Сучасна людина все більше і більше перелаштовується на онлайн-комунікації і все менше спілкується особисто. Доходить до того, що популярністю користуються стартапи, наприклад, для любителів і цінителів вина, де ці самі любителі п'ють вино... по скайпу. Такі новини, що з'являються в медійному просторі мало не щодня, можна вважати настільки ж бентежними, настільки й «у дусі часу». При цьому дива прогресу – не привід відмовляти собі в задоволенні вибудовувати і підтримувати живе людське спілкування, впевнена Вікторія Єсауленко, маркетинг-директор Юридичної фірми «Астерс». Спеціально для Mind вона розповідає, як налагодити і зберегти особисту комунікацію в нашому надто віртуалізованому світі.
Не беріть інтерв'ю. Ми занадто часто чуємо від гуру комунікацій поради, що спілкуватися з новим знайомим треба, ставлячи якомога більше запитань. Хоча в беззаперечній користі від таких рекомендацій можна засумніватися з кількох причин. По-перше, вміння ставити правильні питання і вести ними співрозмовника в потрібному вам напрямку – це справжнє мистецтво, яке геть не кожен здатний одразу осягнути. А по-друге, чи не здається вам, що режим «питання – відповідь» дуже швидко зведе спілкування до формату інтерв'ю? Але інтерв'ю – це зазвичай досить одностороннє спілкування, і саме ця однобічність гарантує, що щирого контакту між людьми не буде.
Не ставте закритих питань. Але давайте все ж про мистецтво. За допомогою мистецтва питань можна «заритися» в будь-яку людину дуже глибоко, а рекомендацій і порад вистачить на цілу книгу. Але зараз згадаймо головне правило: якщо ви хочете встановити з кимось тісний контакт – якомога частіше користуйтеся відкритими запитаннями, а закритих по можливості уникайте.
Звернемося до конкретного прикладу (як то кажуть, відчуйте різницю):
– Ми зустрінемося ще раз?
vs.
– Де ви бажаєте зустрітися наступного разу – у нас в офісі або, може, пообідаємо в ресторані «Тамбурін», там відмінна індійська кухня.
Про себе – лише корисне. Запитання – відмінний інструмент налагодження відносин, якщо вони використовуються паралельно з історіями про себе. Наприклад, якщо ви написали книгу і на одному з тематичних заходів хочете запропонувати аудиторії її придбати, то можна це зробити дуже по-різному. З діаметрально протилежним результатом. Уявіть, що буде, якщо ви просто запитаєте якогось учасника: «Чи не хочете придбати мою книгу?». А він у відповідь: «Ні». І що? І все! А якщо бесіду вибудувати по-іншому: «Уявляєте, Ванесса Параді після того як розійшлася з Бредом Піттом, вирішила налагодити своє життя і купила мою книгу «Бажаю щастя в особистому житті». І ось нещодавно вперше вийшла заміж!»…
Деталі – лише перспективні. Ви забезпечили співрозмовника безліччю цікавої інформації про себе: що у вас є книга; що ви знайомі з Ванессою Параді; і ви разом (із книгою) можете бути дуже корисні людям. Це дозволить продовжити бесіду на багато можливих тем: які досягнення є у співрозмовника, чи є спільні або інші просто цікаві знайомі, про гендерні питання та проблеми в країні і світі, цікаві або нецікаві події тощо.
Плюс, найважливіше – така підводка набагато швидше призведе до того, що співрозмовник захоче зробити покупку, ніж якщо поставити йому пряме несподіване запитання-пропозицію.
Дізнаючись – хваліть. Позитивні припущення відмінно працюють для того, щоб привернути до себе іншу людину і завоювати її довіру. Цим інструментом налагодження стосунків ми часто користуємося несвідомо і ситуативно. А можна використовувати його усвідомлено на користь справи і процвітання: «Ви справляєте враження професіонала найвищого рівня. У вас, напевно, відбою немає від клієнтів». Ви зробили людині відмінний комплімент, а це теж мистецтво; плюс, ви також відкрили величезні ворота в продовження бесіди і багато шляхів для її розвитку:
а) ви помилилися і людина вас виправить, даючи можливість побути психотерапевтом.
б) ви помилилися або ж маєте рацію, але людина запитає вас, чому у вас склалося таке враження. Це дасть вам можливість розповісти їй ще про свою високу думку щодо неї, запевнивши у власній повазі. Це зазвичай дуже налаштовує людей один на одного, дозволяючи зав'язувати тривалі стосунки.
в) ви маєте рацію, людина погодилася і готова ділитися з вами своєю експертизою.
Користуючись інструментом позитивних припущень, ви зможете зав'язати приємну за результатами для вас бесіду на найрізноманітніші теми, поглибити ваші знання про співрозмовника і поділитися інформацією про себе.
Не «зависайте». При цьому і в діловому, і в особистому спілкуванні, як і в будь-якій іншій справі, важлива ефективність. Тому з нього краще прибирати все зайве – непотрібні епітети, слова-паразити, звуки-розмазню – ееее, аааа. Особливо це стосується ділових зустрічей і переговорів. Час – найцінніший і, найстрашніше, незворотний ресурс, тому не витрачайте його на нісенітницю:
– Що ви робили вихідними?
– Ну, у нас взагалі не було ніяких планів, і ми довго валялися в ліжку, я грала з кішкою. Ти знаєш, наша кішка, напевно, вже зовсім доросла стала і практично не грайлива. Сергій читав щось в і-неті. І так, напевно, близько години. Тому ми снідали, потім... – співрозмовниця щось подібне говорить ще довго, а наприкінці видає: – До речі, ми ходили на новий фільм, «Капітан Марвел», нічого так, але все, вибач, треба бігти…
А вам як раз от про фільм і кортіло дізнатися, щоб визначитися – чи варто на нього сходити, чи ні.
Не «відморожуйтеся». Дуже корисна навичка – знаходити в співрозмовника щось особливо цікаве вам і розвивати ваше спілкування з особистою залученістю. Це корисно для того, щоб бесіда не повисала в порожнечі з незграбним мовчанням, яке обтяжливе для всіх, погано переноситься і після декількох разів повністю вбиває бажання продовжувати зустрічатися з тим співрозмовником, з яким це сталося.
У спілкуванні двох жінок це відбувається вкрай рідко, якщо вони хоча б трохи симпатизують одна одній. У жінки з чоловіком – теж. А ось чоловікові з чоловіком, особливо, якщо один з них – клієнт, і спілкування необхідно зробити цікавим – для нього і перспективним – для майбутнього контракту, навичка уникнення незручних пауз завжди знадобиться.
Розвинути її допоможе практика – для початку потренуйтеся на кішках близькій людині. Ось тут якраз стануть у пригоді питання, щоб визначити, які теми цікаві й зрозумілі співрозмовнику. Якщо тема близька і вам – отже, буде що обговорити. Якщо тема від вас далека, то вам доведеться повірити в те, що вона вам надзвичайно цікава. І з'ясувати якомога більше.
Невелика підказка. Жінкам найбільше цікаві персональні теми – особисте життя, сім'я, друзі, будинок, хобі. Чоловікам – їхні досягнення і захоплення.
Больові точки – табу. Тут цілком доречно згадати старе, але завжди популярне правило ознайомчої комунікації: не зачіпати теми політики, релігії, сексуальної орієнтації, здоров'я і доходів.
Даруйте емоції. Вчені, і не лише британські, багаторазово довели: найкраще запам'ятовується те, що викликало емоції. Чим глибше емоція – тим кращим буде запам'ятовування. Природно, позитивна емоція збільшує бажання продовжувати спілкування. Найефективніші інструменти з виклику позитивних емоцій – це комплімент і гумор.
Про компліменти потрібно пам'ятати головне правило: комплімент від лестощів відрізняє віра в те, що ви говорите. З гумором теж нескладно – якщо ви знаєте багато витончених анекдотів і вмієте їх розповідати, це може добряче прислужитися для додаткового забарвлення тієї чи іншої ситуації. Але знову ж таки: якщо спілкування лише зароджується, і ви ще недостатньо добре знаєте свого візаві, то краще ніяких жартів про політику, релігію та сексуальну орієнтацію.
Не лінуйтеся. Ну і наостанок – найголовніша порада: не лінуйтеся. Не йдіть шляхом найменшого спротиву, віддаючи перевагу квапливому онлайн-листуванню замість справжньої живої бесіди і, звичайно ж, живих людських обіймів. Якщо вони вчасні і доречні. Розмова віч-на-віч у реалі – аж ніяк не такий анахронізм, як його можуть спробувати уявити любителі вина по скайпу.