Понад 6000 юридичних осіб в Україні мають серед засновників чи бенефіціарів кіпрські компанії або навіть громадян. Крім того, у приблизно 30% юросіб з іноземними засновниками присутні кіпрські компанії і Кіпр є найпопулярнішим місцем серед інших юрисдикцій. Проте, вже з 1 січня 2021 року набирають чинності норми закону №466-IX щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) і їхніх бенефіціарів.
Про це Mind писав у матеріалі «Обклали по колу: в чому основні новації «антиофшорного» закону».
Чому на нюанси цього документу варто звернути увагу власникам іноземних компаній (і не тільки офшорів) і бенефіціарам розповіла, Mind засновник і керуючий партнер групи компаній «Сайвена Груп», директор АФ «Сайвена-Аудит», адвокат і сертифікований аудитор Олена Жукова.
Законом від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (основні статті закону набрали чинності 23 травня 2020 року) у податкове законодавство України імплементовано норми щодо КІК.
Стаття 39-2. «Контрольовані іноземні компанії» набирає чинності з 1 січня 2021 року. Саме з цієї дати починається «ера КІК».
Основна ідея, яка закладена у КІК-законодавство, – «Смерть офшорам!». Держави сподіваються на те, що схеми мінімізації податків будуть ліквідовані, що компанії та фізособи одумаються та почнуть сплачувати податки у бюджет держав, де вони є резидентами. Аналіз світових трендів говорить, що такі надії та сподівання є досить обґрунтованими.
По-перше, усі власники (контролери) контрольованих іноземних компаній мають «розкритися» та надати до податкових органів інформацію щодо наявності фактів володіння КІК, а також звітувати про прибуток, що був отриманий КІК. Цей звіт про КІК додаватиметься до декларації, буде включений до об’єкту оподаткування, з нього сплачуватиметься податок.
При цьому, якщо власником/контролером КІК є юридична особа, то застосовуватися буде податок на прибуток підприємств. Але в Україні історично було досить ускладнено інвестування за кордон. Тому більшість власників КІК є фізичними особами. І це – перший нюанс, який необхідно «зрозуміти та прийняти».
Оскільки контролером КІК, зазвичай, є фізособа, то податком, яким оподатковуватиметься прибуток КІК (юридичної особи), буде податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір. Це дуже незвичний «виверт» для українського мислення: коли податок, який обумовлений прибутком юрособи, сплачуватиме звичайний громадянин (втім, це може бути й не громадянин України – у цьому разі вирішальним є податкове резидентство фізособи).
Мешканцям багатьох інших країн це зрозуміти простіше. У них часто ПДФО та корпоративний податок – взагалі описуються в одному законі (просто – податок на дохід). Та й кожному «там» зрозуміло – за юрособою стоять її бенефіціари (фізособи), тому що фактично «юрособа» це – фікція... Її активи, доходи, прибуток (фактично, якщо спускатися до «базису») – це все належить бенефіціарові.
Саме для себе він старається, працює, отримує доходи – тому логічно, що доходи компанії цілком можливо оподатковувати і на рівні власника/бенефіціара/фізособи.
Але ми – вихідці з Радянського Союзу. Нас довго відучували від приватної власності (особливо від власності на підприємства). І зараз нам важко одразу «зрозуміти та прийняти» такі очевидні для усього світу речі.
Друге, що необхідно «зрозуміти та прийняти». Людина відповідає за своїми боргами усім своїм майном (як правило, у підприємства є «обмежена відповідальність», яка, зокрема, не спускається на рівень відповідальності власника/фізособи або директора).
Це означає – фізична особа однозначно буде вимушена сплатити борг по податках (що виник у зв’язку з володінням іноземною компанією). Навіть якщо прийдеться для сплати цього боргу продати машину/квартиру...
Та що там, навіть якщо людина помре,податковий борг за неї сплатять її спадкоємці (у розмірі спадкової маси). Це також необхідно буде «переварити» українському резиденту – власнику КІК. Власність – зобов’язує. Борги треба повертати. Податки – сплачувати.
Третє. Контрольована іноземна компанія – це не тільки офшор. Це – будь-яка іноземна компанія, що була зареєстрована в будь-якій (навіть самій респектабельній юрисдикції). Якщо українець відкрив фірму в Польщі, або Естонії, або в Германії – це теж є КІК.
Можливо, з прибутку цієї компанії й не доведеться сплачувати податок (ПКУ містить низку виключень/пільг із цього приводу). Але в контролера КІК є й інші обов’язки, крім сплати «додаткового податку».
Четверте. Є ще «адміністрування» податку. Воно в Україні завжди було дуже ускладненим, неефективним, дрімучим (та жорстоким до платника податків). У випадку з КІК податкові органи зажадають від контролера КІК виконання купи додаткових обов’язків.
Це – подання щорічної звітності щодо КІК, подання повідомлень про придбання/продаж частки в КІК, складання фінансової звітності по КІК за вимогами МСФЗ, проведення аудиту КІК, виконання правил трансфертного ціноутворення в КІК. Також КІК (та контролер КІК) підлягатиме податковому контролю – запити, перевірки тощо.
П’яте. Будь-яке невиконання вимог ПКУ щодо КІК (насамперед – вимог, що пов’язані з адмініструванням КІК) призведе до величезних штрафів. Розмір штрафів вимірятиметься сотнями тисяч та мільйонами гривень (нагадаю, це штраф не за ухилення від оподаткування, а просто за «неподання звіту або повідомлення»).
Шосте. У разі якщо «клієнт категорично незгодний», буде доступна лише одна опція – зміна податкового резидентства (з обов’язковим виїздом з країни, та вивозом усієї родини). Просто «отримання папірця про податкове резидентство Кіпру» – вже не пройде.
Все вищеописане контролерові КІК необхідно ретельно продумати та проаналізувати. Ризики дуже великі.
Можливо, єдиним (або найкращим) варіантом буде «розрубати Гордіїв вузол» та ліквідувати КІК. Це можливо, тім більш що нормами ПКУ передбачена спеціальна (пільгова) процедура «безподаткової ліквідації КІК».
Втім, ця процедура безподаткової ліквідації дуже обмежена в часі. Тому проаналізувати шляхи виходу з «безвихідної ситуації» треба вже сьогодні. Точніше – позавчора...