В Україні у 2024–2025 роках тривала дискусія щодо податкової реформи: Міжнародний валютний фонд (МВФ) наполягав на запровадженні ПДВ для фізичних осіб‑підприємців, тоді як уряд пообіцяв не змінювати систему оподаткування до завершення війни. Тим часом «білий» бізнес дедалі частіше вимагає від держави рівних правил гри, а детінізація економіки стає ключовим пріоритетом.
Про це в інтерв'ю TAX Podcast розповів голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев.
За його словами, понад трильйон гривень податків нині перебуває в «тіні», і ці кошти могли б бути спрямовані на підвищення зарплат учителям і медикам, а також на зростання пенсій. Натомість, як зазначив Гетманцев, ці гроші «концентруються в руках тисячі сімей, які «не заробляють, а крадуть» через ухилення від оподаткування, контрабанду та корупційні схеми за участі фіскальних і правоохоронних органів».
Голова комітету зазначив, що тема детінізації з 2019 року викликала значний спротив, однак нині ситуація змінюється. За його словами, великі бізнес-асоціації та підприємці самі звертаються до держави з вимогою забезпечити однакові умови оподаткування, адже практика дроблення бізнесу через ФОПів, виплати зарплат у конвертах і несплата ПДВ викривляють конкуренцію.
Так, у 2024 році завдяки заходам із детінізації до державного бюджету додатково надійшло близько $2,5 млрд. Завдяки цьому податкові надходження вдалося спрямовати на оборону, а кошти міжнародних партнерів – на соціальні видатки. У такий спосіб торік зарплати вчителів підвищили на 30%, а з 1 вересня мінімальна зарплата педагога має сягнути 21 000 грн.
Водночас Гетманцев наголосив, що ключовою проблемою залишається системна корупція, яка десятиліттями існує у вигляді горизонтальних зв’язків між бізнесом, фіскальними органами та правоохоронцями. Відкритий продаж нелегальних підакцизних товарів, за його словами, є маркером цієї системи.
Серед пріоритетних напрямків боротьби з тіньовою економікою голова комітету назвав ринки підакцизних товарів, торгівлю та контрабанду. Він зазначив, що у 2025 році обіг нелегального тютюну зріс із 12,5% наприкінці 2024 року майже до 18%. Окремою проблемою залишаються карго-компанії, які завозять товари без сплати мит і податків.
Для подолання цих явищ, на думку Гетманцева, необхідне повне перезавантаження органів, відповідальних за боротьбу з економічними злочинами, зокрема Бюро економічної безпеки (БЕБ), митниці та податкової служби. Йдеться не про зміну окремих керівників, а про злам «кланових корупційних зв’язків» шляхом переатестації.
Він також заявив, що не підтримує підвищення податкового тиску на малий бізнес і має намір дотриматися обіцянки не змінювати Єдиний податок до завершення війни. Водночас відповідальність за можливі зміни, зокрема ризики запровадження ПДВ для ФОПів, він поклав на великі торговельні мережі, які дробляться на мікробізнес для отримання неконкурентних переваг.
«Чому наші платники податків мають сплачувати за диру, яку ви самі собі створюєте? Я дуже розумію тут насправді маленьких фопів і мені б хотілося їх захистити. Бо насправді я й сам обіцяв, що ми не будемо змінювати Єдиний податок до кінця війни, і я хочу дотриматися цієї обіцянки», – резюмував Гетманцев.
ПДВ для ФОПів: контроль над системою та захист малого бізнесу
За словами Гетманцева, проблема не в самих ФОПах, а у використанні їх великими компаніями для уникнення податків і ПДВ. Практика дроблення бізнесу дозволяє виплачувати зарплати в конвертах й ухилятися від сплати ПДВ, що створює неконкурентні умови для легальних підприємців.
«Малий бізнес не повинен страждати через махінації великих компаній. Податкова політика має бути справедливою для всіх», – зазначив голова комітету, наголошуючи на важливості рівних умов гри для всіх учасників ринку.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що детінізація здатна принести держбюджету ще 420–450 млрд грн. Більше про майбутнє спрощеної системи, реформу оподаткування та розкриття банківської таємниці читайте в матеріалі Mind.