Наміри путіна щодо створення «газового хаба» у «дружній» Туреччині, який знову відкрив би «Газпрому» двері на європейський та світовий ринок, зійшли на пси: після кількох років переговорів із Туреччиною «Газпром» вирішив відмовитися від проекту, визнавши його недоцільним.
Джерело. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до компанії.
З ідеєю про «газовий хаб» путін виступив у жовтні 2022 року – невдовзі після того, як «Північні потоки» хтось підірвав.
путін запропонував Реджепу Ердогану прокласти ще кілька труб дном Чорного моря і качати до Туреччини, а потім до Європи 55 млрд кубометрів щороку, щоб повністю компенсувати потужності Nord Stream.
Однак у «Газпромі» відразу визнали ідею нереалістичною, кажуть джерела Bloomberg. По-перше, у Туреччині немає трубопроводів достатньої потужності, щоб перекачувати газ до ЄС.
Крім того, виникли розбіжності через схему управління проектом: Анкара запропонувала «Газпрому» лише роль постачальника, а продажем газу хотіла займатися сама. Російська компанія хотіла більше контролю, сказали джерела Bloomberg.
Крім того, Ердоган вимагав додаткових знижок на російський газ.
Хоча російська влада запевняла, що узгодження «хаба» путіна займе лише кілька місяців, переговори почали затягуватися і незабаром зайшли в глухий кут.
«Газпром», який втратив європейський ринок газу, який до війни приносив $8 млрд виручки щомісяця, не може знайти нових клієнтів.
Нічим закінчилися переговори, що тривали майже 10 років, про будівництво другого газопроводу в Китай. За даними Financial Times, Пекін вимагає опустити ціну газу до внутрішньоросійського рівня, тобто близько $60 за тисячу кубометрів. Це вчетверо дешевше за теперішню ціну російського газу для Китаю – $247 за тисячу кубів газопроводом «Сила Сибіру-1».
Залишившись без постачання до Європи, «Газпром» втратив дві третини експорту газу: в 2024 році він склав 81 млрд кубів. До вторгнення в Україну газовий експорт компанії сягав 200 млрд кубометрів.
Більше про провальний путінський проект ми писали в матеріалі «Турецький газовий хаб: хто отримає від нього найбільше зиску та чи є там інтереси України».