Що сталося. Скорочення площ під озимими культурами може становити 35–45% порівняно з торішнім рівнем.
Джерело. Про це йдеться у матеріалі Mind «Що (не)посієш, те й пожнеш: як Україна формує врожай 2023 року».
Деталі. На цьогорічній осінній посівній позначаються як воєнні, так і фінансові складові. Цього року посівна площа може становити 4,7 млн га – це максимум, якщо буде засіяна вся підконтрольна територія.
Крім фізичного скорочення площ, хід кампанії визначають бойові дії, які тривають в Україні, – практично нереально, що їхня гостра фаза припиниться до осені. Тому гарантовано залишаться необробленими землі, що умовно наближені до поточної лінії фронту, оскільки є великий ризик її зміщення в обидві сторони.
При цьому вартість добрив, палива та інших МТР для сільгосптоваровиробників суттєво зросла. Покрити різницю між потребою і наявними ресурсами в агросекторі можна лише за допомогою держдотацій.
Профільні асоціації звернулися зі спільним листом до Кабміну з проханням забезпечити фінансові умови ведення сільськогосподарської діяльності в Україні. Серед іншого пропонується продовжити період надання кредитних ресурсів під держгарантії до кінця року, пролонгувати чинні позики за пільговими ставками та збільшити вдвічі (до 120 млн грн) ліміт за кредитами, що підлягають здешевленню.
Враховуючи, що буквально нещодавно уряд скоротив рівень преміальних для заступників міністрів, а з осені готуються масові скорочення чиновників – вільних грошей немає не лише для аграрної галузі, а й взагалі ні для кого.
Бекграунд. Як писав Mind Intelligence, станом на середину літа до 20% площі сільгоспугідь України, або 4–5 млн га, тією чи іншою мірою постраждали від активних бойових дій. Зокрема, за оцінками ФАО, у Київській області до таких належать до 25% сільгоспземель, у Житомирській – ~ 10%, Чернігівській – ~ 50%, Сумській – ~ 70%, Харківської – ~ 20%, Херсонській – ~ 100%, Запорізької області – ~ 50%. Ця оцінка не враховує збитків на території Донецької та Луганської областей, які постраждали від війни з 2014 року.