Перевірка на життєздатність: чи можна інвестувати в український бізнес

Перевірка на життєздатність: чи можна інвестувати в український бізнес

І якщо так, то в який

Этот материал также доступен на русском языке
Перевірка на життєздатність: чи можна інвестувати в український бізнес
Фото: pixabay

Проблеми українського інвестринку стабільні роками. Корупція, бюрократія, відсутність механізмів захисту інвестицій та ефективної судової системи – всі ці чинники щоразу по колу перераховують експерти. «Своє слово» сказала й пандемія. Яке саме, і чи настільки великим є її вплив на інвестиційний клімат в Україні, спеціально для Mind міркує Артем Ковбель, старший партнер Vigilant Forensic Boutique, член наглядової ради Global Spirits, ТМ «Хортиця».

Коронавірус усе-таки дещо змінив у розстановці сил: тепер можна говорити, нібито ринок інвестицій похитнула пандемія. Що локдаун на початку року призвів до серйозних збоїв у роботі підприємств, і це відбилося на вартості їхніх цінних паперів. Що інвестори спантеличені та шукають нові ринки для вкладень.

Щоправда, у випадку з Україною пандемія практично ні до чого. Вона просто «добила» то, що вже і так ледь животіло.

На вітчизняному фондовому ринку з шести наявних бірж реально працюють дві, і 98,7% усіх укладених ними контрактів – це торгівля державними облігаціями. Акції українських підприємств продаються на Варшавській, Франкфуртській, Лондонській та інших біржах. Словом, де завгодно, але не у нас. І розкуповують їх там не надто активно. Все через ту ж горезвісну корупцію в країні і з інших усім відомих причин.

Чи є сенс інвестувати в Україну зараз?

Як не дивно – так. Коронавірус неабияк пошарпав промислове виробництво та деякі вітчизняні бізнеси – наприклад, ресторани, будівництво, сферу розваг. Але він же створив непогані стартові можливості для інших компаній.

Розглянемо докладніше найцікавіші галузі для інвестування:

  • фармацевтична. У серпні цей ринок зріс на 9,1% у гривневому еквіваленті порівняно з аналогічним періодом минулого року. За прогнозами, тенденції зростання збережуться і до кінця року.

Звісно, різкого стрибка вгору не буде, навіть попри пандемію – для цього потрібні реформи в країні і загальне поліпшення інвестиційного клімату. Тоді в Україну могли б зайти великі світові фармкомпанії й активізувати тут своє виробництво. Але навіть за поточних умов шанс заробити у інвестора все одно є.

Привабливість фармацевтичного ринку підвищує прийнятий у вересні закон про легалізацію дистанційної торгівлі ліками, а також спрощення процедур реєстрації препаратів, що закуповуються через ДП «Медичні закупівлі України».

  • телекомунікаційна. Зростання ринку йде за рахунок мобільного зв'язку та інтернету. У пандемію як ніколи актуально і те, й інше. Також поштовхом до розвитку став процес перерозподілу частот для 4G між ключовими операторами зв'язку. Завдяки цьому в Україні зараз активізувалася робота з підключення до мережі віддалених сіл, міст, окремих ділянок доріг. Навіть до київського метро черга дійшла.

Усе це говорить про те, що перспективи на найближче майбутнє у ринку є. Фінансові звіти підтверджують: той же «Київстар» або «Водафон Україна» вже відрапортували про підвищення своїх фінансових показників.

  • доставка. За даними Податкової служби України, поштові оператори за шість попередніх місяців сплатили податків до бюджету на 24% більше, ніж за той же період минулого року.

Причиною вважається стрімкий приріст частки онлайн-шопінгу, що відчутно збільшило і потребу в послугах доставки. І навряд чи ця тенденція зміниться в найближчому майбутньому.

  • медицина. Якщо точніше – медичні клініки. Їхні обороти в період пандемії теж виросли, що цілком очікувано.

  • IТ. До пандемії дана сфера була однією з найбільш процвітаючих в Україні. Так, у 2019 році обсяг експорту ІТ-послуг склав $4,17 млрд, що більше, наприклад, виручки від експорту пшениці ($3,65 млрд).

Очікується, що цьогоріч ситуація не надто погіршиться. Але не для всіх ІТ-компаній.

Найбільш затребуваними на ринку є ті з них, що пропонують рішення в області комунікації та інформаційної безпеки. А ось компанії, які розробляють рішення для сфери готельно-ресторанного бізнесу або туризму, наприклад, навряд чи можна радити для інвестування в даний момент.

А як же АПК?

Його частка в українському ВВП традиційно є однією з найбільших, багато аграрних компаній демонструють регулярний приріст прибутку. Ось тільки в цьому році з'явилися нюанси. Точніше, вони виникли раніше, просто зараз проблема стала помітнішою.

Якщо коротко – падає обсяг сільськогосподарського виробництва. Врожай зернових за попередніми прогнозами скоротиться на 9,5%. Причини дві: викликані кліматичними змінами посухи і застарілі іригаційні системи.

Це, з одного боку, загрожує падінням прибутку аграріям, що потрібно враховувати при інвестуванні. З іншого боку, відкриваються можливості для вкладень у нові технології зрошення, в нові способи вирощування с/г культур і збору врожаю. Питання в тому, чи зможе держава організувати ефективну роботу в даному напрямку, зацікавити великих зарубіжних і внутрішніх інвесторів, залучити їхні гроші.

У будь-якому випадку сподіватися на стабільно високий прибуток від вкладень в АПК у тому стані, в якому він знаходиться зараз, вже не варто. Даний сегмент потребує глобальної модернізації, щоб залишатися і далі на плаву. Інакше за пару років ми можемо зіткнутися зі значним падінням рівня сільгоспвиробництва, на тлі якого прогнозовані зараз 9,5% видадуться дитячими забавками.

Важливо й інше: світ стрімко діджиталізується, ресурсні економіки трансформуються. Структура ВВП буде змінюватися в бік нересурсних галузей. Це відбувається вже зараз. Якщо ще пару років тому той же АПК приносив у вітчизняний бюджет найбільше грошей, то тепер його стрімко витісняє ІТ. Надалі розрив лише посилюватиметься.

Україні, вітчизняним компаніям та інвесторам слід враховувати цей тренд і слідувати йому, щоб не програти конкурентам і не залишитися одного разу на узбіччі світової економіки.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті