Кабінет Міністрів повернувся до державного регулювання цін на соціальні продукти, лікарські засоби та медичні вироби з 15 квітня на період дії режиму надзвичайної ситуації. Моніторинг буде розповсюджений на 10 продуктів, 8 фармпрепаратів та 2 медичних товари. Якщо ціна в торгівлі на них планує підвищуватися, то заклад торгівлі через електронну форму зобов’язаний повідомляти про це в Держпродспоживслужбу. На виробників або постачальників це регулювання не розповсюджується.
Про те, чи достатньо цих заходів для реальної боротьби із коронавірусом і допомоги населенню, а також як має діяти Україна в умовах пандемії, розповів Mind координатор руху «Індустрія 4.0 в Україні» Олександр Юрчак.
У результаті пандемії всі індустріально розвинені країни змушені мобілізовувати своїх національних виробників на виготовлення товарів критичного значення: ліків, засобів індивідуального захисту і медичного обладнання. Чи отримає Україна такий національний план дій власних виробників?
За період 6–11 квітня уряд України запропонував Верховній Раді створити фонд боротьби з коронавірусом обсягом в 66 млрд грн, а також створив Раду з питань економічного розвитку України. На першому засідання Ради було визначено мету її діяльності: розробка комплексу швидких заходів реагування на пандемію; запровадження стимулів для економіки; розробка довгострокової стратегії розвитку країни.
Тим часом фармацевтичні компанії світу продовжують працювати над пошуком антивірусних препаратів, зокрема, українські розробники намагаються створити копію японського препарату «Авіган».
За результатами всеукраїнського опитування дослідницького агентства Info Sapiens, проведеного 25-29 березня, 60% українців назвали щонайменше один вид фінансових збитків, зокрема 38% українців зазначили зменшення регулярного доходу родини внаслідок епідемії, 16% – повну втрату доходу, 14% – втрату роботи, 10% – фінансові збитки (через здачу квитків тощо).
Також Growford Institute зробив аналітичний огляд «Монетарна влада і подолання коронакризи. Як реалізувати антикризову політику НБУ». Звіт цінний глибокими інсайтами в процеси світової фінансової кризи й дає рекомендації щодо дій України в глобальному контексті. Зокрема, велику увагу приділено відновленню монетарного суверенітету України.
Основна ідея мобілізації національних ресурсів на боротьбу з коронавірусом індустріально розвинених країн полягає в тому, щоб бізнес та уряд об'єднали зусилля для максимального використання національних виробничих ресурсів у боротьбі з COVID-19 та стимулювання економічної активності власних виробників в умовах економічної кризи.
Що конкретно вже зроблено:
Незважаючи на відсутність єдиного плану мобілізації дій власних виробників, громадські організації України діють активно. Українська платформа RAZOMua проти COVID-19 розробила інтерактивну мапу для прозорого інформування волонтерів, донорів, міжнародних організацій та лікарів про наявні потреби опорних лікарень України для захисту від COVID-19. На платформі можна також відслідковувати динаміку появи чи закриття цих потреб державою, волонтерами або гуманітарною допомогою.
Важливу роль для промислових підприємств на сьогодні відіграє сфера кластерів. Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) закликала використовувати кластери як інструмент протидії кризовим явищам. АППАУ пропонує регіональним спільнотам та кластерним ініціативам ІАМ швидше об'єднуватись по регіонах та створювати антикризові штаби, які здатні ефективно взаємодіяти з місцевою владою.
З огляду на всі ці події, можна дійти висновку, що впродовж останніх двох тижнів уряд навіть не намагався мобілізувати національних промислових виробників на боротьбу з коронавірусом. Уряд не має бачення (принаймні публічного), яким чином закрити дірку в десятки тисяч апаратів ШВЛ та іншого кисневого обладнання, яке стане критичним для врятування людей буквально через 2–3 тижні. Тому головні ініціативи щодо зміни цієї ситуації йдуть від громадськості та бізнес-об'єднань.