«Математики» або «гуманітарії», «фізики» чи «лірики» – цей розподіл відомий здавна. У нашому суспільстві донедавна було прийнято відділяти гуманітарний напрямок навчання від точних наук. Проте сьогодні ситуація набуває кардинальних змін: у всьому світі освітяни наголошують на важливості саме міждисциплінарних зв’язків. Яким же чином ці дисципліни можна поєднати і чого цим досягнемо, Mind попросив допомогти розібратись Ганну Хайтову, вчителя біології та курсу Science Технологічного ліцею «Ліко».
Будь-яка навчальна дисципліна – це відкрита система, її завжди можна пов’язати з іншими. Відтак, вивчаючи різні теми, ми можемо віднайти в них біологічний, хімічний, фізичний, математичний, філософський або мовний зміст.
Кожна тема має ракурси, з яких можна її розглянути, які можуть доповнювати один одного, розкривати нові аспекти давно відомого, або продемонструвати учням інший погляд на проблему.
Одним із способів здійснити це на практиці є застосування у навчанні проектної діяльності. Такий підхід дозволяє учням розгледіти ці зв’язки та побудувати їх самостійно. Іноді на інтуїтивному рівні, але вже розуміючи, що одним-єдиним ресурсом усе не визначається. Такі проекти можна виконувати парно, групою, індивідуально, з вчителем. У будь-якому разі учні навчаються взаємодіяти з іншими людьми, працювати в команді, обробляти інформацію, критично мислити, опрацьовувати різні види джерел, компонувати це у доповідь та презентувати власні здобутки.
Приклад з уроку біології. Тема: вивчення будови рослини. Учням необхідно поєднати одразу багато дисциплін, аби виконати такий проект. По-перше, необхідно зобразити рослину, по-друге – зробити опис українською мовою (наразі багато джерел мають іноземне походження, тому важливо вміти грамотно подати інформацію рідною). При описі квітки слід скласти її так звану формулу, тому без математики аж ніяк не обійтись. Щоб визначити, в яких умовах і де росте рослина, треба звернутись до географії. Презентація може бути виконана як на папері, так і в електронному вигляді, але без певного володіння інформаційними технологіями теж не обійтись.
Отже, міждисциплінарний підхід відображає ті стрімкі зміни, які відбулися зі світом протягом останніх десятиліть. Вже сьогодні шкільна освіта може запропонувати дітям такі «комбіновані» дисципліни, як інформаційно-комунікаційні технології, біотехнології, інженерію та конструювання, дизайн, будівництво й архітектуру. Звичайно, це, у свою чергу, вимагає якісної матеріально-технічної бази. Фізичні, хімічні, біологічні, робототехнічні та інші класи й лабораторії покликані задовольнити потреби навіть найбільш вимогливого користувача задля успішного виконання групових проектів та лабораторних робіт, індивідуальних завдань і презентацій.
Належні матеріально-технічні умови дають вчителям змогу готувати учнів до професій майбутнього, яких ще немає, але в перспективі людство їх потребуватиме. А також усувають у учнів бар’єри в бажанні навчатися і пізнавати світ.
Ні для кого також не секрет, що вивчення мінімум однієї іноземної мови є пріоритетним для сучасного школяра. Більшість інформації сьогодні викладена у вільний обіг англійською мовою, яка є основною при виробництві нових пристроїв чи проведенні досліджень. Тому цілком логічно було впроваджувати у навчальний процес вивчення різних предметів англійською. При цьому найбільш сприятливим віком для такого нововведення є молодші класи (2-4-й). Дітям цікаво, хоча іноді й складно, проте через практичні роботи, проекти, живі об’єкти, аудіо- та відеоматеріали вони із задоволенням занурюються у навчання і пізнають цей світ.
Ще одним важливим аспектом міждисциплінарного підходу є вміння звертатися до власного досвіду та знань учнів – це спрощує процес вивчення й засвоєння матеріалу. Дітям іноді варто просто здогадатися або логічно подумати, зробити попередні висновки, щоб правильно зрозуміти. При цьому сьогодні основні завдання вчителя – ставити правильні запитання, бути модератором обговорення, підтримувати інтерес учнів і слідкувати за правильністю використання ними лексики. А також – прислухатися до учнів, що їм цікаво ще дізнатися, і не боятися відійти від теми.
Таким чином, застосовуючи міждисциплінарний підхід, ми привчаємо наших учнів розглядати будь-яку тему з різних ракурсів. Даємо їм можливість здобути навички самостійної роботи з різними джерелами та вміння на практиці здійснювати наочні експерименти. Фактично, ми вчимо дитину вільно почувати себе та легко орієнтуватися в різноманітних процесах, тобто – відкриваємо шлях їм до самостійного життя.