Навесні 2024 року Будапешт взяв у трьох китайських банків кредит на 1 млрд євро, найбільший з коли-небудь взятих державою, повідомляє Politico з посиланням на дані Управління боргом Угорщини.
Рекордну позику Угорщина отримала на тлі рекордного зростання її державного боргу до 140 млрд євро, що становить 73,5% ВВП, і дефіциту бюджету в 6,7% ВВП, і втрати доступу до фондів Євросоюзу через суперечки з Брюсселем.
Кредит, наданий Банком розвитку Китаю, Експортно-імпортним банком Китаю та угорським відділенням Банку Китаю, був повністю використаний 19 квітня та має бути погашений протягом трьох років, повідомляє Politico.
Кредитна угода дозволяє фінансувати інвестиції в інфраструктуру та енергетику, серед інших галузей, при збереженні співвідношення державного боргу до ВВП у межах 28,9%, додає ЗМІ з посиланням на урядове відомство.
Будапешт не оголошував про угоду. Про це стало відомо лише після того, як цього літа були опубліковані дані агентства з державного боргу. Інші деталі кредиту, зокрема процентну ставку та графік погашення, агентство не розголошує.
Угорщина активно поглиблює свої зв'язки з Китаєм, про що свідчить травневий візит Сі Цзіньпіна до Будапешта, під час якого сторони підписали низку угод щодо інфраструктурних проєктів. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан також відвідав Пекін під час так званої миротворчої місії в липні.
Непогоджені дипломатичні зусилля Орбана, а саме його зустрічі з російським і китайським лідерами владіміром путіним і Сі Цзіньпіном викликали гнів у всьому ЄС.
У Брюсселі наголосили, що, хоча Угорщина головує в Раді ЄС, Орбан у цих поїздках не представляє європейський блок.
Європейська комісія 15 липня оголосила, що скоротить свою участь у неформальних зустрічах, запланованих Угорщиною під час її головування в ЄС після «мирної місії» Орбана.
Угорщина, яка вважається найбільш наближеним до Кремля членом ЄС, неодноразово перешкоджала наданню допомоги Україні через те, що це нібито «продовжує» та «загострює» війну.
Бекграунд. Як повідомлялося, в МЗС Польщі запропонували Угорщині вийти зі складу Євросоюзу. Заступник міністра закордонних справ назвав політику Орбана «антиєвропейською, антиукраїнською та антипольською».