Перевірка на життєздатність: чи можна інвестувати в український бізнес

Проблеми українського інвестринку стабільні роками. Корупція, бюрократія, відсутність механізмів захисту інвестицій та ефективної судової системи – всі ці чинники щоразу по колу перераховують експерти. «Своє слово» сказала й пандемія. Яке саме, і чи настільки великим є її вплив на інвестиційний клімат в Україні, спеціально для Mind міркує Артем Ковбель, старший партнер Vigilant Forensic Boutique, член наглядової ради Global Spirits, ТМ «Хортиця».

Коронавірус усе-таки дещо змінив у розстановці сил: тепер можна говорити, нібито ринок інвестицій похитнула пандемія. Що локдаун на початку року призвів до серйозних збоїв у роботі підприємств, і це відбилося на вартості їхніх цінних паперів. Що інвестори спантеличені та шукають нові ринки для вкладень.

Щоправда, у випадку з Україною пандемія практично ні до чого. Вона просто «добила» то, що вже і так ледь животіло.

Чи є сенс інвестувати в Україну зараз?

Як не дивно – так. Коронавірус неабияк пошарпав промислове виробництво та деякі вітчизняні бізнеси – наприклад, ресторани, будівництво, сферу розваг. Але він же створив непогані стартові можливості для інших компаній.

Розглянемо докладніше найцікавіші галузі для інвестування:

• фармацевтична. У серпні цей ринок зріс на 9,1% у гривневому еквіваленті порівняно з аналогічним періодом минулого року. За прогнозами, тенденції зростання збережуться і до кінця року.

Звісно, різкого стрибка вгору не буде, навіть попри пандемію – для цього потрібні реформи в країні і загальне поліпшення інвестиційного клімату. Тоді в Україну могли б зайти великі світові фармкомпанії й активізувати тут своє виробництво. Але навіть за поточних умов шанс заробити у інвестора все одно є.

• телекомунікаційна. Зростання ринку йде за рахунок мобільного зв'язку та інтернету. У пандемію як ніколи актуально і те, й інше. Також поштовхом до розвитку став процес перерозподілу частот для 4G між ключовими операторами зв'язку. Завдяки цьому в Україні зараз активізувалася робота з підключення до мережі віддалених сіл, міст, окремих ділянок доріг. Навіть до київського метро черга дійшла.

• доставка. За даними Податкової служби України, поштові оператори за шість попередніх місяців сплатили податків до бюджету на 24% більше, ніж за той же період минулого року.

• медицина. Якщо точніше – медичні клініки. Їхні обороти в період пандемії теж виросли, що цілком очікувано.

• IТ. До пандемії дана сфера була однією з найбільш процвітаючих в Україні. Так, у 2019 році обсяг експорту ІТ-послуг склав $4,17 млрд, що більше, наприклад, виручки від експорту пшениці ($3,65 млрд).

Очікується, що цьогоріч ситуація не надто погіршиться. Але не для всіх ІТ-компаній.

А як же АПК?

Його частка в українському ВВП традиційно є однією з найбільших, багато аграрних компаній демонструють регулярний приріст прибутку. Ось тільки в цьому році з'явилися нюанси. Точніше, вони виникли раніше, просто зараз проблема стала помітнішою.

Це, з одного боку, загрожує падінням прибутку аграріям, що потрібно враховувати при інвестуванні. З іншого боку, відкриваються можливості для вкладень у нові технології зрошення, в нові способи вирощування с/г культур і збору врожаю. Питання в тому, чи зможе держава організувати ефективну роботу в даному напрямку, зацікавити великих зарубіжних і внутрішніх інвесторів, залучити їхні гроші.

У будь-якому випадку сподіватися на стабільно високий прибуток від вкладень в АПК у тому стані, в якому він знаходиться зараз, вже не варто. Даний сегмент потребує глобальної модернізації, щоб залишатися і далі на плаву. Інакше за пару років ми можемо зіткнутися зі значним падінням рівня сільгоспвиробництва, на тлі якого прогнозовані зараз 9,5% видадуться дитячими забавками.

Україні, вітчизняним компаніям та інвесторам слід враховувати цей тренд і слідувати йому, щоб не програти конкурентам і не залишитися одного разу на узбіччі світової економіки.