Поки президент Володимир Зеленський планує боротися із корупцією у державних органах, бізнесу теж варто замислитись над запровадженням культури доброчесності, або комплаєнсу, у власних компаніях. Так, за словами юристів, останнім часом українські компанії стикаються із труднощами у роботі з іноземними контрагентами саме через відсутність закріплених норм щодо відповідності зовнішнім та внутрішнім нормам і правилам.
Про те, на що звертати увагу в оформленні зовнішньоекономічних контрактів з іноземними партнерами та як правильно прописати норми комплаєнсу, розповіли Mind юристи Адвокатського об’єднання «СК ГРУП», радник Марія Загрядська та адвокат Тетяна Федоренко.
Український бізнес вже давно вийшов за межі митної території України у своїх операціях, освоїв ЗЕД і збільшує свої статки за рахунок торгівлі (надання послуг) з іноземними контрагентами. Останнім часом національні компанії зіткнулися з труднощами під час укладення ЗЕД-договорів або участі у тендерах у зв’язку з відсутністю прийнятих компанією комплаєнс-норм (внутрішніх політик, кодексів поведінки, антикорупційних програм тощо).
Очевидно, що розвиток культури доброчесності, якою по суті і є комплаєнс, у реаліях українського бізнесу не є пріоритетом, та й підхід до цього питання досить скептичний та формальний.
Корупція на теренах нашої держави здається безкінечним явищем, яке обурює українських громадян та гальмує становлення сучасної України як рівного учасника міжнародної спільноти. Тому комплаєнс нам більш зрозумілий саме через антикорупційні програми, хоча б через те, що негативне позиціонування корупції з екранів телевізорів доноситься вже давно та набуває своїх масштабів. Також кожен власник компанії усвідомлює, що корупційні діяння персоналу всередині компанії не направлені на розвиток бізнесу, а лише на покращення матеріального становища окремих працівників.
Наразі питання антикорупційних програм активно регулюється законодавством передусім стосовно державних компаній або тих, які мають державну чи комунальну частку.
Статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що учаснику відмовляється в участі у процедурі закупівлі у разі відсутності у такого учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн грн. Також передбачено відхилення тендерної пропозиції учасника, якщо така юридична особа чи її службові особи вчинили корупційні правопорушення.
Законом України «Про запобігання корупції» передбачається розробка юридичними особами заходів, необхідних для запобігання і протидії корупції.
Так само вказаним законом вводиться обов’язкова антикорупційна програма для підприємств та товариств, у яких державна або комунальна частка перевищує 50%, та юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі.
Окрім антикорупційних законів перед українськими компаніями постає потреба відповідати внутрішнім комплаєнс політикам своїх міжнародних хед-офісів, міжнародних партнерів, інвесторів, контрагентів. На міжнародній арені бізнес може бути максимально нетолерантний до корупційних проявів, тому українські компанії мають бути готові до кооперації в рамках сучасних цінностей Європи, США та інших іноземних держав та мають турбуватися про впровадження антикорупційних комплаєнс-програм серед власного персоналу.
Також з’являється потреба в сертифікації комплаєнсу та кваліфікованих комплаєнс-менеджерах, які зможуть втілити комплаєнс-програму та контролювати її дотримання.
Тож бізнесу важливо провести антикорупційний аудит або внутрішнім ресурсом, або через залучення зовнішніх консультантів. І з огляду на результати запроваджувати рекомендовані зміни, розробляти антикорупційні програми на кшталт: етичний кодекс, кодекс корпоративної поведінки, положення про управління ризиками, про подарунки, про контрагентів та інші, а також розробляти тренінги для персоналу щодо цих кодексів та положень, готувати інструкції, заохочення та внутрішні санкції.
Усі комплаєнс-програми мають бути персоніфіковані під кожну конкретну модель бізнесу, шлях, який було пройдено компаніями, їхній досвід, цінності, філософію, команду, корпоративну культуру.
Загалом, комплаєнс прийшов в Україну через дочірні компанії міжнародних структур. Іноземний бізнес, внаслідок прийнятих транскордонних антикорупційних законів, почав більш ретельно добирати собі партнерів та контрагентів.
Так, у США було прийнято закон про корупцію за кордоном (FCPA – Foreign Corrupt Practices Act), який розповсюджується на компанії, що, серед іншого, мають основним місцем діяльності США, компанії, зареєстровані на фондових біржах США, або які зобов’язані подавати звітність до Комісії США з цінних паперів (SEC), нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території США.
Вказаний закон забороняє здійснення корупційних платежів іноземним посадовим особам.
У 2010 році було прийнято закон Великобританії «Про хабарництво» (UKBA – Bribery Act 2010), який також має екстериторіальну дію та розповсюджується на юридичних осіб, які зареєстровані у Великобританії, а також на ті компанії, які здійснюють свою діяльність на території Сполученого Королівства, та передбачає можливість юридичного захисту компанії при корупційних діяннях пов’язаних осіб у разі наявності в компанії достатніх мір для попередження корупційних діянь її співробітників або пов’язаних осіб.
Інший антикорупційний закон з транскордонною дією було прийнято у Франції у 2017 році, він називається Sapin II. Відповідальність згідно Sapin II застосовується рівною мірою як до материнських, так і до дочірніх компаній, контрольованих структур, та передбачає наявність у компаній антикорупційної програми, яка виявлятиме та зменшуватиме корупційні ризики.
Враховуючи темпи сучасної глобалізації, перед українським бізнесом стоїть завдання розробки та впровадження комплаєнс-програм, які зроблять їх конкурентними та нададуть відповідний імунітет у відносинах з державними органами власної країни та зарубіжжя.
Підводячи підсумок, хотілося б зазначити, що український бізнес потроху, але бере курс на комплаєнс, який у майбутньому стане звичним інструментом для наших реалій, що, безперечно, наблизить країну до омріяної відповідності міжнародним цінностям, а антикорупційні програми можуть стати тією рушійною силою, яка дасть розвиток та усвідомлення комплаєнс-культури.