Вчені виявили мікропластик в людському шлунку у 8-ми різних країнах світу
Небезпечний мікропластік з'являється в людських організмах
Дослідження вчених Віденського медичного університету виявило мікропластик у вмісті людського шлунку восьми різних людей з усьому світу, пише zerohedge.com.
Добровольці прибули з Японії, Росії, Нідерландів, Великобританії, Італії, Польщі, Фінляндії та Австрії і під час експерименту споживали звичну їжу своєї країни.
«Ця невелика серія досліджень показала, що в людському шлунку присутні різні види мікропластіку, жоден зразок не був вільний від мікропластику», – пише група вчених на чолі з доктором Філіпом Шваблем.
«Для підтвердження цих результатів необхідні більш масштабні дослідження. Крім того, терміново необхідні дослідження про походження мікропластиків, виявлених в людині, потенційне всмоктування в кишечнику і впливу на здоров'я людини», – наголошують вони.
Шляхи походження мікропластику: синтетичні волокна, часточки фарби, розкришені автошини, риболовні снасті, мікробіди (фабрично виготовлені часточки пластику, що використовуються в засобах гігієни)
Дослідження не виключає, що мікропластик міг узятися з харчових упаковок і пляшок. Швабл вказує, що джерела пластику можуть бути від пластикових упаковок до споживання морепродуктів. Жоден з добровольців не був вегетаріанцем, в той час як шість з восьми піддослідних споживали океанічну рибу.
Всі зразки були досліджені в Агентстві з охорони навколишнього середовища Австрії на наявність десяти різних типів пластмас. У зразку стільця було знайдено дев'ять видів пластику розміром від 50 до 500 мікрометрів. Швабл зазначає, що найпоширенішим пластиками були поліпропілен і поліетилентерефталат.
Кожен зразок містив близько 20 частинок мікропластику на 10 г вмісту кишечника.
Оскільки мікропластик є новою темою для наукової спільноти, вплив на здоров'я людини крихітних шматочків пластику досі невідомий. Однак виявлено, що у тварин часточки мікро- і нанопластику можуть всмоктуватися в шлунково-кишкові тканини, проникати в м’язову тканину і викликати запальні процеси.
Вчені також дослідили шляхи «міграції» пластику по планеті. Його крихітні фрагменти потрапляють в море, де руйнуються хвилями і ультрафіолетовим випромінюванням, а потім потрапляють в атмосферу, де беруть участь в утворенні хмар і можуть дрейфувати по всій Землі через потоки повітря. У якийсь момент частинки діють як ядро, навколо яких збираються охолоджені краплі, що можуть конденсуватися і випадати на Землю у вигляді снігу чи дощу.
Нагадаємо, вчені знайшли частинки мікропластику в арктичній кризі, причому місце, звідки були взяті зразки, лежить далеко від забруднених пластиком дрейфуючих потоків.
Як повідомлялося, у Євросоюзі хочуть заборонити 90% видів мікропластику.