-сюжетами, часто парадоксальними, що виштовхують глядача за рамки традиційного сприйняття. Схоже на те, що вона не боялася монстрів власної уяви, а приручала і гралася з ними, як це роблять діти.

Початок об 11:00. Вартість квитків 50-90 грн. (діють пільги)

У неділю, 6 лютого у Всі. Свої (вул. Десятинна, 12) – «Великі знижки». Організатори оголошують великий зимовий розпродаж: цього вікенду ціни на одяг, взуття й аксесуари з осінніх та зимових колекцій знизяться до рекордно низьких позначок. 

На ярмарку можна буде придбати, зокрема, верхній одяг, трикотаж, спідниці та сукні, светри, сорочки та жакети, аксесуари та взуття. 

Початок о 10:00. Вхід вільний за наявності сертифікату вакцинації, негативного ПЛР-тесту або довідки про одужання. 

У вівторок, 8 лютого у Молодому театрі (вул. Прорізна, 17) йтиме інтригуюча комедія «Убити чи любити» за п'єсою Р. Тома «Вісім жінок».

Різдвяний вечір. Вісім красунь, що очікують на затишне родинне свято. Серед них – один чоловік, який займає особливе місце в житті кожної.

Чим же займуться напередодні свята ці восьмеро? Вони точно не сумуватимуть! А вдаватимуть впливових, успішних, розумних, закоханих, спонтанних, веселих, романтичних, ерудованих, досвідчених, мудрих, спокійних жінок, справжніх матерів, професіоналів своєї справи. 

Гратимуть успіх, спокій, витримку, істерику. До останнього пострілу…

Початок о 19:00. Вартість квитків 150-500 грн. 

А ті, хто хоче краще підготуватися, можуть переглянути стрічку Франсуа Озона «8 жінок», де зіграли, зокрема, Катрін Денев, Ізабель Юппер та Фанні Ардан. 

У четвер, 10 лютого у вітчизняний прокат виходить екранізація однойменного роману Агати Крісті, що вийшов друком у 1937 році під назвою «Смерть на Нілі» у жанрі кримінальної драми-детективу, зрежисована Кеннетом Браною, котрий також зіграв і головну роль всесвітньо відомого детектива Еркюля Пуаро. За сюжетом, той відправляється у відпустку. Це має бути незабутня подорож на кораблі по Нілу. І вона таки стане такою, але зовсім не через безтурботність та легкість атмосфери. Детективу знову доведеться застосувати увесь свій талант та розум, аби розкрити злочини, які тут відбулися.

Стрічка є продовженням фільму «Вбивство у Східному експресі» 2017 року. Ще у 2015 році правнук письменниці Джеймс Прічард, голова правління Agatha Christie Ltd., заявив, що вважає доцільною екранізацію інших творів Агати Крісті за умови, що фільм 2017 року стане успішним. Якщо кінематографістам вдасться робити якісні та цікаві стрічки, то з часом це виллється у створення кіновсесвіту на основі романів Крісті. Кеннет Брана знову зіграє головну роль у фільмі, а також посяде режисерське крісло. 

До речі, нещодавно британський актор Девід Суше, який грав детектива Еркюля Пуаро в кримінальному серіалі «Пуаро Агати Крісті», став лицарем. Актор був відзначений званням лицаря-бакалавра на урочистій церемонії у Віндзорському замку за участю принца Вільяма. 

Тож, свіжа кінотеатральна прем’єра якраз для охочих до свіжих версій старої класики детективного жанру і порівняння з еталонною версією Пуаро у виконанні Суше. 

Розклад сеансів та вартість квитків уточнюйте на сайтах кінотеатрів. 

У четвер, 10 лютого у Книгарні «Є» (вул. М. Лисенка 3) відбудеться Дискусія про силу кохання у безжальній реальності: презентація роману «Шаґґі Бейн» Дугласа Стюарта. 

Обговорювати роман букерівського лауреата 2020 року, як суто літературний твір важко – для цього він занадто життєвий: долі його персонажів, від головних до епізодичних, радше нагадують історії з життя, і в кожній ситуації можна впізнати свого знайомого, родича, сусіда. 

Спікери Ганна Улюра (українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня), Вікторія Войтко (практикуюча лікарка-терапевтиня вищої категорії, кінезіологиня, психологиня-експертка ТВ-програм) та Елла Євтушенко (українська поетка, перекладачка, музикантка) поговорять про тему сили кохання у безжальній реальності, глибокий психологізм і пронизливу чуттєвість цієї книжки, натхненної біографією самого автора, її атмосферу – адже дія відбувається в бідні, безробітні 1980-ті роки, про те, як шотландські робітники заговорили поліським діалектом в українському перекладі.

Початок о 18:30. Вхід вільний. 

У неділю, 13 лютого у мистецькому просторі ARTAREA (вул. Софіївська, 11-15) можна побачити відеоарт «Символізм кохання» у двох частинах.

Частина І присвячена яскравому та скандальному генію віденського модерну Густаву Клімту (1863-1918). Цей дивовижний митець напрочуд вдало поєднав у своїй творчості символізм і еротизм.

Навколо життя Клімта склалося багато легенд, особливо щодо його стосунків з жінками. Він жив пристрастями – і саме в цьому був справжнім. Героїні його картин вільні від страху та сорому і сповнені пристрасті. У багатьох роботах Клімта ми бачимо поєднання відвертої еротичності і фатальності, ніжності й жорстокості, привабливості та спокуси. 

Неповторний малярський почерк, символізм образів і тем зробили художника однією із наймістичніших постатей в історії світового мистецтва. Найвідоміші роботи художника належать до «золотого періоду», а картина «Поцілунок» стала іконою нашого часу.

Частина ІІ представляє творчість П'єра-Огюста Ренуара (1841 – 1919) – мабуть, найніжнішого з французьких імпресіоністів. На відміну від Клімта, який ще підлітком знайшов свій шлях у мистецтві, а незабаром – визнання і статки, Ренуар досить пізно став художником, і ця нова професія довго не приносила йому пристойного заробітку. Скалічений бідністю, митець вигадав для себе «теорію поплавця». Ренуар порівнював себе з поплавцем, котрого несе потік. Ніякого спротиву чи руху проти течії – ніяких героїчних вчинків або прикладів високої шляхетності в його роботах немає. Натомість він любив малювати чарівних дівчат з лукавими посмішками – таких собі фіалок Монмартра, закохані парочки, що прийшли потанцювати в модному кафе. Його «оксамитові», безтурботні картини зробили революцію в мистецтві – хоча автор зовсім не вважав себе руйнівником основ. І якщо Клімт найбільш відомий своїми картинами «золотого періоду», то Ренуар полюбився публіці під час свого «перламутрового періоду» з характерним «м’яким» малюнком і переливчастістю кольорів.

Початок об 11:00. Вартість квитків 50-450 грн. (діють пільги)