Проблеми українського інвестринку стабільні роками. Корупція, бюрократія, відсутність механізмів захисту інвестицій та ефективної судової системи – всі ці чинники щоразу по колу перераховують експерти. «Своє слово» сказала й пандемія. Яке саме, і чи настільки великим є її вплив на інвестиційний клімат в Україні, спеціально для Mind міркує Артем Ковбель, старший партнер Vigilant Forensic Boutique, член наглядової ради Global Spirits, ТМ «Хортиця».
Коронавірус усе-таки дещо змінив у розстановці сил: тепер можна говорити, нібито ринок інвестицій похитнула пандемія. Що локдаун на початку року призвів до серйозних збоїв у роботі підприємств, і це відбилося на вартості їхніх цінних паперів. Що інвестори спантеличені та шукають нові ринки для вкладень.
Щоправда, у випадку з Україною пандемія практично ні до чого. Вона просто «добила» то, що вже і так ледь животіло.
На вітчизняному фондовому ринку з шести наявних бірж реально працюють дві, і 98,7% усіх укладених ними контрактів – це торгівля державними облігаціями. Акції українських підприємств продаються на Варшавській, Франкфуртській, Лондонській та інших біржах. Словом, де завгодно, але не у нас. І розкуповують їх там не надто активно. Все через ту ж горезвісну корупцію в країні і з інших усім відомих причин.
Як не дивно – так. Коронавірус неабияк пошарпав промислове виробництво та деякі вітчизняні бізнеси – наприклад, ресторани, будівництво, сферу розваг. Але він же створив непогані стартові можливості для інших компаній.
Звісно, різкого стрибка вгору не буде, навіть попри пандемію – для цього потрібні реформи в країні і загальне поліпшення інвестиційного клімату. Тоді в Україну могли б зайти великі світові фармкомпанії й активізувати тут своє виробництво. Але навіть за поточних умов шанс заробити у інвестора все одно є.
Привабливість фармацевтичного ринку підвищує прийнятий у вересні закон про легалізацію дистанційної торгівлі ліками, а також спрощення процедур реєстрації препаратів, що закуповуються через ДП «Медичні закупівлі України».
Усе це говорить про те, що перспективи на найближче майбутнє у ринку є. Фінансові звіти підтверджують: той же «Київстар» або «Водафон Україна» вже відрапортували про підвищення своїх фінансових показників.
Причиною вважається стрімкий приріст частки онлайн-шопінгу, що відчутно збільшило і потребу в послугах доставки. І навряд чи ця тенденція зміниться в найближчому майбутньому.
Очікується, що цьогоріч ситуація не надто погіршиться. Але не для всіх ІТ-компаній.
Найбільш затребуваними на ринку є ті з них, що пропонують рішення в області комунікації та інформаційної безпеки. А ось компанії, які розробляють рішення для сфери готельно-ресторанного бізнесу або туризму, наприклад, навряд чи можна радити для інвестування в даний момент.
Його частка в українському ВВП традиційно є однією з найбільших, багато аграрних компаній демонструють регулярний приріст прибутку. Ось тільки в цьому році з'явилися нюанси. Точніше, вони виникли раніше, просто зараз проблема стала помітнішою.
Якщо коротко – падає обсяг сільськогосподарського виробництва. Врожай зернових за попередніми прогнозами скоротиться на 9,5%. Причини дві: викликані кліматичними змінами посухи і застарілі іригаційні системи.
Це, з одного боку, загрожує падінням прибутку аграріям, що потрібно враховувати при інвестуванні. З іншого боку, відкриваються можливості для вкладень у нові технології зрошення, в нові способи вирощування с/г культур і збору врожаю. Питання в тому, чи зможе держава організувати ефективну роботу в даному напрямку, зацікавити великих зарубіжних і внутрішніх інвесторів, залучити їхні гроші.
У будь-якому випадку сподіватися на стабільно високий прибуток від вкладень в АПК у тому стані, в якому він знаходиться зараз, вже не варто. Даний сегмент потребує глобальної модернізації, щоб залишатися і далі на плаву. Інакше за пару років ми можемо зіткнутися зі значним падінням рівня сільгоспвиробництва, на тлі якого прогнозовані зараз 9,5% видадуться дитячими забавками.
Важливо й інше: світ стрімко діджиталізується, ресурсні економіки трансформуються. Структура ВВП буде змінюватися в бік нересурсних галузей. Це відбувається вже зараз. Якщо ще пару років тому той же АПК приносив у вітчизняний бюджет найбільше грошей, то тепер його стрімко витісняє ІТ. Надалі розрив лише посилюватиметься.
Україні, вітчизняним компаніям та інвесторам слід враховувати цей тренд і слідувати йому, щоб не програти конкурентам і не залишитися одного разу на узбіччі світової економіки.