Мільярди в іноземних банках. Як ДПС збирає інформацію про гроші українців за кордоном
Та чим це загрожує з погляду податків
Державна податкова служба (ДПС) 1 липня завершила збирання даних від фінансових установ про рахунки їхніх клієнтів. Ці дані потрібні податковій для другого міжнародного обміну податковою інформацією за стандартом (CRC), що відбудеться у вересні.
Нагадаємо: восени 2024 року ДПС провела перший такий обмін, унаслідок якого вона отримала дані щонайменше про 500 тис. закордонних рахунків українців у 50 іноземних юрисдикціях. У межах другого обміну ДПС має намір держати відомості про рахунки громадян України більш ніж у 110 юрисдикціях.
Податкова проводить збір інформації про той капітал, який українці вважають за краще тримати за межами нашої країни. Згодом ДПС використовуватиме дані про іноземні рахунки для того, щоб виявляти незадекларовані доходи та штрафувати порушників податкового законодавства.
Полювання за платниками, які ухиляються від оподаткування, може розпочатися вже 2026 року: посилення контролю за доходами фізосіб прописано у Національній стратегії доходів та передбачено бюджетною декларацією на 2026–2028 роки.
Причому саме механізм міжнародного автоматичного обміну інформацією з метою оподаткування стане одним із ключових інструментів відстеження закордонних накопичень і доходів громадян.
Mind розбирався, до чого готуватися українським платникам податків, які мають рахунки за кордоном.
Яка мета міжнародного обміну даними
Україна приєдналася до системи обміну податковою інформацією за стандартом CRS у 2023 році після набрання чинності законом №2970-IX. Його норми зобов'язують фінансові установи передавати дані про рахунки своїх клієнтів до ДПС у вигляді спеціальних звітів. Фінустанови формують ці звіти раз на рік і до 1 липня надають їх у податкову.
Механізм CRS-обміну даних передбачає, що податкові органи збирають відомості про рахунки фізосіб-нерезидентів і діляться ними з фіскальними структурами інших держав, які приєдналися до стандарту CRS, а своєю чергою отримують дані вже про своїх податкових резидентів.
Наприклад, ДПС, одержавши від українських банків або інвестиційних компаній інформацію про рахунки громадян Швейцарії, Німеччини та Франції, надсилає такі дані до податкових відомств цих країн, а вони у відповідь передають ДПС відомості про рахунки українців, які відкриті у швейцарських, німецьких і французьких банках.
Станом на липень 2025 року до стандарту CRS приєдналося 119 юрисдикцій (повний перелік за посиланням). Відповідно, якщо в якійсь із перерахованих країн громадяни України мають рахунки, ДПС зможе про це дізнатися.
Головно йдеться про фінансові (банківські) рахунки, рахунки в цінних паперах, паї в інвестиційних фондах, заощадження у пенсійних фондах і накопичувальні страхові рахунки (договори страхування життя).
Чим завершився перший CRS-обмін
Обмін податковими даними відбувається щорічно. У перший обмін потрапила інформація про всі нові відкриті рахунки в період з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року, яку податковій передали фінансові агенти – банки, страхові та інвестиційні компанії, платіжні системи тощо.
Як повідомляла українська податкова, вона надіслала відомості про платників податків до 51 юрисдикції, і своєю чергою отримала інформацію від 50 юрисдикцій про рахунки українців, які відкриті більш ніж у 1650 іноземних фінансових установах.
ДПС пояснила, що через відмінності в нормативно-правовому регулюванні питань, що пов'язані із CRS, обмін даними було проведено менш ніж з половиною держав, які приєдналися до цього механізму.
Але у вересні 2025 року, коли відбудеться другий обмін, ДПС планує отримати інформацію про іноземні фінансові рахунки податкових резидентів України від усіх країн, які є партнерами зі стандарту CRS.
Які саме дані отримує податкова
Податкові органи інших юрисдикцій надають ДПС таку інформацію:
- ім'я власника рахунку, його адресу та податкове резидентство;
- індивідуальний податковий номер (ІПН) фізособи, дату та місце народження;
- дані про фінансову установу, в якій відкрито рахунок / рахунки;
- дані про баланс рахунку, у тому числі про нараховані відсотки, дивіденди та інші доходи.
Що важливо: перший обмін податковими даними, який відбувся 2024 року, мав стосуватися лише тих рахунків, баланс яких перевищував $1 млн. А у 2025 році в обмін мають потрапити всі рахунки, незалежно від залишків коштів на них.
Але, швидше за все, ДПС уже під час першого обміну одержала відомості не тільки про мільйонерів, а й про багатьох інших власників рахунків. Як це вийшло – розберемося далі.
Скільки рахунків українці мають за кордоном
Інформація про те, скільки насправді рахунків мають українці за кордоном і скільки на них грошей, не є публічною.
Навіть фінансово-податковий комітет парламенту на запит Mind повідомив, що не має таких даних. Втім голова комітету, народний депутат Данило Гетьманцев в одному з інтерв'ю, яке він дав каналу «Новини.live», обмовився, що ДПС у рамках міжнародного обміну вже отримала відомості про 500 тис. рахунків за межами України, баланс яких перевищує 200 тис. євро.
Отже, можна зробити висновок, що податкова вже має інформацію про закордонні рахунки громадян України, на яких загалом (за дуже приблизними розрахунками) лежить 100 млрд євро або більше.
Питання лише в тому, чому йдеться про рахунки з балансом від 200 тис. євро, якщо перший обмін даними мав охоплювати тільки ті рахунки, на яких перебуває понад $1 млн.
Як пояснюють експерти, поділ на рахунки з низькою вартістю (не більше $1 млн) та рахунки з високою вартістю (понад $1 млн) призначений виключно для проведення подальшої перевірки таких рахунків та їх власників. Водночас сума залишку коштів на рахунку не впливає на його внесення до звітності при обміні інформацією.
Тому, найімовірніше, вже в перший обмін даними потрапили рахунки з меншою вартістю (умовно від 200 тис. євро). Але якщо ДПС вирішить провести перевірку (або вже її проводила), то вона наразі робитиме це щодо тих рахунків, баланс яких перевищує $1 млн.
Щодо другого обміну, то, коли ДПС зможе отримати дані від усіх учасників стандарту CRS (а це, нагадаємо, 119 юрисдикцій), ризикнемо припустити, що кількість рахунків, про які знатиме українська податкова, відчутно перевищить кількість в 1 млн.
Як відбувається обмін податковою інформацією
| Параметри | CRS-обмін (вересень 2024 р.) | CRS-обмін (вересень 2025 р.) |
| Які рахунки потрапляють під обмін | Баланс більше $1 млн | Всі закордонні рахунки, незалежно від балансу |
| Кількість юрисдикцій, що беруть участь в обміні | 50 країн | 119 країн* |
| Скільки рахунків виявлено / буде виявлено | 500 000 | Більше 1 млн* |
Дані ДПС, Мінфіну та з інших відкритих джерел. *Оцінка Mind
Як податкова використовуватиме дані про закордонні рахунки
ДПС і Міністерство фінансів не приховують, що інформація про іноземні рахунки українців потрібна для посилення податкового тиску.
Мінфін, посилаючись на Національну стратегію доходів, заявив, що доступ до даних про іноземні фінансові активи резидентів України дозволить:
- посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
- виявити незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків;
- підвищити ефективність застосування правил щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній;
- отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.
Міністерство також уточнює, що завдяки обміну такими даними Україна зможе збільшити податкові надходження до державного бюджету.
ДПС зі свого боку повідомила, що за підсумками CRS-обміну вона не лише аналізуватиме інформацію про закордонні фінансові рахунки (залишки та рух коштів), а й зіставлятиме отримані дані з податковими деклараціями, які подавали власники цих рахунків.
Отже, якщо ДПС виявить розбіжності між тією інформацією, яку вона отримала від іноземних податкових органів, і даними в деклараціях (а цілком імовірно, що багато власників іноземних рахунків взагалі свої доходи не декларували), вона донараховуватиме податкові зобов'язання. Нагадаємо: іноземні доходи оподатковуються ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5%.
У майбутньому, після того як буде готова законодавча база, податкова також зможе використовувати дані про рахунки за межами України для розрахунку бази оподаткування шляхом застосування непрямих методів (це аналіз реальних доходів фізособи за її видатками та заощадженнями).
Втім до кінця дії воєнного стану власники рахунків еквівалентом менш ніж $250 тис. можуть спати спокійно. Відповідно до норм Податкового кодексу, інформація про іноземні рахунки фізосіб, баланс яких нижчий від зазначеної суми, не може бути використана для нарахування податкових зобов'язань. Але варто пам’ятати, що дані про ці рахунки ДПС все одно матиме. А після скасування воєнного стану вони так само потраплять під контроль, як і всі інші.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
